Номер провадження: 22-ц/785/3797/14
Номер справи місцевого суду: 509/4686/13-ц
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Ващенко Л. Г.
03.04.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.
при секретарі - Орловій С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2013 року у цивільній справі за поданням відділу державної виконавчої служби Овідіопольского районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3,
21.10.2013 року, Відділ державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області (далі-ВДВС), звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3
Подання обгрунтоване тим, що ВДВС відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 30.07.2013 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у сумі 5 000 гривень щомісячно, починаючию з 02.03.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки станом на 01.09.2013 року боржник має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 84 677,42 гривень, посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, ВДВС просив задовольнити подання.
Ухвалою Овідіопольского районного суду Одеської області від 22.10.2013 року подання задоволено: суд тимчасово обмежив у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, до повного погашення заборгованості за рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.06.2013 року року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання, посилаючись на незаконність ухвали суду й на відсутність підстав для задоволення подання.
У засіданні колегії суддів представник ОСОБА_3 скаргу підтримав. ОСОБА_3, представник ВДВС у засіданні колегії суддів не з'явились.
Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової ухвали на підставі ст. 312 ч.2 ЦПК України.
Згідно зі ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і приймає нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом із порушенням норм процесуального права.
2
За змістом ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України", громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта і тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.
Наведене свідчить про те, що підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням.
ВДВС, звертаючись із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, зазначив, що достатньою підставою для ствердження про ухилення боржника від виконання зобов'язання, у даному випадку, є "значний термін невиконання боржником зобов'язань та законних вимог державного виконавця", а також, що заборгованість за аліментам станове 84 677,42 гривень (а.с.2 зворот).
Між тим, санкція у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду настає не за наявності факту невиконнаня зобов'язання (терміну невиконання), а лише у разі доведення ухилення боржника від виконання зобов'язання.
При цьому, ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на боржника рішенням суду слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання ним відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила тощо).
Встановлено, що у даному випадку, заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 84 677,42 гривень виникла внаслідок того, що аліменти на утримання дитини стягнуто з 02.03.2012 року (з дня подачі позову), тоді як остаточне рішення у справі прийнято апеляційним судом Одеської області через 1 рік і 3 місяці після подачі позову - 26.06.2013 року.
Так, рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.06.2013 року змінено рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2012 року і з боржника на утримання дитини щомісячно стягнуто по 5 000 гривень до досягнення дитиною повноліття.
Судовими рішеннями також встановлено, що боржник має професію моряка.
Представник ОСОБА_3 пояснив суду, що боржник, як моряк, має нерегулярні доходи, його доходи залежать від укладених контрактів з іноземними морськими компаніями, робота боржника пов'язана із виїздами за межі України і заборона у праві виїзду за межі України позбавляє його роботи, заробітку і відповідно ускладнює виконання рішення суду щодо сплати аліментів.
Суду надано розрахунок заборгованості станом на 24.02.2014 року, з якого вбачається, що боржник, який не має можливості працювати за спеціальністю, у період з січня 2013 року по жовтень 2013 року здійснював заходи для часткового погашення заборгованості і за цей період сплатив 6 400 гривень.
Разом з тим, ВДВС не надав доказів, а суд першої інстанції не встановив того, що відповідач дійсно ухилявся від виконання судового рішення.
Сам по собі факт наявності заборгованості, а також термін невиконання, зважаючи на конкретні обставини даної справи, не є підставю для ствердження того, що боржник ОСОБА_3 ухилявся від виконання зобов'язання по сплаті аліментів.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання, у даному випадку, беручи до уваги, що йдеться про періодичні платежі на дитину до 18 років, боржник за спеціальністю є моряком - не є тим можливим і необхідним заходом, спрямованим як на найшвидше виконання зобов'язання.
Приймаючи до уваги, що ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів для ствердження про ухилення боржника від виконання зобов'язання за судовим рішенням, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішено із порушенням норм процесуального закону щодо надання доказів, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні подання.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,
3
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Овідпольського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2013 року - скасувати.
Відмовити відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Н.Д. Плавич