печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24498/13-ц
Категорія 26
15 травня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Козлова Р.Ю.,
при секретарі - Скирді В. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариств «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та припинення застави автомобіля,
У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що 17 жовтня 2007 року між ним та АКБ «Укрсиббанк», яке змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», укладено кредитний договір № 11235401000, згідно з умовами якого позивач отримав від ПАТ «УкрСиббанк» суму кредиту в розмірі 72 981 грн. на придбання автомобіля, яку зобов'язався повернути кредиторові у визначений умовами договору строк та зі сплатою обумовлених сторонами відсотків річних. Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач передав у заставу автомобіль марки DAEWOO, модель MATIZ, номер агрегатів НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, на придбання якого було надано споживчий кредит. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги до боржників повного, належного та реального виконання зобов'язань за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі за кредитним договором, укладеним з позивачем.
Посилаючись на те, що при укладенні та виконанні кредитного договору відповідачі своїми діями порушили його права, просив суд визнати незаконними дії ПАТ «УкрСиббанк» при укладенні та виконанні договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу, щодо: нарахування зайвих 100,30 гривень до сплати за процентами по договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу, включення до договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу, п. 1.3.5, п. 3.4.4, п. 3.1.2, п. 1.2.3, п. 6.1.2, п. 4.1.1, п. 4.1.2 та п. 4.1.3; зобов'язати відповідачів вчинити дії та внести зміни до договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу та до Додатку № 2 «Графік платежів, визначення сукупності вартості кредиту» до Договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу № 11235401000 від 17 жовтня 2007 року, а саме: додатку 2 до договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу визначити графік платежів за договором у запропонованій позивачем редакції, видалити повністю з договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу, п. 1.3.5, п. 3.4.4, п. 3.1.2, п. 1.2.3, п. 6.1.2, п. 4.1.1, п. 4.1.2 та п. 4.1.3; зобов'язати відповідача ПАТ «Дельта Банк» отримати від нього 88 256,98 грн. в рахунок повного повернення кредиту; зобов'язати відповідача ПАТ «Дельта Банк» видати йому довідку про повне виконання ним зобов'язань за договором про надання кредиту та заставу транспортного засобу, у разі сплати 88 256,98 грн. в рахунок повного повернення кредиту та припинити заставу автомобіля марки DAEWOO модель MATIZ, номер агрегатів НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, у разі сплати 88 256,98 грн. в рахунок повного повернення кредиту за договором.
В ході розгляду справи до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги.
Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» проти задоволення позову заперечувала.
Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2007 року між позивачем та АКБ «Укрсиббанк», яке змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», укладено кредитний договір № 11235401000, згідно з умовами якого позивач отримав від ПАТ «УкрСиббанк» суму кредиту в розмірі 72 981 грн. на придбання автомобіля, яку зобов'язався повернути кредиторові до 17 жовтня 2014 року зі сплатою обумовлених сторонами відсотків річних.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_1 Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач передав у заставу банку автомобіль марки DAEWOO, модель MATIZ, номер агрегатів НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, на придбання якого було надано кредит.
У грудні 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги повного, належного та реального виконання зобов'язань в тому числі і за даним договором.
Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги в частині визнання дій банку незаконними позивач стверджує, що умови договору не відповідають нормам закону, зокрема ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»; при укладанні договору його було введено в оману працівниками банку щодо дійсних умов погашення кредиту; доданий до договору графік погашення кредиту містить невірні розрахунки, в тому числі щодо визначення розміру відсотків за користування кредитом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Частина 2 даної статті ЦПК України передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частина 2 статті 16 ЦК України, яка містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, не передбачає такого способу захисту права, як визнання судом дій сторони договору незаконною. Законність або незаконність дій учасника зобов'язальних правовідносин є предметом аналізу з боку суду при вирішенні спору, пов'язаного з укладанням та (або) виконанням умов договору, проте сама по собі констатація такої обставини, як незаконність дій контрагента, не може виступати самостійним пунктом позовних вимог.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідачів внести зміни до умов договору також задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Положенням ст. 652 цього Кодексу передбачено право суду змінити договір у зв'язку з істотною зміною обставин у випадку одночасної наявності чотирьох умов, які передбачені частиною другою даної статті ЦК України.
Проте, в ході розгляду даної справи суду не було надано доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для зміни умов кредитного договору. Фактично пред'являючи вимоги про зміну умов договору позивач посилається на їх невідповідність нормам закону та введення його в оману працівниками банку в момент вчинення даного правочину, в той час як такі обставини, за умови їх доведеності, є підставою для застосування інших правових насідків, аніж зміна умов договору в судовому порядку (наприклад, визнання правочину недійсним).
Позовна вимога про зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» прийняти від позивача грошову суму в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, оскільки у судовому засіданні не було надано доказів неправомірної відмови банку прийняти від боржника виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості.
Позов в частині зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» видати позивачеві довідку про повне виконання ним зобов'язання у разі погашення ним суми заборгованості суд вважає передчасним, оскільки фактично є вимогою на майбутнє та ґрунтується на припущенні позивача про наявність у кредитора намірів порушити його право.
Не встановлено судом і наявності будь-яких правових підстав для припинення зобов'язання застави автомобіля, а відтак позов в цій частині також є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 651, 652 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариств «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та припинення застави автомобіля - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.