Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
21.05.2009
Справа №2-1/6720-2008А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Л.О. Ковтун,
судді: Медведчук О.Л.
Гаврилюк М.П.
секретаря судового засідання Баранович Н.М., розглянувши за участю представників
від позивачів:
1. не з'явився, повідомлений належним чином,
2. Бородко І.О. - юрист, дов.№599/02-24 від 06.04.2009р.
3. Радченко О.В. - представник, дов.№ 02-6/15 від 12.01.2009р.
4. не з'явився, повідомлений належним чином,
5. не з'явився, повідомлений належним чином,
6. Маслива Л.В. - юрист, дов.№02-17/147 від 20.03.2009р.
7. не з'явився, повідомлений належним чином,
8. Мірошкіна О.В., представник, дов. № 01-01/125 від 17.01.2008р.,
від відповідачів:
1. Зарубін В.Г. - заступник голови - начальник відділу, дов.№01-01/2925 від 07.10.2008р., Шишмарьов А.Д. - консультант відділу судового представництва, дов.№01-01/2972 від 16.10.2006р.,
2. Нікора В.В. - представник, дов № 02.9-2/1264 від 21.11.08р.,
за участю прокурора Кулібаби С.Є. - прокурор відділу прокуратури АР Крим
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Заступника прокурору АР Крим, (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21), в інтересах держави в особі:
1. Алупкінської міської ради, (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32),
2. Гурзуфської селищної ради, (98640, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9),
3. Масандрівської селищної ради, (98650, АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Стаханівська, 21),
4. Лівадійської селищної ради, (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8),
5. Гаспринської селищної ради, (98660, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Н.Тамарли, 6/24),
6. Кореїзької селищної ради, (98670, АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, 27),
7. Сімеїзської селищної ради, (98680, АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Зоряна, 2),
8. Фороської селищної ради, (98690, АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, 3),
до відповідачів:
1. Ради міністрів Автономної республіки Крим, (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13),
2. Ялтинської міської ради, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
про визнання нечинними постанов та рішення,
Заступник прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзської селищної ради, Фороської селищної ради звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Ради міністрів АР Крим про визнання нечинною постанови від 09.10.2007р. №618 «Про затвердження проекту коректування генерального плану Великої Ялти» та постанови від 18.04.2008р. №206 «Про внесення змін до постанови Ради Міністрів АР Крим від 09.10.2007р. №618».
Заявою від 20.06.2008р. позивач доповнив позовні вимоги, просить визнати недійсним рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради №6 від 24.01.2006р. «Про узгодження коректування окремих розділів Генерального плану Великої Ялти».
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані акти прийняті відповідачами з перевищенням наданих законом повноважень, всупереч положенням Конституції України та Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» й «Про планування і забудову територій».
В судовому засіданні 20.06.2008р. суд без виходу до нарадчої кімнати у порядку частини 6 статті 160 КАС України ухвалив виключити зі складу третіх осіб Ялтинську міську раду, та залучити її до участі у справі іншим відповідачем.
Розпорядженням Голови господарського суду АР Крим від 13.10.2008р. сформовано колегію суддів для розгляду справи №2-1/6720-2008А у складі: головуючого - судді Ковтун Л.О., суддів Медведчук О.Л., Башилашвілі О.І.
В подальшому, розпорядженням заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. у зв'язку із відпусткою судді Башилашвілі О.І., змінено склад колегії суддів для розгляду справи №2-1/6720-2008А включивши до нього у якості члена колегії суддю Гаврилюк М.П.
Позивачі вимоги прокурору визнали у повному обсязі, наполягають на визнанні нечинними оспорюваних постанов та рішення.
Відповідач (Рада міністрів АР Крим) позов не визнала, у відзиві на позовну заяву зазначила, що оскаржувана прокурор постанова прийнята на виконання Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 р.р., затвердженої Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки», а також на виконання Постанови Кабміну №318 від 13.03.2002р., яким на Раду міністрів АР Крим покладений обов'язок забезпечити визначення меж і режимів історичних ареалів.
Інший відповідач (Ялтинська міська рада) в своїх письмових запереченнях, також, звертає увагу на постанови Кабміну України, відповідно до яких на Раду міністрів АР Крим покладений обов'язок забезпечити визначення меж і режимів історичних ареалів та зазначає на прийняття оскаржуваних актів на виконання вищевказаних постанов у строгій відповідності із діючим законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради №6 від 24.01.2006р. вирішено погодити «Коректування окремих розділів генерального плану Великої Ялти» та просити Раду міністрів АР Крим затвердити генеральний план Великої Ялти.
Зазначене рішення прийнято із урахуванням погоджень Фороського, Сімфеїзського, Гаспринського Лівадійсткого Масандрівського, Гурзуфського селищних голів на підставі статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В подальшому, 09.10.2007р. Радою міністрів АР Крим ухвалено постанову №618, якою затверджений проект коректування генерального плану адміністративного району Великої Ялти, у тому числі його складову частину - Історико-архітектурний опорний план адміністративного району Великої Ялти».
Пунктом другим зазначеної постанови ухвалено не допускати органами виконавчої влади и органами місцевого самоврядування АР Крим при вирішенні питань соціально-економічного розвитку и погоджень розміщень об'єктів відступлення від затвердженої містобудівної документації, історико-архітектурного опорного плану адміністративного району Великої Ялти як складової частини генерального плану Великої Ялти.
Постановою Ради міністрів АР Крим №206 від 18.04.2008р. вирішено внести зміни в постанову Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007р. №618 «Про затвердження проекту коректування генерального плану Великої Ялти», виклавши 1 та 2 пункти в наступній редакції: «1.Затвердити проект коректування генерального плану Великої Ялти, що включає історичні ареали. 2.Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування АР Крим при вирішення питань соціально-економічного розвитку та погодження розміщення об'єктів не допускати відступлень від затвердженого містобудівної документації».
Дослідив матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом даного спору є визнання нечинними рішення Ялтинської міської ради та постанов Ради міністрів АР Крим.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу, а у разі пред'явлення позову прокурором, прокурору.
Прокурор у позовній заяві як на підставу визнання нечинними спірних актів посилається на невідповідність останніх вимогам діючого законодавства та перевищення органами, що їх ухвалили, повноважень наданих законом.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Відповідно до Конституції АР Крим, Рада міністрів АР Крим як орган виконавчої влади АР Крим самостійно здійснює виконавчі функції та повноваження з питань, віднесених до відання АР Крим Конституцією України, Конституцією АР Крим та законами України.
Статтею 135 Конституції України встановлено, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів АР Крим не можуть суперечити Конституції і законам України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Так, система адміністративно-територіального устрою України, відповідно до ч.1 ст.133 Конституції України, передбачає наступну побудову: Автономна Республіка Крим; області; райони; міста; райони в містах; селища і села.
Аналіз змісту наведеної норми дозволяє зробити висновок, що сільська, селищна або міська територіальні громади мають рівний статус, не знаходяться у підпорядкуванні один іншого та є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.
Статтею 10 Закону України «Про планування і забудову територій», який встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій та спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів, передбачено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
При цьому, частиною 2 статті 11 вищевказаного закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого використання територій згідно із схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
В свою чергу, Закон України «Про основи містобудування», також, містить положення стосовно затвердження місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації саме сільськими, селищними, міськими радами.
Аналогічні положення містить й пункт 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Отже, при вирішенні Ялтинською міською радою питання стосовно погодження коректування окремих розділів Генерального плану фактично неіснуючої адміністративно-територіальної одиниці «Велика Ялта», органом місцевого самоврядування порушено низку нормативно-правових актів України, якими, зокрема, врегульовано питання адміністративно-територіального устрою України та повноважень, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування.
При цьому, є неспроможними посилання Ялтинської міської ради на законодавчо закріплений адміністративно-територіальний устрій частини Південного берегу Криму-«Великої Ялти», зокрема у Наказі Президії Верховної Ради УСРР «Про внесення змін в адміністративне районування УСРР- по Кримській області» від 04.01.1965р., позаяк положеннями Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, якщо вони не суперечать законам України, ухвалені після проголошення незалежності України.
Адміністративно - територіальний устрій Української РСР значною мірою відрізняється від адміністративно-територіального устрою України, у зв'язку із чим положення Наказу Президії Верховної Ради УСРР від 04.01.1965р. в даному випадку не можуть регулювати спірні правовідносини.
Здебільшого, посилання Ялтинської міської ради у спірному рішенні на наявність погоджень Фороського, Сімфеїзського, Гаспринського Лівадійсткого Масандрівського, Гурзуфського селищних голів, також, не можуть слугувати доказом правомірності погодження коректування генерального плану Великої Ялти, оскільки вирішення таких питань, як вже зазначалось, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідачами жодних доказів наявності відповідних рішень органів місцевого самоврядування не надано.
Навпаки, матеріали справи містять повідомлення позивачів про відсутність прийнятих у відповідності до норм діючого законодавства актів, якими вирішено питання щодо затвердження проекту коректування генерального плану Великої Ялти, (аркуш справи 11, 12, 13, 15, 38, 41).
У зв'язку із чим, колегія суддів констатує, що оскаржуване рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради №6 від 24.01.2006р. «Про погодження «Коректування окремих розділів Генерального плану Великої Ялти» не відповідає вимогам діючого законодавства, прийнято з перевищенням наданих законом повноважень, у зв'язку із чим порушує права селищних територіальних громад на місцеве самоврядування, що є підставою для визнання вказаного акту нечинним.
Зазначені вище обставини є, між тим, й підставою для визнання нечинними постанов Ради міністрів АР Крим №618 від 09.10.2007р. в частині затвердження проекту коректування генерального плану адміністративного району Великої Ялти, у тому числі його складової частини - Історико-архітектурного опорного плану адміністративного району Великої Ялти та не допущення органами виконавчої влади и органами місцевого самоврядування АР Крим відступлення від затвердженої містобудівної документації, історико-архітектурного опорного плану адміністративного району Великої Ялти як складової частини генерального плану Великої Ялти та №206 від 18.04.2008р.
Крім того, як на підставу незаконності прийняття відповідачами оскаржуваного рішення та постанов колегія суддів звертає увагу на положення статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій» та Порядок проведення експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20.10.2000р. №1577, які передбачають, що до затвердження усіх видів містобудівної документації, у тому числі генеральних планів населених пунктів в обов'язковому порядку повинно передувати проведення експертизи, до складу якої входить державна екологічна, санітарно-гігієнічна, землевпорядна.
Відповідачами всупереч статей 69, 71 Кодексу Адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували факт проведення у встановленому законом порядку відповідних експертиз, суду не надано.
На користь висновку щодо непроведених обов'язкових державних експертиз містобудівної документації слугує пояснення головного спеціаліста відділу архітектури та містобудівної політики управління містобудівної політики та історико-архітектурної забудови Міністерства політики і архітектури АР Крим, (аркуш справи 17).
При цьому, колегія суддів зауважує, що наявність погоджень зацікавлених служб, зокрема (МЧС України, Управління з питань надзвичайних ситуацій цивільного захисту населення, Водоканалу ПБК, АП «Кримтеплокомуненерго», ВАТ «Кримгаз», Ялтинської СЕС, ВАТ «Крименерго») не є безперечною підставою для наявності у відповідачів повноважень на затвердження спірної містобудівної документації.
Також, судом не приймаються до уваги й посилання відповідачів на постанову Кабміну України №318 від 13.03.2002р., відповідно до якої на Раду міністрів АР Крим покладений обов'язок забезпечити визначення меж і режимів історичних ареалів, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.2001р. №878, затверджений Список історичних населених місць України.
13.03.2002р. постановою Уряду України №318, затверджений порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, відповідно до пункту 1 якого, історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України.
У пункті 12 вказаного порядку наголошується про необхідність погодження меж історичних ареалів відповідними органом місцевого самоврядування.
Матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано жодних доказів наявності відповідного погодження органами місцевого самоврядування, що, також, є підставою для визнання нечинними спірних актів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачами достатніх доказів правомірності прийняття оскаржуваних актів.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Також, суд зазначає, що у частині визнання постанови Ради міністрів АР Крим №618 повністю належить відмовити, оскільки інші пункті постанови, жодним чином не зачіплюють права та охороні законом інтереси позивачів.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.
Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради №6 від 24.01.2006р. «Про погодження «Коректування окремих розділів Генерального плану Великої Ялти».
3. Визнати нечинними пункти 1,2 постанови Ради міністрів АР Крим №618 від 09.10.2007р. «Про затвердження проекту коректування Генерального плану Великої Ялти».
4. Визнати нечинною постанову Ради міністрів АР Крим №206 від 18.04.2008р. «Про внесення змін в постанову Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007р. №618».
5. В іншій частині в позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.