07.05.14р. Справа № 904/1470/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у сумі 98 477,31 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
від позивача: Годованець Є.О., довіреність № 219 від 26.02.2014 року, представник; Зінухова Л.М., витяг серії АД № 205281 від 29.01.2014 року, директор
від відповідача: Горевий І.В., довіреність № 115 від03.04.2014 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" звернулось до господарського суду з позом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та збільшення розміру штрафних санкцій від 10.04.2014 року, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" на свою користь пеню у сумі 34 503,18 грн., штраф у сумі 51 204,00 грн., інфляційні втрати у сумі 2 706,44 грн., 3% річних у сумі 10 063,69 грн., загалом заборгованість у сумі 98 477,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2/13 від 01.01.2013 року щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 1060 від 29.03.2013 року на суму 512 040,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов посилається на ті обставини, що погасив суму основного боргу, яка існувала на момент подачі позову у сумі 299 914,86 грн. та стверджує, що сума пені, яка нарахована позивачем - розрахована невірно, тому задоволенню у повному обсязі не підлягає, просить відмовити позивачу в частині стягнення пені у розмірі 38 988,93 грн., а також зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: штрафу у розмірі 29 991,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 706,44 грн., 3% річних у розмірі 3 204,57 грн.
Відповідач посилається на положення ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських правовідносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Наведене відповідач обґрунтовує тим, що з кінця 2013 року до початку 2014 року в Україні виникла складна політична та економічна ситуація, ТОВ "Укрсплав" зазнає складнощі із реалізацією свого товару, тому значно зменшився прибуток від реалізації товару, товариством прийнято рішення про простій підприємства, в умовах якого відповідач зазнає значних збитків.
У судовому засіданні 03.04.2013 року оголошувалася перерва на 23.04.2014 року.
Розгляд справи був відкладений з 23.04.2014 року на 07.05.2014 року.
У судовому засіданні 07.05.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" (покупець) був укладений договір поставки № 2/13 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію (далі - товар), згідно специфікацій, які є додатками до даного Договору та його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар.
Договір вступає в силу з моменту підписання його з 12.12.2012 року та діє до 31.12.2016 року (п. 10.1. Договору).
Датою приймання товару є дата вказана в товарній накладній (п. 3.3. Договору).
Згідно п. 4.1. Договору ціна на товар узгоджується не пізніше п'яти банківських днів до початку місяця і вказується в специфікації на наступний місяць.
Відповідно до п. 5.1. Договору умови оплати товару узгоджуються окремо у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору. Якщо у відповідній специфікації строк Договору не зазначений, то оплата здійснюється відповідно п. 5.2. даного Договору.
Пунктом 5.2. передбачено, що платежі за поставлений товар здійснюються протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту дати прийому товару, вказаній в товарній накладній згідно п. 3.3. даного Договору.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 512 040,00 грн. згідно видаткової накладної № 1060 від 29.03.2013 року.
На підтвердження зазначеного факту позивач надав до суду копію вищенаведеної накладної, рахунок № 1060 від 29.03.2013 року на суму 512040,00 грн., а також специфікацію № 2 від 03.01.2013 року на суму 226 666,66 грн. та специфікацію № 6 від 01.03.2013 року на суму 637 500,00 грн., предметом поставки за якими є олово О1пч, яке поставлене позивачем відповідачу за видатковою накладною № 1060 від 29.03.2013 року.
На момент подачі позову спірна видаткова накладна не була оплачена відповідачем, внаслідок чого у відповідача існував борг у сумі 299 914,86 грн., відповідно до якого позивач нарахував штрафні санкції та подав позов до суду.
Проте під час розгляду справи відповідач оплатив основну заборгованість у повному обсязі, в підтвердження чого надав до суду платіжні доручення: № 9079 від 03.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9082 від 04.03.2014 року у сумі 20 000,00 грн., № 9105 від 06.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9119 від 11.03.2014 року у сумі 80 000,00 грн., № 9147 від 18.03.2014 року у сумі 20 000,00 грн., № 9171 від 20.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9186 від 24.03.2014 року у сумі 30 000,00 грн.
З урахуванням наведеного 10.04.2014 року позивач подав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та збільшення розміру штрафних санкцій, про яку йдеться на початку мотивувальної частини рішення, та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 34 503,18 грн., штраф у сумі 51 204,00 грн., інфляційні втрати у сумі 2 706,44 грн., 3% річних у сумі 10 063,69 грн., загалом заборгованість у сумі 98 477,31 грн.
У відзиві на позовну заяву від 03.04.2014 року відповідач проти позову заперечує, посилається на ті обставини, що погасив суму основного боргу, яка існувала на момент подачі позову у сумі 299 914,86 грн. та стверджує, що сума пені, яка нарахована позивачем - розрахована невірно, тому задоволенню у повному обсязі не підлягає, просить відмовити позивачу в частині стягнення пені у розмірі 38 988,93 грн., а також зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: штрафу у розмірі 29 991,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 706,44 грн., 3% річних у розмірі 3 204,57 грн.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати товару за спірною видатковою накладною № 1060 від 29.03.2013 року, внаслідок чого позивач нарахував штрафні санкції, що і є причиною спору.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
За умовами п. 8.2. Договору у разі порушення строків оплати товару згідно п. 5.1. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % за кожний календарний день прострочення від суми заборгованості відвантаженої партії, але не більш як подвійна облікова ставка НБУ. У разі прострочення оплати більш як на 14 днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми оплати.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за наступними періодами: з 16.04.2013 року по 25.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 32 588,19 грн., з 25.09.2013 року по 26.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 182,37 грн., з 26.09.2013 року по 01.10.2013 року на суму боргу 512 039,52 грн. у сумі 911,85 грн., з 01.10.2013 року по 12.10.2013 року на суму боргу 492 039,52 грн. у сумі 820,77 грн., загалом на суму 34 503,18 грн.
При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану із кількістю днів у взятому періоді нарахування пені. Так, нараховуючи пеню за період з 16.04.2013 року по 25.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 32 588,19 грн. позивач нарахував штрафні санкції за 165 днів, тоді як у взятому періоді 163 дні, сума пені відповідно складає 32 167,33 грн.
Також позивачем допущена помилка при нарахуванні пені за період з 26.09.2013 року по 01.10.2013 року на суму боргу 512 039,52 грн. у сумі 911,85 грн., так як у зазначеному періоді врахована дата 26.09.2013 року, на яку вже нарахована пеня згідно періоду з 25.09.2013 року по 26.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 182,37 грн., тому пеня на суму 512 039,12 грн. відповідно нараховується за період з 27.09.2013 року по 30.09.2013 року, де дата 30.09.2013 року є кінцевою датою зазначеного періоду, так як дата 01.10.2013 року врахована в наступному періоді, а саме з 01.10.2013 року по 12.10.2013 року на суму боргу 492 039,52 грн. у сумі 820,77 грн.
Отже, пеня нарахована на суму 512 039,12 грн. за період з 27.09.2013 року по 30.09.2013 року складає 729,96 грн.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 33 899,95 грн.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).
Як зазначалося вище, згідно п. 8.2. Договору у разі прострочення оплати більш як на 14 днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми оплати.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 51 204,00 грн. від суми неналежно виконаного зобов'язання згідно спірної видаткової накладної № 1060 від 29.03.2013 року.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлена його правильність, тому вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 51 204,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за наступні періоди: з 16.04.2013 року по 25.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 6 944,10 грн., з 01.11.2013 року по 03.11.2013 року на суму боргу 380 000,00 грн. у сумі 93,70 грн., з 04.11.2013 року по 27.12.2013 року на суму боргу 360 000,00 грн. у сумі 1530,00 грн., з 27.12.2013 року по 16.01.2014 року на суму боргу 350 000,00 грн. у сумі 546,58 грн., з 30.01.2013 року по 13.02.2013 року на суму боргу 320 000,00 грн. у сумі 341,92 грн., з 14.02.2014 року по 03.03.2014 року на суму боргу 300 000,00 грн. у сумі 394,52 грн., з 03.03.2014 по 04.03.2014 року на суму боргу 250 000,00 грн. у сумі 20,55 грн., з 04.03.2014 року по 06.03.2014 року на суму боргу 230 000,00 грн. у сумі 37,81 грн., з 06.03.2014 року по 11.03.2014 року на суму боргу 180 000,00 грн. у сумі 73,97 грн., з 11,03.2014 року по 18.03.2014 року на суму боргу 100 000,00 грн. у сумі 57,53 грн., з 19.03.2014 року по 20.03.2014 року на суму боргу 80 000,00 грн. у сумі 13,15 грн., з 20.03.2014 року по 24.03.2014 року на суму боргу 30 000,00 грн. у сумі 9,86 грн., загалом на суму 10 063,69 грн.
При перевірці правильності розрахунку судом виявлено арифметичну помилку, пов'язану із кількістю днів у взятому періоді нарахування пені. Так, нараховуючи 3% річних за період з 16.04.2013 року по 25.09.2013 року на суму боргу 512 040,00 грн. у сумі 6 944,10 грн. позивач нарахував 3% річних за 165 днів, тоді як у взятому періоді 163 дні, сума 3% річних відповідно складає 6 859,93 грн., а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 9 979,52 грн.
Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції, розрахованої від суми боргу за спірною видатковою накладною № 1060 від 29.03.2014 року за товар поставлений із застосуванням індексів інфляції за листопад 2013 року - січень 2014 року у сумі 2 706,44 грн.
Судом перевірений розрахунок позивача щодо нарахування індексу інфляції та встановлена його правильність. За викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає повному задоволенню у сумі 2 706,44 грн.
Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилається на положення ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських правовідносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Наведене відповідач обґрунтовує тим, що з кінця 2013 року до початку 2014 року в Україні виникла складна політична та економічна ситуація, ТОВ "Укрсплав" зазнає складнощі із реалізацією свого товару, тому значно зменшився прибуток від реалізації товару, товариством прийнято рішення про простій підприємства, в умовах якого відповідач зазнає значних збитків.
На підтвердження наведеного відповідач надав наказ № 18 від 19.03.2014 року про затвердження акта простою підприємства та довідку № 139 від 24.04.2014 про продовження простою на підприємстві, а також звіт про фінансові результати ТОВ "Укрсплав" за перший квартал 2014 року.
За викладеного господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Умовами договору поставки № 2/13 від 01.01.2013 року передбачені обов'язки відповідача щодо оплати товару (п. 5.1 Договору) у відповідний строк (п. 5.2. Договору), який наступив 15.04.2013 року. Обставини, які існують на даний час не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих у 2013 році. До того ж, заборгованість, яка виникла в 2013 році не була оплачена відповідачем протягом досить тривалого часу, розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є співрозмірним із сумою основного боргу, тому відповідач не може бути звільнений від відповідальності, яка передбачена договором та законом.
Крім того, строк виконання зобов'язання настав 15.04.2013 року, а підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає ті, що існують на даний час. Відповідач не надав доказів існування вказаних обставин на час настання обов'язку по сплаті боргу та на час нарахування штрафних санкцій. Тому клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 97 789,91 грн. (пеня у розмірі 33 899,95 грн., штраф у розмірі 51 204,00 грн., 3% річних у розмірі 9 979,52 грн., індекс інфляції у розмірі 2 706,44 грн.).
Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Господарський суд встановив, що оплата відповідачем основного боргу у сумі 70 000,00 грн. згідно платіжних доручень: № 9079 від 03.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9082 від 04.03.2014 року у сумі 20 000,00 грн., відбулася до подачі позовної заяви позивачем до суду.
Залишок від основного боргу у сумі 229 914,86 грн. згідно платіжних доручень: № 9105 від 06.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9119 від 11.03.2014 року у сумі 80 000,00 грн., № 9147 від 18.03.2014 року у сумі 20 000,00 грн., № 9171 від 20.03.2014 року у сумі 50 000,00 грн., № 9186 від 24.03.2014 року у сумі 30 000,00 грн., оплачений відповідачем після подачі позову до суду, а саме під час розгляду справи судом.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
При цьому суд зазначає, що в цій частині на відповідача може бути покладений лише судовий збір пропорційно до розміру основного боргу у сумі 229 914,86 грн., що сплачено саме після подання позовної заяви (70 000,00 основного боргу сплачено до подання позову).
Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії відповідача, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1955,80 грн. та відповідно судовий збір, який підлягає оплаті відповідачем внаслідок погашення основного боргу після подачі позову до суду у розмірі 4598,30 грн. (229 914,86 грн. х 2%).
Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 6 554,10 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 36, ідентифікаційний код 31646224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Трудові резерви, 6, ідентифікаційний код 19313492) пеню у розмірі 33 899,95 грн., штраф у розмірі 51204,00 грн., 3% річних у розмірі 9 979,52 грн., індекс інфляції у розмірі 2 706,44 грн. та судовий збір у розмірі 6 554,10 грн., про що видати наказ.
В іншій частині позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 08.05.2014 року.
Суддя О.М. Крижний