Справа: № 826/1314/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
15 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнов А.М., Мамчура Я.С.,
при секретарі: Лебедвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення,-
У січні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 2336/17-20.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" березня 2013 року в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.03.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" березня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем 15 листопада 2012 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2012 року № 1934/17-20/НОМЕР_1 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ позивачем з питання фінансово-господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Айс-Вок" за лютий-травень 2012 року, згідно з висновками якого, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за 2012 рік у загальному розмірі 167194,00 грн., у тому числі за: лютий 2012 року - 67290,00 грн.; березень 2012 року -43346,00 грн.; квітень 2012 року - 40416,40 грн.; травень 2012 року - 16141,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ у вказаному розмірі за вказаний період, чим порушено п. 198.1 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки, 26 грудня 2012 року відповідачем було складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 167194,00 грн. за основним платежем та у розмірі 83597,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду відповідним позовом.
Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, відповідно до підпункту 20.1 4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1п.78.1ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається, що факт реєстрації позивача як платника ПДВ підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію платника ПДВ (НОМЕР_3), з якої вбачається, що позивач є платником ПДВ починаючи із 05 липня 2005 року.
В акті перевірки зазначено, що позивачем за лютий-травень 2012 року задекларовано податковий кредит з ПДВ у загальному розмірі 617054,00 грн. Однак, вказаний кредит позивачем завищено на суму ПДВ у розмірі 167194,00 грн.
Зокрема, суму ПДВ у розмірі 167194,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий-травень 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних TOB "Айс-Вок" позивачу як покупцю за договором поставки від 19 січня 2012 року № 01/12.
Згідно з п. 1.1 розділу 1, п. 2.1 розділу 2 договору поставки, TOB "Айс-Вок" зобов'язалось поставити позивачу товар для використання у підприємницькій діяльності, а позивач - прийняти товар та оплатити його.
Ціни та товар вказуються у специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору поставки.
У матеріалах справи містяться копії відповідних видаткових, податкових та товарних накладних, специфікацій, банківських виписок по рахунку позивача, а також витягів з Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому, в матеріалах справи відсутній реєстр отриманих податкових накладних покупця та квитанцій, які б підтверджували реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за лютий-травень 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних TOB "Айс-Вок", враховуючи наступне.
Зі змісту акту від 27 червня 2012 року № 372/23-60/35660200 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Айс-Вок" за період діяльності із 24 листопада 2011 року по 27 червня 2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що податковим органом виявлено факт відсутності вказаного товариства за юридичною адресою, у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну звірку. У вказаному акті зазначено, що у TOB "Айс-Вок" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, зокрема, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, а також зазначено про наявність ознак "фіктивності" вказаного товариства та відсутність факту реального здійснення ним господарської діяльності.
На час судового розгляду справи TOB "Айс-Вок" перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, свідоцтво № 200010592 про реєстрацію платника ПДВ анульовано 08 серпня 2012 року.
До того ж, з наявних у матеріалах справи копій специфікацій (складених TOB "Айс-Вок" і позивачем) та транспортних накладних (складених позивачем і TOB "Метро Кеш енд Кері Україна") вбачається, що перелік товару, зазначений у специфікаціях, не відповідає переліку товарів, зазначеному у транспортних накладних.
Згідно з п. 198.1 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200, п.п. 201.6, 201.10 ст. 201, п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або" бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
З аналізу викладених положень вбачається, що податкові накладні, виписані ТОВ "Айс-Вок", від 21 лютого 2012 року № 137 на суму ПДВ 13517,60 грн., № 139 на суму ПДВ 23760,00 грн., від 23 лютого 2012 року № 140 на суму ПДВ 10015,60, № 141 на суму ПДВ 19996,80 грн., від 02 березня 2012 року № 11 на суму ПДВ 28616,80 грн., № 12 на суму ПДВ 11113,80 грн. та від 18 квітня 2012 року № 166 на суму ПДВ 12551,60 грн. підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підсумовуючи викладені положення та обставини, вбачається, що платник має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих первинних документів, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.
Враховуючи викладені обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит позивачем було сформовано на підставі формально складених первинних документів, а отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 2336/17-20 є законним та обґрунтованим.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" березня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.