Кіровоградської області
"02" червня 2009 р.
Справа № 9/29
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/29
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства "Фінансова продуктивність", м. Кіровоград
про розірвання договорів купівлі-продажу та відшкодування збитків
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" звернулось до господарського суду з позовом про розірвання договорів купівлі-продажу №2-К від 30.11.2004 р. та №3-К від 14.12.2004 р., стягнення з відповідача збитків на суму 364000,00 грн. та судових витрат.
Відповідач письмові пояснення по суті спору суду не надав, позов не заперечив.
Представник позивача подав суду клопотання №73 від 02.06.2009 року про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку неможливістю прийняти участь в даному судовому засіданні.
Розглянувши зазначене клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення у зв'язку з його необгрунтованістю та з огляду на закінчення строку вирішення спору, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
30.11.2004 року між приватним підприємством "Фінансова продуктивність" (надалі - продавець) та комунальним підприємством "Кіровограделектротранс" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №2-К (надалі - договір №2-К від 30.11.2004 року).
Відповідно до умов договору №2-К від 30.11.2004 року продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, згідно з додатком №1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в строки, передбачені цим договором.
14.12.2004 року між приватним підприємством "Фінансова продуктивність" (надалі - продавець) та комунальним підприємством "Кіровограделектротранс" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №3-К (надалі - договір №3-К від 14.12.2004 року), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, згідно з додатком №1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в строки, передбачені цим договором.
Як вбачається із матеріалів справи, комунальне підприємство "Кіровограделектротранс" виконало свої обов'язки щодо оплати вартості товару за вказаними договорами в загальній сумі 364000 грн. (а.с. 16-17).
Однак, за поясненнями позивача відповідач в порушення положень п. 4.1. договору №2-К від 30.11.2004 року та п. 4.1. договору №3-К від 14.12.2004 року, не передав у власність комунальному підприємству "Кіровограделектротранс" обумовлений договорами товар.
З огляду на викладене, 24.06.2005 року позивачем направлено приватному підприємству "Фінансова продуктивність" претензії №№326, 327 з вимогами про повернення коштів, сплачених за отриманий товар відповідно до умов договору №2-К від 30.11.2004 року в сумі 320000,00 грн. та договору №3-К від 14.12.2004 року в сумі 44000,00 грн. Крім того, як вбачається із змісту зазначених претензій, позивач також просив відповідача надати згоду на розірвання договору №2-К від 30.11.2004 року та договору №3-К від 14.12.2004 року. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач, зокрема, послався на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" є правонаступником прав та обов'язків усіх прав та обов'язків реорганізованого комунального підприємства "Кіровограделектротранс".
У зв'язку з не отриманням відповіді на вказані претензії, позивач, як правонаступник комунального підприємства "Кіровограделектротранс", звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договорів купівлі-продажу №2-К від 30.11.2004 р. та №3-К від 14.12.2004 р. та стягнення з відповідача збитків на суму 364000,00 грн.
При вирішенні господарського спору по суті, господарський суд враховує, що спірні договори укладені між приватним підприємцем "Фінансова продуктивність" та комунальним підприємством "Кіровограделектротранс".
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", звернувся до суду посилаючись на те, що він є правонаступником прав та обов'язків комунального підприємства "Кіровограделектротранс", яке реорганізовано шляхом його приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія".
На підтвердження своїх доводів позивач надав копію договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кіровограделектротранс" №174/17 від 01.12.2004 року, який укладено управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", та за умовами якого в оренду позивачу надано цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Кіровограделектротранс". Відповідно до п. 1.2. цього договору після укладення даного договору комунальне підприємство "Кіровограделектротранс" припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до орендаря, тобто позивача. За умовами п. 1.3. цього договору орендар - товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
Господарський суд враховує приписи статті 106 Цивільного кодексу України, відповідно до якої злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
В силу статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору передбачений цією статтею перелік документів.
Відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору документи, в тому числі нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу.
Відповідно до вимог статей 87, 88, 89 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.
Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак, позивачем не доведено належними доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, факту реорганізації комунального підприємства "Кіровограделектротранс" шляхом його приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія".
Позивачем не надано господарському суду доказів на підтвердження внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - комунального підприємства "Кіровограделектротранс" шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" та внесення відповідних змін до установчих документів позивача.
Поряд з цим, господарський суд враховує, що відносно комунального підприємства "Кіровограделектротранс" було порушено провадження у справі №10/87 про банкрутство останнього. Ухвалою від 10.12.2008 року було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута у даній справі, ліквідовано юридичну особу - банкрута комунальне підприємство "Кіровограделектротранс", провадження у справі припинено. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який надано державним реєстратором 27.02.2009 року, юридичну особу - комунальне підприємство "Кіровограделектротранс" - припинено.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт правонаступництва позивачем прав та обов'язків комунального підприємства "Кіровограделектротранс", позивачем фактично не доведено порушення його прав. Отже, позов заявлено безпідставно.
За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
О.Б. Шевчук