Справа №423/581/14-ц
19 травня 2014 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Соловйовій О.І.
за участю прокурора Карцева О.А.
представника Служби у справах дітей Соколової Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Попаснянської райдержадміністрації в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним та накладення заборони на відчуження нерухомого майна, -
встановив:
На первинному обліку в Службі у справах дітей Попаснянської райдержадміністрації з 01 грудня 2008 року перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, кровні батьки якого - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - були позбавлені батьківських прав відповідно до рішення Попаснянського районного суду від 18.11.2008 року.
Розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації №738 від 02.12.2008р. «Про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» неповнолітньому ОСОБА_2 був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Після чого, відповідно до рішення виконавчого комітету Калинівської селищної ради Попаснянського району від 10.12.2008 року за №69 «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» за неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було закріплено житло за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, опікуном над житлом був призначений біологічний батько дитини ОСОБА_3, який на той час був власником цього нерухомого майна і якому було роз'яснено про недопустимість розпорядження належним йому нерухомим майном до досягнення сином повноліття.
Разом з тим, 03 березня 2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий №451), за змістом якого відповідач ОСОБА_4 придбав у відповідача ОСОБА_3 належний тому житловий будинок АДРЕСА_1.
Посилаючись на вищезазначені обставини, а також з метою захисту житлово-майнових прав неповнолітньої дитини, яка позбавлена батьківського піклування, позивач в поданій заяві просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був укладений 03 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий №451, скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також накласти заборону на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 до досягнення ОСОБА_2 повноліття.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились двічі без поважних причин, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце розгляду справи.
Представники третіх осіб на боці позивача - адміністрації Комісарівського професійного училища «Агрофірма» та Калинівської селищної ради Попаснянського району - заявлені позовні вимоги підтримали, справу просили розглянути без їх участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, який вважає задоволення позову доцільним, що відповідає інтересам неповнолітньої дитини, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів судом встановлено, що на первинному обліку в Службі у справах дітей Попаснянської райдержадміністрації з 01 грудня 2008 року перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, кровні батьки якого - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - були позбавлені батьківських прав відповідно до рішення Попаснянського районного суду від 18.11.2008 року (а.с.6-7).
Також судом встановлено, що розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації №738 від 02.12.2008р. «Про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» неповнолітньому ОСОБА_2 був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.8). При цьому, сам неповнолітній ОСОБА_2 був влаштований до навчально-виховного закладу на повне державне забезпечення відповідно до розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації №42 від 21.01.2009р. (а.с.9) і в теперішній час він навчається в Комісарівському професійному училищі «Агрофірма» Перевальського району Луганської області, про що свідчить відповідна довідка на а.с.11.
Згідно вимог ст.ст.1,4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту неповнолітніх дітей покладається в межах визначеної компетенції на служби у справах дітей, в тому числі представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах, у їх відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.
Крім того, відповідно до вимог ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст.ст.17,18,25 Закону України «Про охорону дитинства» діти -члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення - мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Також, відповідно до п.3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» у разі передачі дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх у цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщені, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.
Враховуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства України судом також встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Калинівської селищної ради Попаснянського району від 10.12.2008 року за №69 «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» за неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було закріплено житло за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, опікуном над житлом був призначений біологічний батько дитини ОСОБА_3, який на той час був власником цього нерухомого майна і якому було роз'яснено про недопустимість розпорядження належним йому нерухомим майном до досягнення сином повноліття (а.с.10).
Разом з тим, 03 березня 2010 року відповідач ОСОБА_3, ігноруючи встановлені йому обмеження щодо розпорядження належним йому нерухомим майном, уклав з відповідачем ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий №451), за змістом якого відповідач ОСОБА_4 придбав у відповідача ОСОБА_3 належний тому житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.14-19). При цьому, в дійсний час у ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_2 немає будь-якого нерухомого майна, яке б належало їм на праві приватної власності, про що свідчать відповідні докази на а.с.12-13.
Пунктом 67 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року передбачено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким має дитина, надається районною державною адміністрацією за поданням служби у справах дітей.
Проте, судом встановлено, що за отриманням дозволу на відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3 не звертався і внаслідок укладання договору купівлі-продажу даного будинку неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратив право користування ним та право проживання у ньому, тобто житлові та майнові права неповнолітнього порушилися.
Відповідно до ст. 12 ч.2 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», недопустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, а батьки зобов'язані створювати такі умови для дитини. Відповідно до ст. 18 цього Закону, діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Ограни опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ст. 224 Цивільного Кодексу України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що при таких обставинах позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, яка позбавлена батьківського піклування та у якої немає ніякого нерухомого майна, задоволення позову є доцільним, що в повному обсязі відповідає правам та законним інтересам дитини.
Вирішуючи позов таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп., при цьому стягнення провести в солідарному порядку.
На підставі викладеного, ст.ст.71,224 ЦК України, Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.10,60,88,212-215,292,294 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, який був укладений 03 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Попаснянського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий №451.
Скасувати державну реєстрацію речових прав ОСОБА_4 на нерухоме майно у вигляді житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 (загальна площа будинку 47,3 кв.м., житлова площа будинку 26,1 кв.м., площа земельної ділянки 1200 кв.м.).
Накласти заборону на відчуження житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 до досягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.
Копію рішення надіслати на адресу відповідачів та третіх осіб для повідомлення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області через Попаснянський райсуд.
Суддя: