Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
10.06.2009
Справа №2-29/17339-2007А
За позовом - Дочірнього підприємства «Санаторій «Ударник» (м.Євпаторія, вул..Урицького,7/3).
До відповідача - Державної податкової інспекції у м. Євпаторія (м.Євпаторія, вул.Дм.Ульянова, 2/40).
Про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень.
Суддя О.І. Башилашвілі
Секретар судового засідання В.В. Романів
Від позивача - Аркатова В.В., довіреність № 34 від 26.03.09, представник.
Від відповідача - Безверха Ю.А. - представник, довіреність від 19.02.2007р. № 3006/10/100.
Суть спору: Позивач - Дочірнє підприємство «Санаторій «Ударник» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0001082301/0 від 18.05.2007р. та визнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р. у сумі 7751грн., в тому числі ПДВ у сумі 4867грн., штрафні санкції - 2884,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.
Зокрема, вказує, що податкове повідомлення-рішення № 0001082301/0 від 18.05.2007р. про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614грн. винесено на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. необґрунтовано, оскільки даним пунктом передбачено нарахування штрафу в розмірі 10% суми недоплати (заниження податкового зобов'язання), в той час як за результатами перевірки не було встановлено недоплати, а були зменшені збитки за 2006р. в сумі 217096грн., яке не потягло за собою донарахування податку на прибуток за перевірений період.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р., то на думку позивача, донарахування йому ПДВ в розмірі 4867грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2884грн. не відповідає фактичним обставинам справи (продукти харчування на суму 2356,03грн. списані у виробництво для організації харчування відпочиваючих, а не використані на невиробничі цілі; з Приватним підприємством «Фьючер» та Грязелікувальнею «Мойнаки» бартерні договори не укладались, а мав місце взаємозалік зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим податкові зобов'язання в сумі 4322грн. не були занижені; витрати на поповнення мобільного телефону на суму-- правомірно віднесені до складу валових витрат підприємства).
Відповідач проти позову заперечує. З приводу податкового повідомлення-рішення № 0001082301/0 від 18.05.2007р. про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614грн. пояснив, що перевіркою зменшено збитків на 217096грн. за 2006р., в тому числі по періодах: зменшено збитків за півріччя 2006р. на 122924грн., за 9 місяців 2006р. - на 113777грн. і нараховано податку на прибуток за 9 місяців 2006р. - у загальній сумі 28713грн., тобто за даними перевірки, по результатам діяльності санаторію за 9 місяців 2006р. податкове зобов'язання з податку на прибуток склало 28713грн., яке перекрито збитками 4кв. 2006р. та по результатах 2006р. за підприємством повинно обчислюватися від'ємне значення об'єкту оподаткування 19951грн.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р. в частині нарахування податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 4867грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2884грн., відповідач обґрунтував свої заперечення висновками акту перевірки, покладеного в основу винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення.
Уточнивши позовні вимоги заявою від 02.06.2009р. та не змінюючи підстав позову, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії № 000108230/0 від 18.05.2007р., № 000108230/1 від 14.06.2007р., №000108230/2 від 23.08.2007р. та № 000108230/3 від 16.11.2007р. про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614,00грн., а також податкові повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р., № 0001092301/1 від 14.06.2007р., № 0001092301/2 від 23.08.2007р. та № 0001092301/3 від 16.11.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7751,00грн., в тому числі 4867 грн. основного платежу і 2884 грн. штрафних санкцій.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Провадження у справі зупинялось, у зв'язку з призначенням у справі судово - бухгалтерської експертизи.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Слухання справи відкладалось та в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Після з'ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
встановив:
10.04-25.04.2007р. ДПІ в м. Євпаторії проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка ДП «Санаторій «Ударник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено акт перевірки № 687/23-2 від 04.05.2007р.
Як вбачається з акту, перевіркою встановлено загальне завищення убутків на 217096грн., в тому числі по періодам: завищення убутків за півріччя 2006р. на 122 924грн., за 9 місяців 2006р. на 113777грн. і заниження чистого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2006р. у загальній сумі 28713грн., відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР зі змінами і доповненнями, а також заниження чистого зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. у загальній сумі 7280грн., у тому числі по періодах: у квітні 2006р. завищення ПДВ - 266грн., у травні 2006р. завищення ПДВ -628грн., у червні 2006р. заниження ПДВ склало +1386грн., у липні 2006р. заниження ПДВ є +5380грн., у серпні 2006р. заниження ПДВ є +1310грн., у вересні 2006р. заниження ПДВ є +105грн., у грудні 2006р. завищення ПДВ є - 7грн., чим порушено п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 , п.п. 7.4.2, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. , зі змінами і доповненнями.
Вказаний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії № 0001082301/0 від 18.05.2007р. про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614,00грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11371грн., в тому числі 7280грн. основного платежу і 4091грн. штрафних санкцій.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ в м. Євпаторії № 0001082301/0 від 18.05.2007р. повністю та податковим повідомленням-рішенням № 0001092301/0 від 18.05.2007р. частково в розмірі 7751грн., в тому числі 4867грн. основного платежу і 2884грн. штрафних санкцій, ДП «Санаторій «Ударник» звернувся зі скаргою до ДПІ в м. Євпаторія, рішенням якої за № 10762/10/25-0 від 14.06.2007р. «Про результати розгляду скарги» в задоволенні скарги ДП «Санаторій «Ударник» було відмовлено, а оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
За результатами розгляду даної скарги ДПІ в м. Євпаторія винесено податкові повідомлення-рішення № 000108230/1 від 14.06.2007р. та № 0001092301/1 від 14.06.2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, в наступному ДП «Санаторій «Ударник» подавались скарги до ДПА в АР Крим та ДПА України, рішеннями яких в задоволенні скарг позивача також було відмовлено, у зв'язку з чим були винесені податкові повідомлення-рішення: №000108230/2 від 23.08.2007р. та № 0001092301/2 від 23.08.2007р., а також № 000108230/3 від 16.11.2007р. та № 0001092301/3 від 16.11.2007р., якими визначено ті ж самі суми податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних санкцій з податку на прибуток.
Суд вважає, що позовні вимоги ДП «Санаторій «Ударник» є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Щодо податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Євпаторії № 000108230/0 від 18.05.2007р., № 000108230/1 від 14.06.2007р., №000108230/2 від 23.08.2007р. та № 000108230/3 від 16.11.2007р. про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614,00грн.
Як вбачається з даних податкових повідомлень-рішень, вони винесені на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями.
Даним пунктом Закону обумовлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
В свою чергу, п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 даного Закону визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Як вбачається з акту перевірки та розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки (а.с. 98), перевіркою було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у 3-му кварталі 2006р. на суму 28713грн. та завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2006рю на суму 28713грн., у зв'язку з чим ДПІ у м. Євпаторії не було здійснено донарахування податку на прибуток за перевірений період.
В той же час, відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, а податковим зобов'язанням, відповідно до п.1.2 ст. 1 даного Закону є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Як вбачається зі спірних податкових повідомлень-рішень, сума податкового зобов'язання позивачу визначена не була, у зв'язку з чим суд вважає нарахування штрафних санкцій в розмірі 8614грн. безпідставним.
Висновок про не підтвердження нарахування даних санкцій нормативно міститься і у висновку судово-бухгалтерської експертизи № 16 від 23.03.2009р., проведеної по даній справі, оцінивши який в порядку ст. 86 КАС України, суд не знаходить підстав йому не довіряти.
Щодо податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Євпаторії № 0001092301/0 від 18.05.2007р., № 0001092301/1 від 14.06.2007р., № 0001092301/2 від 23.08.2007р. та № 0001092301/3 від 16.11.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7751,00грн., в тому числі 4867грн. основного платежу і 2884грн. штрафних санкцій.
Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги ДП «Санаторій «Ударник» також підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з акту перевірки, донарахування ПДВ в даному розмірі здійснено за наступними епізодами:
1) у порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем в червні 2006р. завищено податковий кредит з ПДВ на суму 472грн. на невиробничі потреби санаторію, що виразилося у проведенні позивачем в червні 2006р. умовної реалізації зіпсованих продуктів харчування (консервів, постачальниками яких є ТОВ «Севпродукт» або ТОВ «Балаклава» на суму 2356,03грн., що встановлено за даними головної книги, актів на списання продуктів харчування, бухгалтерської довідки (а.с. 48-49 акту перевірки).
Так, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Суд не погоджується з даними висновками ДПІ в м. Євпаторії та зазначає, що поняття «господарської діяльності» наведено у п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,згідно з яким господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).
При цьому, відповідно до п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З цього слідує, що податковий кредит формується в момент придбання товарів, робіт, послуг, використання яких спрямовано на отримання прибутку.
Як слідує з матеріалів справи та вказано у висновку судово-бухгалтерської експертизи (а.с. 137 том 1), на підставі даних головної книги в червні 2006р. у бухгалтерському обліку відображена господарська операція, вказана проводкою ДТ 719/1 «Доходи від реалізації харчування» Кт 201/1 «Продукти».
При дослідженні податкової накладної № 46 від 30.06.2006р. та співставленні із записами в реєстрі виданих податкових накладних, встановлено, що кінцевому споживачу відпущено харчування всього на суму 5 288,44грн., в тому числі ПДВ 881,41грн., податкова накладна відображена в реєстрі виданих накладних під номером 47 та в повному обсязі увійшла до складу податкового зобов'язання санаторію в червні 2006р.
Отже, як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, які були досліджені перевіряючими при перевірці.
Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити та виписані відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями.
В той же час, первинні документи, що підтверджують проведення у зведеному бухгалтерському регістрі позивача господарської операції Дт 719/1 «Фінансовий результат від іншої операційної діяльності» - Кт 201/1 «Матеріали», які підтверджують використання продуктів не в господарській діяльності підприємства, відповідачем не надані.
В свою чергу, бухгалтерський запис, не підтверджений первинними документами, не може бути джерелом інформації в розумінні п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідно до якого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Крім того, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 (надалі - Порядок № 327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
2) у порушення п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ по бартерних операціях на загальну суму 4322грн., в тому числі за липень 2006р. - 4215грн. та за серпень 2006р. - 107грн.
У п. 3.1.1 акту перевірки зазначено, що у перевіреному періоді позивач здійснював бартерні операції при закритті кредиторської заборгованості зі своїми постачальниками (ПП «Фьючер» та Грязелікувальня «Мойнаки»), не відобразив доходів з продажу їм путівок у загальній сумі 21606грн., в тому числі у липні 2006р. - 21071грн., у серпні 2006р. - 535грн.
Суд не погоджується з даними висновками ДПІ в м. Євпаторія, з огляду на наступне.
В силу п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
В розумінні п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. (п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
В свою чергу, відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 даного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Поняття бартеру (товарного обміну) наведено у п. 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де вказано, що ним є господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Отже, бартерна операція характеризується обміном товарів, робіт, послуг в рамках однієї господарської операції, але жодного первинного документу на підтвердження укладення таких договорів та проведення таких операцій між позивачем та ПП «Фьючер» та Грязелікуваьнею «Мойнаки» відповідачем суду не надано.
Як свідчать матеріали справи, у червні 2006р. позивач надав Грязелікувальні «Мойнаки» послуги по санаторно-курортному лікуванню на суму 4380грн., про що виписана податкова накладна № 55 від 30.06.2006р., включена у Реєстр виданих податкових накладних.
С свою чергу, як свідчить податкова накладна № 58 від 31.08.2006р., позивачем було придбано у Грязелікувальні «Мойнаки» лікувальні процедури (грязьові аплікації дорослі, ванна рапна та ін.) на загальну суму 6901грн. без ПДВ.
Отже, вказані господарські операції є самостійними окремими операціями, які відбулись в різний час, а тому їх не можна вважати бартерною операцією в розумінні п. 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Щодо продажу позивачем путівок ПП «Фьючер», то в акті перевірки, всупереч п. 1.7 Порядку № 327, взагалі відсутні посилання на будь-які первинні документи позивача, які б свідчили про укладення позивачем такої угоди з ПП «Фьючер» та отримання від нього доходу за путівки, а отже, висновки ДПІ в м. Євпаторії в цій частині носять характер припущень, що є неприпустимим в розумінні п.2.3.4 Порядку № 327.
3) у порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на невиробничі потреби на суму 74грн. у зв”язку з неправомірним включення до складу валових витрат санаторію сум з поповнення мобільних рахунків при відсутності на балансі підприємства мобільних телефонів.
З даними висновками ДПІ суд також не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до договору оренди мобільного телефону № 4 від 24.01.2006р., позивач орендує у Кальченко Є.І. мобільний телефон Нокія 3230 рік випуску 2005, строк оренди з 24.01.2006р. о 31.12.2006р., орендна плата - 0,01грн. в місяць.
Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)
Суд погоджується з доводами позивача про те, що жодною нормою чинного законодавства України не передбачена обов'язковість перебування мобільного телефону на балансі для віднесення вартості телефонних переговорів до складу валових витрат та податкового кредиту.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів того, що донарахування позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток та податкових зобов'язань з ПДВ і штрафних санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено обґрунтовано, ДПІ в м. Євпаторії суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені - 10.06.2009р.
Повний текст постанови складений та підписаний - 11.06.2009р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії № 000108230/0 від 18.05.2007р., № 000108230/1 від 14.06.2007р., №000108230/2 від 23.08.2007р. та № 000108230/3 від 16.11.2007р. про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 8614,00грн., а також податкові повідомлення-рішення № 0001092301/0 від 18.05.2007р., № 0001092301/1 від 14.06.2007р., № 0001092301/2 від 23.08.2007р. та № 0001092301/3 від 16.11.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7751,00грн., в тому числі 4867грн. основного платежу і 2884грн. штрафних санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Ударник» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (м. Євпаторія, вул.. Урицького, 7/3) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.