01029 м. Київ, вул. Московська, 8
19.05.2009 № К-633/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Пасічник Т.В.
за участі представників позивача Шевченка Т.М. та третьої особи Кемінь В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 по справі № 32/589
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
до Кредитної спілки «Кредитна спілка військовослужбовців України»
третя особаДержавна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
про стягнення податкової заборгованості
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (далі - ДПІ) звернулася до суду із позовною заявою (зі змінами) про стягнення із Кредитної спілки «Кредитна спілка військовослужбовців України» (далі - Спілка) податкової заборгованості з податку на прибуток у розмірі 1 443 237,68 грн. пеню нараховану вказану суму податкового боргу у розмірі 22 736,56 грн. та заборгованість зі сплати сум, стягнених з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі у розмірі 7,07 грн., визначену рішенням ДПІ у Залізничному районі м. Києва від 21.01.2002 № 102-24-001-20077080/106.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.03.2006 позов задоволено. Стягнуто із Спілки до Державного бюджету України 1 465 974,24 грн. податкової заборгованості з податку на прибуток; 7,07 грн. податкової заборгованості зі сплати шкоди, заподіяної підприємству; 1700 грн. державного мита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр».
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2002 у справі № 25/1181 підтверджено визначення та стягнення зі Спілки суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 313 272,50 грн., в т.ч. 263 832,69 грн. - основний платіж та 49 439,81 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 по справі № 32/589 рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2006 скасовано, позов задоволено частково. У позові про стягнення 22 736,56 грн. пені відмовлено. У іншій частині рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції не погодився частково із висновком суду першої інстанції, зазначивши наступні фактичні обставини справи: - на підставі Акту № 133/23-211 від 18.07.2001 про результати позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування Спілки за період з 01.04.1998 по 01.04.2001 ДПІ прийнято рішення від 27.07.2001 № 1039-23-211-20077080/1140 про визначення Спілці суму податкових зобов'язань, зокрема, з податку на прибуток у розмірі 1 764 660,15 грн., в т.ч. 1 472 959,60 грн. - основний платіж та 291 700,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Розглядаючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вказав, із чим погодився суд апеляційної інстанції, наступне: рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2002 у справі № 25/1181, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2002, серед іншого, визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва № 1039-23-211-20077080/1140 від 27.07.2001 в частині визначення та стягнення зі Спілки суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 313 272,50 грн., в т.ч. 263 832,69 грн. - основний платіж та 49 439,81 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказаним рішенням суду визнано правомірним нарахування Спілці рішенням Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва № 1039-23-211-20077080/1140 від 27.07.2001 податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1 202 754,6 грн. основного платежу та 240 500,92 грн. штрафний санкцій з податку на прибуток. Зазначене рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2002 у справі № 25/1181 після перегляду за нововиявленими обставинами, ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2004 № 25/1181, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2006, - залишено без змін.
При цьому посилаючись на пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд апеляційної інстанції визнав, що твердження відповідача про те, що спірна сума податкової заборгованості Спілки з податку на прибуток, не є узгодженою станом на день розгляду цього спору, є безпідставними. Отже, за таких умов, ДПІ було надіслано на адресу Спілки першу податкову вимогу від 20.02.2003 № 1/451 та другу податкову вимогу від 21.04.2003 № 2/1333 на суму 1 465 824,54 грн. та визначено обов'язок Спілки зі сплати пені у розмірі 22 572,36 грн. та у розмірі 0,7 грн., нарахованої відповідні до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на вищевказану суму податкового боргу зі сплати шкоди, заподіяної підприємству, у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Крім того суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем було частково погашено визначену зазначеними податковими вимогами заборгованість, внаслідок чого податковий борг відповідача з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій станом на 05.03.2005 складає 1 442 937,68 грн. А згідно податкового звіту відповідача про використання коштів неприбутковими установами та організаціями від 18.10.2004 № 204993 він самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 300 грн. Отже податкове зобов'язання відповідача з податку на прибуток у розмірі 300 грн. є самостійно узгодженим, а факт несплати відповідачем не заперечується, а тому визнається у сукупності податковим боргом.
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції посилався на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і не погодився із позицією суду першої інстанції і зазначив, що пеню на суму 1 442 937,68 грн. ДПІ було донараховано в автоматичному режимі пеня в розмірі 22 555,62 грн., а тому донарахування пені у розмірі 22 736,56 грн. визнано незаконним.
Не погодившись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 по справі № 32/589, позивач (ДПІ) подав касаційну скаргу, де просить скасувати судове рішення в частині скасування рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.200. На думку скаржника судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального права, а саме ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Надавши розрахунки сплати та нарахування податкового зобов'язання, скаржник звертає увагу на те, що сума пені, що підлягає сплаті Спілкою становить в сумі 22 555,62 грн. ( сума пені в розмірі 180,94 грн. (16,26 + 164,68), а не 22 736,56 грн.
Таким чином скаржник вважає, що відповідачу було нараховано пеню відповідно до вимог чинного законодавства про оподаткування.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) - при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2004 № 25/1181, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2006, - залишено без задоволення заяву відповідача про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2002 № 25/1181 за нововиявленими обставинами, рішення залишено без змін, - яким серед іншого визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва № 1039-23-211-20077080/1140 від 27.07.2001 в частині визначення та стягнення зі Спілки суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 313 272,50 грн., в т.ч. 263 832,69 грн. - основний платіж та 49 439,81 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказаним рішенням суду визнано правомірним нарахування Спілці рішенням Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва № 1039-23-211-20077080/1140 від 27.07.2001 податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1 202 754,6 грн. основного платежу та 240 500,92 грн. штрафний санкцій з податку на прибуток.
Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, показав, що суд апеляційної інстанції правомірно посилався на пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнаючи безпідставними твердження відповідача про те, що спірна сума податкової заборгованості Спілки з податку на прибуток, не є узгодженою станом на день розгляду цього спору. Отже, за таких умов, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про те, що ДПІ було надіслано на адресу Спілки першу податкову вимогу від 20.02.2003 № 1/451 та другу податкову вимогу від 21.04.2003 № 2/1333 на суму 1 465 824,54 грн. законно. Відповідно визначено обов'язок Спілки зі сплати пені у розмірі 22 572,36 грн. та у розмірі 0,7 грн., нарахованої відповідні до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на вищевказану суму податкового боргу зі сплати шкоди, заподіяної підприємству, у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Крім того необхідно визнати правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що податкове зобов'язання відповідача з податку на прибуток у розмірі 300 грн. є самостійно узгодженим, а факт несплати відповідачем не заперечується, а тому визнається у сукупності податковим боргом.
Суд касаційної інстанції також звертає увагу на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за врахування того, що судом апеляційної інстанції було правомірно визнано, що оскільки ДПІ було донараховано в автоматичному режимі пеню в розмірі 22 555,62 грн., тому таке донарахування пені у розмірі 22 736,56 грн. визнано незаконним.
Отже, при прийнятті судових рішень суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнив позов частково. А постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 по справі № 32/589 належним чином мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону і не підлягає скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 по справі № 32/589 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров