79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.09 Справа№ 33/190
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» (м. Дніпропетровськ)
до відповідача:
Державного підприємства «Львіввугілля»(м. Сокаль)
про :
стягнення 15 446 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 70 коп. (з яких: 13630,36 грн. -інфляційні; 1816,34 грн. -3 % річних).
Суддя : Цікало А.І.
При секретарі : Герасименко В.С.
Представники:
Позивача:
не з'явився
Відповідача:
Савка О. В. -представник (довіреність № 8/8-1 від 02.01.2009 р.)
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.
Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть спору: До господарського суду Львівської області за вх. № 5739 від 25.06.2008 р. надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»(м. Дніпропетровськ) до Державного підприємства «Львіввугілля»(м. Сокаль) про стягнення 15 446 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 70 коп. (з яких: 13630,36 грн. -інфляційні; 1816,34 грн. -3 % річних).
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.06.2008 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2008 р. Ухвалою суду від 15.07.2008 р., у зв'язку з неявкою представника позивача та неподанням позивачем витребуваних судом документів, позовну заяву було залишено без розгляду.
15.09.2008 р. до суду за вх. № 64-09 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»(м. Дніпропетровськ) поступила касаційна скарга на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.07.2008 р. у справі № 33/190.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2008 р. прийнято до провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.07.2008 р. у справі № 33/190 та призначено її розгляд на 12.11.2008 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 15.07.2008 р. скасовано та справу № 33/190 направлено до господарського суду Львівської області для розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.01.2009 р. справу призначено до розгляду на 26.02.2009 р. У зв'язку з неявкою представника позивача 26.02.2009 р. розгляд справи було відкладено на 19.03.2009 р.
Позивач вимоги ухвал суду від 28.01.2009 р. та про відкладення розгляду справи від 26.02.2009 р. виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення і явка такого була визнана обов'язковою.
13.02.2009 р. до суду за вх. № 2597 від позивача поступила заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 24 972 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 45 коп. (з яких: 2820,67 грн. -3 % річних та 22151,78 грн. -інфляційні).
26.02.2009 р. до суду за вх. № 3739 від позивача поступили письмові пояснення, в яких він повністю підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, надав обґрунтування своєї позиції щодо позовних вимог і просив суд розглядати справи у відсутності його повноважного представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач вимоги ухвал суду від 28.01.2009 р. та про відкладення розгляду справи від 26.02.2009 р. виконав, відзив на позов представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
26.02.2009 р. до суду за вх. № 3622 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечив позовні вимоги.
В судовому засіданні 26.02.2009 р. представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 26.02.2009 р. представник відповідача, звернувся до суду із заявою в якій просять суд продовжити термін розгляду справи понад строк встановлений ст. 69 ГПК України. Ухвалою суду від 26.02.2009 р. клопотання представника відповідача було задоволено, строк розгляду справи продовжено.
Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу при відсутності представника позивача за наявними в ній доказами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
10.04.2007 р. господарським судом Львівської області у справі № 4/393-22 /95 було прийнято рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрепецналадка»та стягнуто із Державного підприємства «Львіввугілля»на користь позивача 51997, 29 грн.
Вказане рішення суду в апеляційному та касаційному порядку не було оскаржене.
20.04.2007 р. на виконання рішення господарського суду Львівської області було видано наказ, який постановою ВДВС Червоноградського міського управління юстиції № 4912300 від 13.08.2007 р. «Про відкриття виконавчого провадження»було прийнято до примусового виконання і надано відповідачу строк до 17.08.2007 р. для добровільного виконання такого.
Постановою ВДВС Червоноградського міського управління юстиції від 17.08.2007 р. виконавче провадження № 1912300 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 3594016.
Враховуючи те що вказаний наказ станом на день звернення до суду не виконаний, позивач просить стягнути з відповідача 24 972 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 45 коп. (з яких: 2820,67 грн. -3 % річних та 22151,78 грн. -інфляційні).
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами позивача вказує, що відповідно до пункту 3.7 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV на строк участі в процедурі погашення заборгованості цих підприємств підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цих підприємств, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".
Пунктом 3.4 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" внесено такі зміни: цифри та слова „1 січня 2009 року" замінити цифрами та словами „1 січня 2011 року".
Випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до згаданого вище Закону, підтверджується включення Державного підприємства «Львіввугілля»до цього реєстру, у зв'язку з чим Державна виконавча служба зупинила виконавчі провадження з виконань виконавчих документів щодо стягнення коштів із ДП «Львіввугілля»на користь фізичних, юридичних осіб, Пенсійного фонду України та держави до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості, тобто до 01 січня 2011 року.
Враховуючи наведене відповідач вважає, що у позивача немає правових підстав для нарахування інфляційних втрат від стягуваної суми за період з дати видачі наказу Господарським судом і 3% річних, оскільки невиконання відповідачем своїх зобов'язань відбулося не з вини відповідача, а у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу у зв'язку з участю їх у процедурі погашення заборгованості, а тому просить позивачу у задоволенні позову відмовити.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до преамбули Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями), цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями), підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газовидобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями), учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями), заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.
Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями) визначено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процесі погашення заборгованості підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Мінпаливенерго, відповідно до п. 3.2.6 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями), протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення у процедурі погашення заборгованості видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ Мінпаливенерго є підставою для внесення до Реєстру підприємців паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким що бере участь у процедурі погашення заборгованості з дня видання наказу Мінпаливенерго.
На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (п. 3.7 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями)).
Пунктом 3.4 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями) встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2011 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 року N 1163 «Про затвердження Порядку ведення реєстру підприємців паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процесі погашення заборгованості та користування його даними», Мінпаливенерго визначено держателем реєстру (п. 3), який приймає рішення про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, що прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також про їх виключення з реєстру.
Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (із наступними змінами і доповненнями) врегульовано відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначено порядок і механізм їх участі у цих заходах та повноваження Мінпаливенерго.
У відповідності до Указу Президента України від 03.10.92 року N 493/92 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731 "Про затвердження положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" на державну реєстрацію не подаються акти, що спрямовані на організацію виконання рішень вищестоячих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають правових норм".
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до згаданого вище Закону, у зв'язку з чим Державна виконавча служба зупинила виконавчі провадження з виконань виконавчих документів щодо стягнення коштів із ДП «Львіввугілля»на користь фізичних, юридичних осіб, Пенсійного фонду України та держави до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості, тобто до 01 січня 2011 року, що в свою чергу свідчить про те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань відбулося не з його вини, а у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу у зв'язку з участю їх у процедурі погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що у заявника немає правових підстав для нарахування інфляційних втрат від стягуваної суми за період з дати видачі наказу господарським судом і 3% річних.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» (м. Дніпропетровськ) до Державного підприємства «Львіввугілля» (м. Сокаль) про стягнення 24 972 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 45 коп. (з яких: 2820,67 грн. -3 % річних та 22151,78 грн. -інфляційні) є не обґрунтованою і такою що не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»(м. Дніпропетровськ) до Державного підприємства «Львіввугілля»(м. Сокаль) про стягнення 24 972 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 45 коп. (з яких: 2820,67 грн. -3 % річних та 22151,78 грн. -інфляційні) -відмовити.
Суддя Цікало А.І.