Справа: № 2-а/2506/279/11 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
30 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Горяйнова А.М. та Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними, щодо призначення та виплати пенсії не у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.07.2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, та є інвалідом ІІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ і отримує пенсію згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654, відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.07.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Горяйнов А.М.