Постанова
Іменем України
13 липня 2006 року
Справа № 20-3/075
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
прокурор - Шульга Антон Миколайович - посвідчення № 438 від 20.02.2006 - Прокурор міста Севастополя;
представник позивача - не з'явився - Міністерство палива та енергетики України;
представник позивача - не з'явився - державне підприємство "Кримські генеруючі системи";
представник позивача - не з'явився - структурний підрозділ Севастопольська теплоелектроцентраль державного підприємства "Кримські генеруючі системи";
представник відповідача - Акішина Зіфа Мухаметівна (повноваження перевірені) - директор закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис";
розглянувши апеляційне подання прокурора міста Севастополя на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 29.05.2006 у справі № 20-3/075
за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18,Севастополь,99000)
в інтересах Держави в особі Міністерства палива та енергетики України (вул. Хрещатик, 30,Київ 1,01601)
Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Монтажна, 1,Сімферополь,95000)
Структурного підрозділу Севастопольська теплоелектроцентраль державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Ангарськая, 10, Інкерман, м. Севастополь, 99704)
до закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис" (пр. Перемоги, 50,Севастополь,99046)
про стягнення заборгованості в сумі 1374,70 грн.
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, державного підприємства "Кримські генеруючі системи", структурного підрозділу Севастопольська теплоелектроцентраль державного підприємства "Кримські генеруючи системи" звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис" про стягнення заборгованості в сумі 1374,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов здійснення оплати за постачання теплової енергії у вигляді гарячої води державним підприємством "Кримські генеруючі системи" в особі Севастопольської ТЕЦ у приміщення, розташованого в будинку №50 по проспекту Перемоги в місті Севастополі, яке орендоване відповідачем. Договір у встановленому законом порядку між відповідачем і постачальником теплової енергії не укладався. Двічі державним підприємством "Кримські генеруючі системи" в особі Севастопольської ТЕЦ спрямовувались проекти договору відповідачу, однак до цього часу договір про постачання теплової енергії між сторонами не укладений.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.05.2006 у справі № 20-3/075 позов Прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, державного підприємства "Кримські генеруючі системи", структурного підрозділу Севастопольська теплоелектроцентраль державного підприємства "Кримські генеруючі системи" до закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис" про стягнення заборгованості в сумі 1374,70 грн. залишено без розгляду.
Не погодившись з цим судовим актом, прокурор міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу суду скасувати, справу направити до господарського суду міста Севастополя для розгляду її по суті.
Основний аргумент апеляційного подання прокурора полягає в тому, що господарський суд не прийняв всіх мір для повного та всебічного розгляду справи, у зв'язку з чим прийшов до прийняття неправильного судового акту. На думку заявника апеляційного подання, господарський суд у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України повинен був зобов'язати сторони надати докази, які мають значення для справи, але суд першої інстанції лише затребував акт взаєморозрахунків, який не має сили первісного документу, та у зв'язку із розбіжностями між сторонами щодо порядку нарахування плати за спожиту енергію, не був представлений.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, головуючого суддю у справі - Плута В.М. було замінено на суддю Гонтаря В.І. та призначено його головуючим у справі.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006, суддю Горошко Н.П. було замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Так, прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, державного підприємства "Кримські генеруючі системи", структурного підрозділу Севастопольська теплоелектроцентраль державного підприємства "Кримські генеруючі системи", мотивуючи свої вимоги тим, що державне підприємство "Кримські генеруючі системи", у тому числі Севастопольська ТЕЦ підпорядковані Міністерству палива та енергетики України, який в свою чергу є центральним органом виконавчої влади.
Основними завданнями Міністерства палива та енергетики, зокрема, є державне управління паливно-енергетичним комплексом, здійснення відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.
У свою чергу, статутом державного підприємства "Кримські генеруючі системи" визначено, що воно засноване на базі державного майна та підпорядковане Міністерству палива та енергетики України, яке відповідно є органом управління майном підприємства.
У зв'язку з чим, прокурором зроблений висновок про те, що оскільки заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Хозторгсервис" утворилася перед державним підприємством "Кримські генеруючи системи" в особі Севастопольської ТЕЦ що призвело до порушення економічних та соціальних інтересів держави.
В силу статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Так, відповідно до статі 361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Згідно пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного (господарського) процесуального кодексу України є стороною в арбітражному (господарському) процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно із статтею 22 Арбітражного (господарського) процесуального кодексу України.
Верховний суд України з посиланням на вказане рішення Конституційного суду України висловив аналогічну позицію в мотивувальних частинах своїх постанов від 21 січня 2002 року у справі №03-1/1-3/8-59/3 та від 25 березня 2002 року у справі №17/6.
Згідно абзацу четвертому частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 3 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (№04-5/570 від 22.05.2002) встановлено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, при встановленні підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави, прокурор повинен встановити, в чому саме полягає шкода, заподіяна державі а потім вже визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України.
Отже, інтереси держави -це закріплена Конституцією України та законами України, міжнародними нормами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу і суспільства (політичній, економічній, військовій, екологічній ті інше). Соціальна цінність охороняється правом, чинним у державі законодавством. І саме ця обставина робить державний інтерес правовою категорією, і тому порушення інтересів держави є порушенням закону, тобто правопорушенням, яке тягне за собою передбачену законом відповідальність для винної особи.
Разом з тим, при зверненні до суду із зазначеним позовом, прокурором не було зазначено, в чому саме заборгованість закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис" в сумі 1374,70грн., є порушенням інтересів держави, якими саме діями відповідач завдав, чи може завдати шкоду інтереси держави.
Як вбачається з матеріалів справи, закритим акціонерним товариством "Хозторгсервіс" орендоване приміщення, розташоване в будинку 50 по проспекту Перемоги в місті Севастополі. Договір на постачання теплової енергії між товариством та державним підприємством "Кримські генеруючі системи" Севастопольська ТЕЦ не укладений, оскільки між сторонами, які є суб'єктами господарювання, виникли розбіжності при його укладенні.
Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Відповідно до пункту 1 частини 4 зазначеної статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Разом з тим, не досягнувши домовленості на укладення договору, державне підприємство "Кримські генеруючі системи" в особі Севастопольської ТЕЦ звернулися до прокурора Нахімовського району з проханням про подання позову.
Однак, як вбачається з матеріалів справи державне підприємство "Кримські генеруючі системи" є юридичною особою, самостійним господарюючим суб'єктом та не було позбавлено можливості звернутися до господарського суду із самостійним позовом до закритого акціонерного товариства "Хозторгсервис" про стягнення заборгованості на загальних підставах.
При таких обставинах, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто ухвалу господарського суду міста Севастополя прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 29.05.2006 у справі № 20-3/075 залишити без змін.
Апеляційне подання прокурора міста Севастополя залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Г.К. Прокопанич
О.А. Щепанська