Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
28.05.2009
Справа №2-27/9570-2008А
За позовом - СПД Досужої Ф. М., м. Ялта.
До відаповідача - ДПІ в м. Ялта, м. Ялта.
Про скасування рішення, податкового повідомлення - рішення, першої та другої податкових вимог.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача - Досужа В. Ф., паспорт.
Від відповідача - Колесник, дор. у справі.
Сутність спору:
ДПІ в м. Ялта, звернулась в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на активи в сумі 6315,00 грн.
Ухвалою ГС АР Крим від 20.05.2005 р. позов було прийнято господарським судом АР Крим до розгляду в порядку господарського судочинства України.
До господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява від СПД Досужая В. Ф. визнання недійсними і скасування рішення №0005742303від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн. і податкового повідомлення - рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн.
Вимоги за зустрічною позовною заявою були обґрунтовані тим, що контрольна закупка була проведена не на господарської одиниці, що належить СПД Досужої Ф. М., а безспосередньо у неї вдома і проведена вона в супереч чинному законодавству України. Позивачу не було представлено даних про повноваження перевіряючих. Посадові особи ДПІ в м. Ялта вийшли за межі наданих їм законом повноважень з метою створення фіктивних доказів для незаконного притягнення позивача за зустрічним позовом до юридичної відповідальності.
Ухвалою ГС АР Крим від 21.06.2005 р. зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі №2-27/1827-2006, у відповідності до ст.. 60 ГПК України.
В подальшому, ухвалою ГС АР Крим від 18.09.2008 р. розгляду справи було розпочато у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, розглянувши матеріали справи, вирішив роз'єднати дану справу у самостійні провадження позов ДПІ в м. Ялта, м. Ялта, до відповідача - СПД Досужої В. Ф., м. Ялта, про звернення стягнення на активи в сумі 6315,00 грн. і зустрічний позов - СПД Досужої В. Ф., м. Ялта, до - ДПІ в м. Ялта, м. Ялта, про визнання недійсним рішення і податкового повідомлення - рішення.
Про вказане було винесено ухвалу від 18.09.2008 р. Справі за позовом СПД Досужої В. Ф., м. Ялта, до - ДПІ в м. Ялта, м. Ялта, про визнання недійсними і скасування рішення №0005742303від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн. і податкового повідомлення - рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн. було привласнено №2-27/9570-2008А.
Позивач заявою від 14.10.2005 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними і скасувати рішення №0005742303від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн., податкового повідомлення - рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн., а також рішення начальника ДПІ в м. Ялта №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Позивач заявою від 02.12.2008 р. знов уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн., податкового повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн., а також рішення начальника ДПІ в м. Ялта №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Позивач заявою від 30.03.2009 р. знов уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн., податкового повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн., рішення начальника ДПІ в м. Ялта №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф., першу податкову вимогу від 25.01.2005 р. №1/75 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн. і другої податкової вимоги від 09.03.2005 р. №2/398 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
В судовому засіданні, що відбулося 12.05.2009 р., суд призначив проведення судових дебатів на 28.05.2009 р.
Під час судових дебатів позивач уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд, -
21.08.2004 р. посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим - замісником начальнику відділу Білецьким О. М. і старшим державним податковим ревізором - інспектором Есипенко І. І., на підставі посвідчень №0711 від 10.08.2004 р. і №0805 від 17.08.2004, була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - кафе, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Большевицька, 21а, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності Досужої Фаїні Миколаївні.
По результатам перевірки було складено акт №000131 від 21.08.2004 р.
В ході перевірки виявлені порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз. 12 ст. 1, ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, ч. 17, 24 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», п. п. 12, 25 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Вказані порушення відображені в акті перевірки № 000131 від 21.08.2004 р.
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта було винесено податкове повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 215 грн. за порушення п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також було винесено рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування фінансових санкцій у наступних розмірах: 1700 грн. за порушення ч. 6 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” ( здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями); у розмірі 1700 грн. за порушення ч. 6 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” ( здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ); 1700 грн. за порушення ст.. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» ( відсутність на місці торгівлі завірених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються на даному місці торгівлі ); у розмірі 1000 грн. за порушення абз. 12 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, ч. 24, 17 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», п. п. 12, 25 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами ( роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Судом встановлено, що не погодившись з вищевказаними рішенням і податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з адміністративною скаргою від 22.09.2004 р. до ДПІ в м. Ялта.
Рішенням ДПІ в м. Ялта №23231/д/233 від 11.11.2004 р., було залишено без змін рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 6100 грн. і податкове повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 215 грн., а скарга позивача без задоволення.
Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою від 25.11.2004 р. до ДПА в АР Крим.
Рішенням ДПА в АР Крим від 06.01.2005 р. №72/7/25-007 було залишено без змін рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 6100 грн. і податкове повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 215 грн., а повторна скарга позивача без задоволення.
Не погодившись з вказаним, позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаних рішення і податкового повідомлення - рішення.
Під час проведення перевірки було встановлено факт реалізації вина «Масандра, Мускат» за ціною 35 грн., сигарет «Мальборо за ціною 8 грн., а всього на суму 43 грн.
Перевіряючими було виявлено не проведення розрахункової операції на повну суму покупки у розмірі 43 грн. через реєстратор розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III суб'єкти підприємницької діяльності забовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідальність за вказане порушення передбачено п. 1 ст.. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III у п'ятикратному розмірі - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Таким чином, сума штрафу за вказані порушення складає 215 грн. ( 43 грн. х 5 ).
Також під час проведення перевірки було встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.
Згідно ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, при наявності в них ліцензії.
Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР, відповідно до якої за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректификованым виноградним, спиртом етиловим ректификованым плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менш 1700 грн.
З урахуванням того, що під час проведення перевірки було встановлено факт роздрібної торгівлі вином «Масандра, Мускат» ( алкогольний напій ) та сигарет «Мальборо» ( тютюновий вироб ) у відношенні позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 3400 грн.
Також під час проведення перевірки було встановлено відсутність на місті торгівлі завірених виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються в такому місці торгівлі.
Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.
Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР, відповідно до якої передбачена відповідальність за казане порушення у розмірі двохсот відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.
Також під час проведення перевірки було встановлено роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін за тютюнові вироби. встановлені виробниками або імпортерами цих тютюнових виробів.
Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.
Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.
Відповідальність за вказане порушення передбачена у ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перевіряючи під час проведення перевірки вийшли за межі, наданих їм законодавством повноважень та здійснили незаконні дії у відношенні у відношенні позивача з метою створення фіктивних доказів для незаконного притягнення його до відповідальності.
Для перевірки вказаних фактів, ще до роз'єднання справи №2-27/9018 -2005 судом ухвалою від 18.11.2005 р. матеріали справи були направлені до прокуратури АР Крим з вимогою провести перевірку по факту викладених позивачем обставин.
Після проведення перевірки матеріали справи були поверненні ГС АР Крим з постановою від 07.03.2006 р., відповідно до якої у порушенні кримінальної справи у відношенні робітників ДПІ в м. Ялта було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
При цьому підставою для прийняття вказаної постанови було те, що аргументи СПД Досужої В. Ф. про створення фіктивних доказів, тобто підробку документів спростовуються даними перевірки і нічим не підтверджуються.
Згідно ст. ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтєю 72 цього Кодексу.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позивач жодного доказу недопущення вищевказаних порушень суду не представив.
Відповідно до п.1.6 вказаного Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Акт перевірки є належним доказом встановлених порушень.
До того ж до матеріалів перевірки було залучено направлення на проведення перевірки, акт відмови від підпису матеріалів перевірки, план - графік. Вказані матеріали свідчать про те, що 21.08.2004 р. дійсно була проведена перевірка відповідачем у відношенні позивача.
При таких обставинах справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн.
Судом встановлено, що у відношенні позивача було також винесено податкового повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р., відповідно до якого штрафна санкція у розмірі 215 грн. була зазначена як податок.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181, названий Закон є спеціальним законом з питань оподатковування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборам (обов'язковим платежам), нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами.
Види податків і зборів (обов'язкових платежів) визначені ст.ст. 13-15 Закону України «Про систему оподатковування» від 25.06.1991р. № 1251-ХП. При цьому фінансові санкції, установлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» і Законом України Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР, до податків і зборів (обов'язковим платежам) не відносяться.
З наведеного слідує, що вищевказані Закони не є Законами, що встановлюють правила оподаткування, і порушення цих норм не тягне за собою наслідків, визначених Законом України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.
Таким чином, відповідач неправомірно виніс у відношенні позивача спірне податкове повідомлення - рішення, визначивши фінансові санкції за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» як податковий борг.
Також позивач просить скасувати рішення начальника ДПІ в м. Ялта №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф., першу податкову вимогу від 25.01.2005 р. №1/75 на суму у згодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн. і другої податкової вимоги від 09.03.2005 р. №2/398 на суму у згодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн.
В даній частині позовні вимоги необхідно задовольнити в зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Однак в зв'язку з тим, що, як встановлено судом, штрафні санкції застосовані у відношенні позивача по справі не є податковим забовязанням, суд дійшов висновку про те, що рішення №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф. було винесено відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.п. 6.2.1 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк
Друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В зв'язку з вищевказаним, суд вважає першу податкову вимогу від 25.01.2005 р. №1/75 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн. і другу податкову вимоги від 09.03.2005 р. №2/398 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн. такими, що прийняті протиправно, у супереч положенням ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 та підлягають скасуванню.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1, 70 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 28.05.09 р.
02.06.09 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №0005742303 від 31.08.2004 р. в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 215 грн. як податкового забовязання.
3. Скасувати рішення державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №99 від 18.04.2005 р. про стягнення коштів і продаж інших активів СПД Досужої В. Ф., першу податкову вимогу від 25.01.2005 р. №1/75 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн. і другу податкову вимогу від 09.03.2005 р. №2/398 на суму узгодженого податкового забовязання у розмірі 6315,00 грн.
4. В частині скасування рішення державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №0005742303 від 31.08.2004 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 6100 грн. та податкового повідомлення - рішення №0005732303 від 31.08.2004 р. на суму 215 грн. у позові відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності Досужої Фаїни Миколаєвні, м. Ялта, вул.. Большевистська, 21, ( ідентифікаційний номер 1776119029, банківські реквізити не відомі ) 1, 70 гривень судового збору.
6. Повернути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності Досужої Фаїни Миколаєвні, м. Ялта, вул.. Большевистська, 21, ( ідентифікаційний номер 1776119029, банківські реквізити не відомі ) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 81,60 грн.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.