79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.05.08 Справа№ 30/18
за позовом: ДП „Вугілля України”, м. Київ
до відповідача: ВАТ „Західенерго”, м. Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДП „Луганськвугілля” в особі ВП „Луганськвуглепостачання” , м. Луганськ
про спонукання до вчинення дій
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача -Пилипчук О.С. -предст.
від відповідача- Кабанець Р.І.
від третьої особи- Бельчикова О.Т
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ДП „Вугілля України, м. Київ до ВАТ „Західенерго”, м. Львів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Луганськвугілля” в особі ВП „Луганськвуглепостачання”, м. Луганськ про спонукання ВАТ „Західенерго” прийняти вугільну продукцію в обсязі 257,5т.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 23.01.2008 р. призначив розгляд справи на 12.02.2008 р.
Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представники ознайомлені із правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, додатковій інформації, запереченні на відзив та уточненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що відповідач, всупереч умовам договору №9-02/1-П постачання від 01.02.2007 року відмовився прийняти вугільну продукцію в обсязі 257,5 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченні якості №14, у зв'язку з поставкою продукції неналежної якості.
Представник відповідача в судових засіданнях позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та запереченнях. Ствердив, що у відповідності до вимог договору він повідомив постачальника, однак, останній не направив до ВАТ „Західенерго” свого представника для визначення якості поставленого вугілля. Відтак, з врахуванням того, що вугілля є неналежної якості, відповідач відмовився його прийняти. Крім того зазначив, що позивач неправомірно посилається на порушення умов договору №9-02/1-П від 01.02.2007р., оскільки поставка відбувалась за договором постачання №4-01/1-П від 28.01.2004р., як і зазначено у товаросупровідних документах. В позові просить відмовити.
Третя особа, в поясненні до позову за №15-154 від 18.02.2008 року посилається на те, що повноважного представника, який прибув для спільного опробовування не було допущено до його проведення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши докази в сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України, договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
01.02.2007 року між ДП „Вугілля України” (постачальник) та ВАТ „Західенерго” (покупець), укладено договір за №9-02/1-П від 01.02.2007 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, а покупець зобов”язаний прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.
Суд зазначає, що укладений між сторонами договір має обов”язкову силу і є підставою виникнення цивільно-правового зобов”язання через права та обов”язки його учасників, визначені умовами договору.
На виконання умов договору постачальником було поставлено відособленому підрозділу відповідача вугільну продукцію в обсязі 257,5 тонн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Однак, відповідач вважає, що вугільна продукція є неналежної якості, в підтвердження чого додає до матеріалів справи листи №17-1299 від 24.02.2007 року, №17-1298 від 24.02.2007 року, за №17-1297 від 24.02.2007 року.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до волевиявлення сторін, яке знайшло своє відображення у п.4.9 згаданого договору, вони дійшли згоди про наступне-якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки, вантажотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника, продовжується у згаданому пункті, на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією вантажоотримувача.
В матеріалах справи наявна телеграма відособленого підрозділу відповідача (Ладижинська ТЕС) про виклик повноважного представника третьої особи для спільного опробовування, яка була отримана позивачем 26.02.2008 року о 08 год. 15 хв., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи розписка.
Таким чином, повноважний представник, як передбачено умовами договору повинен був з'явитись на опробовування протягом 24 годин, до 08 год. 15 хв. 27.02.2008 року.
Листом від 26.02.2007 року за №01/116, який відправлений відокремленому підрозділу відповідача факсимільним зв'язком, третя особа повідомила, що повноважний представник 26.02.2007 року виїхав до Ладижинської ТЕС. Відповідач заперечує факт прибуття повноважного представника на Ладижинську ТЕС, проте в матеріалах справи наявні відрядна посвідка за №048 від 26.08.2007 року, в якій датою прибуття зазначено 26.02.2007 року, а дата вибуття 03.03.2007 року (дані дати засвідчені печатками про відрядження); рахунки № 987 від 02.03.2007 року та за № 972 від 27.02.2007 року із готелю „Гостинний двір”.
Пояснення бухгалтера, на які посилається відповідач, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються іншими доказами у справі.
Як передбачено п. 4.15 цього ж договору, у випадку порушення покупцем вимог п.4.1 та п.4.9, його претензії щодо якості та кількості вугілля постачальником не приймаються.
За викладених обставин, відповідач повинен був дотриматись умов договору, а згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та прийняти вугільну продукцію.
У відповідності до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, продовжується у названій статті.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини неприбуття, в порядку передбаченим згаданим договором, повноважного представника вантажовідправника для спільного опробовування, а відтак, судом не можуть братись до уваги претензії відповідача щодо якості вугілля.
Щодо посилань відповідача на невідповідність номера договору на перевізних документах, то такі спростовуються листом ДП „Луганськвугілля” за №15-130 від 06.03.2007 року, в якому повідомляється ДП „Вугілля України та Ладижинську ТЕС про помилку допущену у документах про відвантаження за січень-лютий 2007 року у назві договору, правильно вважати договір №9-02/1/П від 01.02.2007 року.
За викладених обставин, господарський суд вважає, що позивачем доведено під- ставність позовних вимог, а тому позов належить задоволити повністю.
У відповідності до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.179,180,193 ГК України, ст. 526,629 ЦК України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1.Позов задоволити повністю.
2.Зобов”язати відкрите акціонерне товариство „Західенерго”, м. Львів, вул.Козельницька,15 (ЄДРПОУ 23269555) прийняти вугільну продукцію в обсязі 257,5 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченні якості №14 від 20.02.2007р.
3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м. Львів, вул.Козельницька,15 (р/р 26001302413357 філіал „Львівського центрального відділення ПІБ, МФО 325633, ЄДРПОУ 23269555) на користь державного підприємства „Вугілля України”, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,4 (п/р 260093016513 в АК „Промінвестбанк”, м. Київ, МФО 300012, ЄДРПОУ 32709929) - 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаці1но-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.