17.06.09 р. Справа № 29/116а
м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Маріуполі
про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706,82 грн. та зобов'язання відновити у картці особового рахунку невідшкодовану фактично суму бюджетного відшкодування в розмірі 6987706, 82 грн.
Ухвалою суду від 27.03.2007р. позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 29/116а та провадження у справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою по справі від 02.06.2009 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 29/116а до судового розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що, відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року), фактично сплачена постачальникам в листопаді 2006 року в сумі 115242215 грн. Відповідачем було проведено невиїзну перевірку позивача щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2006 року, на підставі висновків якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7329224,82 грн. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірно в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн. та в цій частині підлягає визнанню недійсним зважаючи на помилковість висновків відповідача про те, що, в порушення пп. 7.7.2. п. .7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в суму фактичної сплати податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року) позивачем включена фактична оплати податкового кредиту за податковими накладними, не включеними у податковий кредит попереднього періоду на загальну суму 6987705,82 грн.
Зважаючи на пп. 7.7.1 п. .7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач вважає, зо законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів, при цьому у наведеному законі не зазначається, що сплата податку у попередньому періоді означає його сплату у тому ж самому періоді, у якому податок віднесений до складу податкового кредиту при отриманні товару.
Позивачем надано суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої він просить суд визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн. та виключає з позовних вимог пункт 2.
Остаточною позовною вимогою позивача є вимога про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн.
Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивач залишок від'ємного значення у сумі 6987706 грн. після бюджетного відшкодування включив до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 26 податкової декларації за січень 2006 року, в порушення наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213, позивач, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування врахував суми податкового кредиту попередніх податкових періодів (не тільки листопада), які фактично сплачені у листопаді 2006 року постачальникам таких товарів.
Відповідач стверджує, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість” визначено певний порядок формування податкового кредиту попереднього податкового періоду, за який фактично має бути сплачено отримувачем товарів (послуг), та він складається за загальними правилами формування податкового кредиту звітного податкового періоду (місяць). Відповідально до наказу ДПА України № 166 форма Розрахунку бюджетного відшкодування передбачає, що у рядку 3 вказується сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та рядком 4 визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, зазначена в рядку 1 у межах суми рядка 3). Тобто, як вважає відповідач, сума податку, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету, не може перевищувати різниці значень податкових зобов'язань та податкового кредиту окремого звітного періоду.
У попередньому судовому засіданні, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою від 03.10.2006 року було призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої було доручено судовому експерту Доброхотову Олександру Вадимовичу. Провадження по справі № 29/116а було зупинено.
Після закінчення експертизи та надходження висновку судово-економічної експертизи № 113/05/08, ухвалою від 28.05.2009 р. провадження по справі поновлено.
Позивач, згідно з заявою від 24.11.2008 року № 09/3898, з висновками експерта погодився.
Відповідач проти висновку судово-економічної експертизи заперечив з тих підстав, що судовим експертом цілком не було дотримано вимог приписів п.п. 7.7.2. Закону України „Про податок на додану вартість” та, зважаючи на таке, такий висновок не може бути прийнятий податковим органом як повний та обґрунтований.
Представниками сторін у попередньому судовому засіданні звернулись до суду із заявами від 02.06.2009 року, відповідно до яких вважають недоцільним виклик експерта Доброхотова О.В. у судове засідання.
Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив:
Позивачем надавалась до відповідача податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2006 року, відповідно до якої (рядок 23) позивачем був визначений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 115242215 грн. Рядком 24 декларації визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що дорівнює 115242215 грн. Відповідно до рядка 25 декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 115242215 грн.
Також, позивачем до податкової інспекції надавався розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 115242215 грн.
Сторонами у судовому засіданні визнано ту обставину, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за грудень 2006 року складає 114900697 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. У даному випадку, дослідження судом обставин справи не викликає у суду підстав щодо сумніву у достовірності визнаних сторонами обставин, а також добровільності їх визнання.
У рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року позивачем визначено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), яка склала 143595577 грн.
Для належного з'ясування питання, зокрема, щодо суми податку, яка була фактично сплачена ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у листопаді 2006р. (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів(послуг), що включена до суми бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2006р., в ході провадження по справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза.
Висновок судово-економічної експертизи № 113/05/08 від 24.10.2008р. доданий до матеріалів справи. Дослідження проводилось і висновок складений судовим експертом-бухгалтером Доброхотовим Олександром Вадимовичем, який має вищу економічну освіту, спеціальність економіст, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 11.1. - „Дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку та звітності”, має стаж роботи бухгалтером з 1994 року, стаж експертної роботи з грудня 1999 року. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України. За таких умов, у суду не має підстав для сумнівів в упередженості або недостатній кваліфікації особи, що надала експертний висновок.
Огляд експертного висновку показує, що в ході дослідження експертом використовувались матеріали справи, первинні бухгалтерські документи, реєстри податкових накладних, вантажних митних декларацій, податкові декларації, уточнюючі розрахунки, а також інші документи, надані експерту на задоволення його клопотань. Висновок складений у відповідності з вимогами Закону України «Про судову експертизу», містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті таких досліджень висновки та надано відповідь на поставлені судом питання. За таких умов, висновок експерта прийнято судом в якості належного доказу по справі.
Для розв'язання експерту судом було поставлено, зокрема, питання: яка сума податку була фактично сплачена ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у листопаді 2006р.(попередньому податковому періоді) постачальникам товарів(послуг), що включена до суми бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2006р.
Як вбачається з експертного висновку, в ході проведеного експертом дослідження матеріалів справи та додатково наданих документів, ним, зокрема, встановлено, при дослідженні декларації за листопад 2006 року, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (від'ємне значення суми строк 18 та 19), повинно складати 113868451 грн. Так, експертом розрахунком шляхом було визначено, що значення рядка 22.2. декларації за листопад 2006 року складає 113868451 грн. Експертом також встановлено, що значення строки 23.2 в сумі 1032246 грн. підтверджено Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 19.01.2007 року № 7/15013/00191129, у висновках якого значиться - „залишок від'ємного значення в сумі 1032246 грн., після бюджетного відшкодування включається у склад податкового кредиту наступного податкового періоду”.
Експертом зроблено висновок, зокрема, про те, що сума податку на додану вартість, яка значиться, сплачена ВАТ „ММК ім. Ілліча” у листопаді 2006 року постачальникам товарів (послуг) в погашення поточних зобов'язань, в погашення кредиторської заборгованості за попередні періоди та аванси наступних періодів, складає 126724195,11 грн.
Таким чином, суд доходить до висновку, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 126724195,11 грн.
Експертом також було визначено, що сума податку на додану вартість, яка може бути відшкодована позивачу за податковою декларацією за грудень 2006 року, складає 114900697 грн.
Відповідно до п.п 7.7.4. Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку звітної податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ „ММК ім. Ілліча”, поданої за грудень 2006 року зі всіма необхідними додатками, за результатами якої складено акт від 09.02.2007 року № 9/15-013/00191129 (далі - акт перевірки).
Порушень встановленого порядку подання податкових декларацій та документів, передбачених п.п 7.7.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“ в ході перевірки не встановлено, в ході судового розгляду справи про наявність таких порушень відповідачем не заявлено.
Відповідачем у акті перевірки, зокрема, зазначено, що позивачем у суму фактичної оплати податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року) ВАТ „ММК ім. Ілліча” включено фактичну оплату податкового кредиту по податковим накладним, не включеним у податковий кредит попереднього періоду (листопад 2006 року) на загальну суму 6987705,82 грн. При фактично оплаченому податковому кредиті у сумі 108254509 грн. та заявленому бюджетному відшкодуванні з урахуванням даних перевірки у сумі 114900697 грн. ВАТ „ММК ім. Ілліча” надав платіжні документи, що підтверджують факт оплати підприємством товарів, послуг по основних постачальниках на суму 71007398,79 грн.
За результатами перевірки податковим органом зроблені висновки, зокрема, що у порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у суму фактичної оплати податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року) ВАТ „ММК ім. Ілліча” включено фактичну оплату податкового кредиту по податковим накладним, не включеним у податковий кредит попереднього періоду (листопад 2006 року) на загальну суму 6987706 грн.
Актом перевірки не встановлено порушень правильності визначення позивачем у податковій декларації за грудень 2006 року податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту.
На підставі зазначених висновків акту перевірки, керівником ДПІ у м. Маріуполі прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на суму 7329224,00 грн.
Позивач стверджує про помилковість висновків відповідача стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 6987706,82 грн. та вважає неправомірним прийняття в цій частині спірного податкового повідомлення-рішення.
Аналіз судом діючого законодавства з приводу відшкодування податку на додану вартість свідчить про наступне.
Згідно із п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З наведеної норми закону вбачається, що законодавець визначає, що розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, повинен дорівнювати розміру суми податку, сплаченого постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.
Ця норма не встановлює, що сума, яка підлягає відшкодуванню платнику податку, залежить від розміру податкового кредиту попереднього періоду, тобто сума, яка як віднесена до складу податкового кредиту попереднього періоду, так і фактично сплачена постачальникам товарів у такому попередньому податковому періоді. Наведені приписи у нормі відсутні.
Як зазначалось, судом було встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 126724195,11 грн.
Позивачем у декларації за грудень 2006 року визначений податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, в сумі 115242215 грн. Сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню позивачу за податковою декларацією за грудень 2006 року, з урахуванням висновку експерта та з урахуванням частини суми зменшення бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням, яка не оспорюється позивачем, складає 114900697 грн. згідно із п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки, як зазначалось, сума податку на додану вартість, фактично сплачена позивачем своїм постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, становить 126724195,11 грн.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наказ ДПА України № 166, яким визначено форму Розрахунку бюджетного відшкодування, яка передбачає, що у рядку 3 вказується сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), та не застосовує його на підставі приписів частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, висновки відповідача про порушення позивачем п.п 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 6987706 грн. є неправомірними.
З огляду на викладене вимоги позивача про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 1, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 1, 4, 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6, 7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706,82 грн. та зобов'язання відновити у картці особового рахунку невідшкодовану фактично суму бюджетного відшкодування в розмірі 6987706 грн. - задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Маріуполі від 13.02.2007р. №000004150/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн.
Присудити Відкритому акціонерному товариству “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гончаров С.А.