Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
01.06.2009
Справа №2-19/17966-2006А
За позовом - Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю», м.Сімферополь АР Крим
До відповідача - ДПІ у м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим
Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Бакулін В.В., представник, довіреність б/н від 16.04.2009 р.
Від відповідача - Долгіх О.Л., начальник відділу представництва, довіреність № 1504/9/10-0 від 09.02.2007 р.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача та просить визнати нечинним податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0011132301/0 від 23.08.2006 р. про нарахування 30768,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, 15339,00 грн. штрафних санкцій, а разом 46017,00 грн., а також просить визнати нечинним податкове-повідомлення рішення № 0011142301/0 від 23.08.2006 р. про нарахування 38487,00 податкового зобов'язання з податку на прибуток, 8598,60 грн. штрафних санкцій, а разом 47085,60 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.
Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0011132301/0 від 23.08.2006 р. та № 0011142301/0 від 23.08.2006 р.
Ухвалою від 26.02.2007 р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили вироку по кримінальній справі № 1-804/2006, що знаходиться у провадженні Київського районного суду м.Сімферополя.
Згідно ухвали Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 15 жовтня 2008 р. у зв'язку з припиненням повноважень судді Омельченко В.А. справу передано на розгляд судді Мокрущину В.І.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Сторони відмовилися від послуг перекладача.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.
Розглянув матеріали справи, суд -
15.08.2006 р. Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі (далі по тексту ДПІ у м.Сімферополі) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Електрокомплект Ю» (код ЄДРПОУ 33848651) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2005 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої складено акт № 4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 р., відповідно до якого відповідачем встановлені порушення: пп.5.2.1 п.5.2; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями).
Суть порушень зведена до того, що платником податків - ПП «Електрокомплект Ю» встановлено завищення валових витрат у розмірі 153391 грн., у тому числі по періодах: 2005 р. - 36047 грн., 1 квартал 2006 р. - 117344 грн., а також порушено п.п.7.2.4 п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями) та донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30678,00 грн., у тому числі по періодах; грудень 2005 р. - 7209 грн.; січень 2006 р. - 2771 грн., лютий 2006 р. - 4336 грн., березень 2006 р. - 16362,00 грн.
На підставі складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011132301/0 від 23.08.2006 р. про нарахування 30768,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, 15339,00 грн. штрафних санкцій, а також податкове-повідомлення рішення № 0011142301/0 від 23.08.2006 р. про нарахування 38487,00 грн. податкового зобов'язання по податку на прибуток, 8598,60 грн. штрафних санкцій (а.с.18-19).
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Позивач просить визнати нечинним рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0011142301/0 від 23.08.2006 р. та № 0011132301/0 від 23.08.2006 р.
Суд вважає, що вимоги Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В акті перевірки зазначено, що позивачем були придбані товари у підприємств «Реміз», Приватного підприємства «ЛІКК»; ПП Кастинг», ПП «Надія» на загальну суму 184069 грн., у тому числі 30678 грн. ПДВ.
На підставі того, що вказані підприємства проводили операції з ТОВ «Постачальник-ПТК», ТОВ «Ерматекс», ТОВ «Леокс», ТОВ «Дон-Вен», ТОВ «Торгцентр-БГТ» статутні документи яких визнані недійсними, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем необґрунтовано включені в суму валових витрат і віднесені на кредит по ПДВ відповідні суми.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправними та скасувує податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0011142301/0 від 23.08.2006 р. та № 0011132301/0 від 23.08.2006 р.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
· Адміністративний позов задовольнити.
· Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0011132301/0 від 23.08.2006 р.
· Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0011142301/0 від 23.08.2006 р.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова проголошена у судовому засіданні 01.06.2009 року у 12 год. 30 хв.
У судовому засіданні проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.