79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.12.06 Справа № 7/311-312
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) -Скальський Є.В.
від позивача - Тоба Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 09.11.2006 року вих.№23250/10/10-010
на постанову господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року, суддя Швед С.
у справі №7/311-312/2006,
за позовом Орендного виробничого підприємства «Шляхрембуд», м.Мукачево
до відповідача Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, м.Мукачево
про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень-рішень Мукачівської ОДПІ від 03.07.2006 року №0002771741/0/2698/1702/22092439/14148, №0002761741/0/2700/2702/22092439/14150, №0002751741/0/2699/0702/22092439/14149, від 05.06.2006 року №0003981640/0, №0003971640/0 та від 01.08.2006 року №0003981640/1/3019/16-01/22092439/16484, №0003971640/1/3020/16-01/22092439/16483
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року по справі №7/311-312/2006 задоволено позов повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 03.07.2006 року №0002771741/0/2698/1702/22092439/14148, №0002761741/0/2700/2702/22092439/14150, №0002751741/0/2699/0702/22092439/14149, від 05.06.2006 року №0003981640/0, №0003971640/0 та від 01.08.2006 року №0003981640/1/3019/16-01/22092439/16484, №0003971640/1/3020/16-01/22092439/16483.
При ухваленні постанови господарський суд Закарпатської області вказує на те, що одночасне застосування до платника податків відповідальності шляхом нарахування пені як плати у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, та штрафних санкцій як плати у вигляді відсотків від суми несвоєчасно погашеного податкового зобов'язання, суперечить імперативному припису статті 61 Конституції України, а також конституційним принципам верховенства права, справедливості при здійсненні правосуддя, пропорційності, розумності та достатності юридичної відповідальності.
Господарський суд виходить з того, що вирішальне значення для об'єктивного та справедливого вирішення справи мають конституційні принципи і норми, застосування яких судом повинно здійснюватися у першу чергу, оскільки правова норма про застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суперечить інтересам Держави та статті 61 Конституції України, яку суд застосовує до спірної по справі ситуації як конституційну норму прямої дії, не застосовуючи положення п.п.17.1.7. п.17.1. статті 17 Закону № 2181-ІІІ
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Мукачівська ОДПІ Закарпатської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року по справі №7/311-312/2006 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки останній не передбачає альтернативу застосування штрафної санкції чи пені, Закон окремо встановлює відповідальність у вигляді штрафної санкції за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків (п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17) та у вигляді пені, яка нараховується за несплачену у строк суму податкового боргу (ст.16).
Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно до спірних правовідносин застосовано норму ст.61 Конституції України, як норму прямої дії, оскільки остання міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії, про що свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей. Скаржник зазначає про те, що положення ст.61 Конституції України стосуються фізичних осіб і не можуть поширюватися на визначену спеціальним Законом відповідальність юридичних осіб.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року по справі №7/311-312/2006 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Орендного виробничого підприємства «Шляхрембуд»відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив вищезгадану постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Заперечення на апеляційну скаргу та Додаткових запереченнях проти апеляційної скарги.
Представник позивача вказував на те, що обставини справи та норми Конституції України не дають права податковому органу застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань та зазначав, що застосування до позивача штрафних санкцій призведе до зупинення діяльності останнього.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Мукачівською ОДПІ проводились перевірки з питань дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів, за наслідками яких складено акти від 17.05.2006р. №207/16-40 та від 23.06.2006р №508/1702/22092439.
Перевірками встановлено факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за період з 14.04.2003р. по 23.06.2006р. та податку на додану вартість за період з 30.09.2003р. по 18.04.2004р.
Висновок органу державної податкової служби ґрунтується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати суми податкових платежів за визначені в розрахунках до актів перевірок податкові періоди, сплатив їх із затримкою.
На підставі вищевказаних актів перевірок Мукачівською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
від 05.06.2006 року
- №0003981640/0, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 19 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8516,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 851,64 грн.
- №0003971640/0, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 89 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 36388,80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 7277,76 грн.
від 03.07.2006 року
- №0002771741/0/2698/1702/22092439/14148, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 6469,57 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 646,96 грн.
- №0002761741/0/2700/2702/22092439/14150, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 72 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 3853,70 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 770,74 грн.
- №0002751741/0/2699/0702/22092439/14149, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 120 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 864,74 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50%, у сумі 432,37 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг відповідачем 01.08.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0003981640/1/3019/16-01/22092439/16484, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 19 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 8516,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 851,64 грн.
- №0003971640/1/3020/16-01/22092439/16483, яким позивача на підставі п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 89 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 36388,80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 7277,76 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 1.11 ст.1 вказаного вище Закону передбачено, що податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За змістом наведеної правової норми відповідальність у вигляді штрафу настає для платника податків саме за бездіяльність щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за певний податковий звітний період у встановлений законом строк. Оскільки позивач сплатив податкові зобов'язання поза межами граничного строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, враховуючи належним чином зафіксовані порушення атом перевірки то наявні підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону У країни №2181-ІІІ.
Поряд з цим, слід зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті постанови помилково не взято до уваги норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими окремо встановлено відповідальність у вигляді штрафної санкції за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків (п.п..17.1.7 п.17.1 ст.17) та у вигляді пені, яка нараховується па несплачену у строк суму податкового боргу (ст.16) та, що такий не передбачає альтернативу застосування штрафної санкції чи пені.
Одночасно, господарським судом безпідставно до спірних правовідносин застосовано норму ст.61 Конституції України, як норму прямої дії, оскільки остання міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії.
Положення ст.61 Конституції України стосуються фізичних осіб і не можуть поширюватися на визначену спеціальним Законом відповідальність юридичних осіб.
Також слід відзначити, що позивачем самі порушення, вказані в актах перевірки, на підставі яких прийнято відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення взагалі не спростовуються.
Акти звірки розрахунків з бюджетом колегією суддів до уваги не беруться, оскільки такі сформовано після погашення недоїмки (липень 2005р.).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року по справі №7/311-312/2006 слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задоволити.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 25.10.2006 року по справі №7/311-312/2006 - скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.