ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/51 12.05.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-агенція "Ольвія театральна"
про стягнення 2 965 516,87 грн.
за скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
Від позивача: Лісовський С.В. - представник за дов.;
Від відповідача: не з'явились;
Від ВДВС: не з'явились;
Рішенням від 27.04.2011 позов задоволено частково. На виконання зазначеного рішення 30.05.2011 виданий наказ.
17.03.2014 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ПАТ "УкрСиббанк" на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою від 20.03.2014, на підставі ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, скаргу призначено до розгляду на 14.04.2014.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду скарги повідомлений належним чином. З адреси відповідача повернулась поштова кореспонденція.
У сказі позивач просить про:
- скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого провадження) від 03.03.2014;
- зобов'язання начальника відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві здійснити контроль за правильністю виконання державним виконавцем наказ0у господарського суду міста Києва від 30.05.2011 у справі №35/51, в порядку ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення державним виконавцем норм ч. 1 ст.23 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив.
Згідно з положеннями ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусового виконання наказу від 30.05.2011 у справі №35/51, за якими було відкрито виконавчі провадження (16.05.2012, 16.05.2013), однак в подальшому державний виконавець приймав постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (16.04.2013, 29.11.2013).
Отже, 29.11.2013 державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження".
Як свідчать матеріали справи, позивач повторно звертається із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусового виконання наказу від 30.05.2011 у справі №35/51, враховуючи, що рішення у даній справі не було виконано.
03.03.2014 державний виконавець зазначивши про пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що не відповідає вимогам ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Відтак, в зв'язку з поверненням стягувачеві наказу господарським судом міста Києва від 30.05.2011 № 35/51 постановою від 29.11.2013 ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва, строк пред'явлення даного виконавчого документу до виконання поновився в силу положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» з 29.11.2013, тобто з дня його повернення відповідно вищевказаної постанови, а строк пред'явлення наказу до виконання в порядку ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено один рік.
Таким чином, державний виконавець при прийнятті постанови від 03.03.2014 порушив норми ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Твердження викладені у запереченнях на скаргу, що строк предявлення виконавчого документа до виконання поновлюється лише на той строк, що залишився до переривання, тобто в даному випадку - 15 днів, суперечать нормам ст.23 Закону України "Про виконавче провадження".
Заперечення ВДВС про не оскарження постанови про повернення виконавчого документа від 29.11.2013, в якій державний виконавець повернув виконавчий документ на підставі п. 2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" без надання строку для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання оскільки він закінчився, судом визнаються безпідставними та необґрунтованими.
За таких обставин, судом встановлено наявність підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2014.
Щодо вимоги про зобов'язання начальника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві здійснити контроль за правильністю виконання державним виконавцем наказу від 30.05.2011 по справі №35/51, суд дійшов висновку про відмову в її задоволення враховуючи наступне.
Згідно з ст. 83 Закону, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.
Приписами ч. 7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2014, задовольнити частково.
Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2014 ВП№42297772.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.Є. Літвінова