79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
13.12.06 Справа № 5/2511-15/265а
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства лікувально-оздоровчо-
навчального центру «Вікторія», м.Трускавець (далі -ПП ЛОНЦ) б/н від 22.10.2006 р.
на постанову господарського суду Львівської області від 17.10.2006 р.
у справі № 5/2511-15/265а
за позовом ПП ЛОНЦ «Вікторія», м.Трускавець
до відповідача ДПІ у м.Трускавець
про скасування податкового повідомлення-рішення
з участю представників:
від скаржника -Палінський І.З. - президент
від відповідача - Баран Г.В. -зав. юр. сект. (дов. у справі, а.с.76), Бехта Л.І. -зав.сект. з ПДВ (дов. № 9192/100 від 20.11.2006 р.)
Права і обов»язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, представникам роз»яснені. В судовому засіданні 20.11.2006 р. президентом ПП ЛОНЦ «Вікторія»було усно заявлено про відвід судді Орищин Г.В. Для надання можливості заявнику письмово мотивувати відвід, в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.12.2006 р. За наслідками розгляду питання про відвід судом прийнято ухвалу, згідно якої у задоволенні відводу відмовлено (ухвала від 13.12.2006 р., а.с. 112-113).
Постановою господарського суду Львівської області від 17.10.2006 р. у справі
№ 5/2511-15/265а (суддя Костів Т.С.) відмовлено в позові приватного підприємства лікувально-оздоровчо-навчальному центру «Вікторія»(далі -ПП ЛОНЦ “Вікторія»), м.Трускавець про визнання заперечення позивача № 2 від 03.01.2006 р. на податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 р. № 0000921640/0 задоволеним у повному обсязі та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення. Дана постанова суду мотивована тим, що позивачем, всупереч ч.1 ст.71 КАС України, не доведено належними доказами наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач у справі -ПП ЛОНЦ «Вікторія», подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, в якій зазначає, що господарським судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини суд визнав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що його позовна вимога грунтувалась, виключно, на порушенні податковим органом його права на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, що полягає в порушенні з боку податкового органу процедури та термінів адміністративного оскарження оспорюваного рішення.
Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.104-106) та в усних поясненнях в судових засіданнях.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
18.11.2005 р. позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005 р., в якій зазначено суму 7290 грн. до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Зазначена сума виникла у 1997-1998 р.р., у поверненні з бюджету цієї суми, як помилково сплаченої, позивачу було відмовлено рішенням арбітражного суду Львівської області від 19.06.2001 р. у справі № 5/431-5/151, що набрало законної сили.
За результатами проведеної ДПІ у м.Трускавці документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, 16.12.2005 року складено акт за № 238, яким встановлено, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, але він має право віднести залишок від»ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі вказаного акту, у відповідності із п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом 21.12.2005 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000921640/0, яким визначена сума відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, що складає 7290 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Згідно із ст. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов»язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов»язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 р. відправлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що свідчить поштова квитанція від 21.12.2005 р. № 664/9329. Доказів невручення йому зазначеного рекомендованого листа, скаржник не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій, а факт вручення кореспонденції абоненту підтверджується листом Трускавецького вузла поштового зв»язку від 04.10.2006 р. за № 07-29-23 та витягом з книги вручених поштових відправлень (ф.8).
Що стосується порушення податковим органом 20-денного строку на прийняття рішення про результати розгляду скарги платника податків, слід зазначити наступне:
Заперечення позивача на податкове повідомлення-рішення від 03.01.2006 р. отримано ДПІ у м.Трускавці 10.01.2006 р., оскільки, у відповідності із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2005 р. № 562-р “Про перенесення робочих днів у січні 2006 року», дні з 01 по 09 січня 2005 року були святковими та вихідними. В ці дні в органах податкової служби працювали лише визначені наказом в.о. начальника ДПІ у м.Трускавці керівники структурних підрозділів (а.с.38). Заперечення платника податків було розглянуто 28.01.2005 р., відповідно, в межах 20-денного строку, і тоді ж рішення про результати розгляду скарги направлено платнику рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (підтверджується копією поштової квитанції та листом ДППЗ «Укрпошта» № 07-29-07 від 16.03.2006 р., а.с. 35,56).
Тобто, вимоги п.п.5.2.2. п.5.2. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податковим органом були виконані в повному обсязі, а скаржником, в порушення ч.1 ст.71 КАС України, не доведено протилежного ні суду першої, ні апеляційної інстанцій та не подано доказів наявності підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Інших підстав для визнання оспорюваного податкового повідомлення-рішення нечинним позивачем не заявлялось ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі.
Що стосується клопотання позивача від 12.11.2006 р. про встановлення судом особи уповноваженого представника ДПІ у м.Трускавці, що прийняв кореспонденцію від 03.01.2006 р. та від 05.01.2006 р., а також про витребування від поштового відділення підтвердження вручення кореспонденції 05.01.2006 р., воно відхиляється судовою колегією, оскільки поштова кореспонденція, про яку йдеться в клопотанні, вручена юридичній особі у встановленому законом порядку і даний факт встановлено судом першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Тому, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ЛОНЦ «Вікторія» залишити без задоволення, постанову
господарського суду Львівської області від 17.10.2006 р. у справі № 5/2511-15/265а -без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець