Справа № 761/5880/14-ц
Провадження №2/761/2989/2014
іменем України
23 квітня 2014 року Шевченківський районний суд м.Києва
в складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.
при секретарі Гладкого Р.В.
з участю
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, суд,-
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просила позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач з вересня 2001 року зовсім не бачиться з дитиною, не провідує її, не цікавиться її духовним і фізичним розвитком, при цьому позивач самостійно опікується їх спільною дитиною, її виховує, несе всі витрати по її утриманню, в примусовому порядку аліменти з відповідача не стягуються, оскільки вона з цього приводу до суду не зверталась.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з викладених в ньому підстав та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Разом із тим, згідно заяви, завіреної нотаріально, він просить справу розглянути у свою відсутність. При цьому, зазначив, що він відмовляється від свого батьківства відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір»ю якого являється ОСОБА_1 та не заперечує проти зміни прізвища, ім.»я та по-батькові дитини, за необхідності - дати народження дитини та встановлення батьківства іншою особою (а.с.11).
Представник третьої особи: Печерської районної в м. Києві державна адміністрації, як органу опіки та піклування, надав суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, просить справу розглянути у свою відсутність.
Суд вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 являються сторони: мати - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_2 (а.с.3).
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він, зокрема, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" від 30 березня 2007р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Натомість, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_3 з 2001 року, а замість нього обов»язки батька виконує вітчим ОСОБА_6, що підтверджується крім пояснень позивачки, також довідкою дільничого лікаря ЦДВП ДКЛ №7 (а.с.7), характеристикою та довідками зі школи №84 Печерського району м.Києва (а.с.8-10).
Крім того, із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3, вбачається, що Печерська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи також і те, що безпосередньо сам ОСОБА_3 написав заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення його біологічного батька батьківських прав, оскільки він його фактично не знає (а.с.20-21).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами під час судового розгляду не було надано жодного доказу у підтвердження того, що вони протягом значного періоду часу не виконували свої батьківські обов'язки з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні було доведено, що відповідач без поважних причин тривалий час не спілкується із сином, не займається його вихованням, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, не цікавляться здоров'ям та життям, тобто ухиляються від виконання батьківських обов'язків по відношенню до сина ОСОБА_3, тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги і вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, суд приймає вказане визнання позову, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає, що вказані позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у вказаному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про охорону дитинства", ст.ст. 150, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст. 10, 11, 57, 60, 179, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :