79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.11.06 Справа № 4/435-17/52
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»(м. Львів)
на рішення господарського суду Львівської області
від 27.06.2006р. у справі № 4/435-17/52
за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури»(м. Львів)
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»(м. Львів)
про стягнення 27503грн. 74коп.
за участю представників:
від позивача: Заярна В.Я.
від відповідача: Терлак К.М.
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Рішенням від 27.06.2006р. у справі № 4/435-17/52 господарського суду Львівської області (суддя Ділай У.І.) частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури»(м. Львів) до відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»(м. Львів) про стягнення 27503грн. 74коп. та стягнуто з відповідача 18316,09грн. - основного боргу, 1621,35грн. -3% річних. В частині стягнення 7566,30грн. пені в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Львівської області скасувати з огляду на наступне:
- суд необґрунтовано дійшов висновку, про те що у позивача були відсутні об'єктивні можливості здійснити захист своїх прав та інтересів;
- висновок суду про те, що майно та документація позивача були вивезені у невідомому напрямку, що унеможливило своєчасне подання позову, не доведений матеріалами справи інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:
Відповідно до додаткової угоди №1 від листопада 2001року до договору №407 від 12.07.00 відповідач у справі зобов'язався (п. 4.6) на виконання п.4.5 договору і на весь час його дії інформувати позивача про обсяги поставок продукції, що виготовляється по конструкторській документації, і щоквартально на протязі 5 днів з дати закінчення кварталу сплачувати позивачу суму в розмірі 5% від обсягу реалізації продукції за квартал. Згідно з даними інформації, яка направлена відповідачем позивачу листом від 19.02.03 за №143 (а.с. 26) всього відповідачем було реалізовано продукції, що виготовлена по КД з початку випуску до 01.01.03 на суму 366231,70грн. Актом №5 від 21.02.03, який був підписаний сторонами у справі було визначено, що у відповідності з умовами п. 4.6. додаткової угоди №1 від 11.2001р. до договору №407 від 19.07.00 відповідачу належить перерахувати позивачу 18316грн. 09коп.
У подальшому, а саме 18.04.03 дана сума боргу відповідача перед позивачем була підтверджена актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 27).
Відповідно до даних листа №143 від 19.02.03 відповідач повідомив позивача про дати реалізації виготовленої продукції та її вартість. Зокрема, по накладних №18348; 1988; 1998; 2058 було реалізовано в серпні 2001 року продукції на суму 88602,39грн., по накладній № 2400 реалізовано в жовтні 2004року -32397,01грн., по накладній №1 реалізовано в лютому 2002 року -45302,90грн. та по накладних №№247, 251 у листопаді 2002 року на суму 200019,14грн.
Враховуючи, що оплата 5% від суми реалізованої продукції повинна була здійснюватись на протязі 5 днів з дня закінчення кварталу, то трьохрічний строк позовної давності почав свій перебіг по зобов'язаннях за серпень 2001року -з 06.10.01 і закінчився 06.10.04, за жовтень 2001 року відповідно: 06.01.02 -06.01.05; за лютий 2002року: 06.04.02 -06.04.05, і за листопад 2002року: 06.01.03 -06.01.06 року. З врахуванням цього та враховуючи, що позов подано в господарський суд 09.03.06, позовна давність по заявлених вимогах сплинула на час звернення до суду.
Місцевий господарський суд поновив позовну давність по усіх періодах реалізації продукції, зважаючи на те, що у позивача, згідно даних поданої ним заяви від 13.06.06 №128, утворилась заборгованість по заробітній платі, на банківські рахунки було накладено арешти, а тому позивач не мав можливості своєчасно оплатити державне мито, що було визнано судом як поважні причини пропуску позовної давності.
Проте, Львівським апеляційним господарським судом даний висновок суду визнається як такий, що прийнятий при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції згідно даних, поданих позивачем та відповідачем, постанови про арешт коштів ВАТ ЛНДІ «ФТА»були винесені ВДВС Франківського РУЮ у м. Львові 11.08.2004 та 27.09.04, тобто по спливу півтора року після складання акта виконаних робіт від 21.02.03. Виселення позивача із приміщень корпусу №28 відбулося 07.07.05. при цьому майно боржника передано на зберігання ЗАТ «Сетвік». Тобто, спростовуються твердження позивача проте, що виселення відбулось без його участі та що значна частина майна та документи були вивезені в невідомому напрямі, а решта майна та документів -знищені.
Не визнаються цілком правомірними і доводи позивача про неможливість сплати державного мита, оскільки за період з березня 2004 по лютий 2006 позивачем неодноразово сплачувалось державне мито за поданими позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами (а.с. 58-66).
Разом з цим Львівський апеляційний господарський суд визнав повноважною причиною пропуску позовної давності факт виселення позивача в липні 2005року із займаних ним приміщень, що утруднило можливість своєчасного звернення до суду а тому позовна давність по стягненню боргу за реалізовану в листопаді 2002року продукцію, термін позовної давності по якій закінчився 06.01.06, підлягає поновленню.
Враховуючи, що за даний період було реалізовано продукції на суму 200019грн.14коп., то 5% від даної суми становить 10000,95грн. Сума 3% річних -885,29грн. Відповідно до цього, до стягнення підлягає сума 10886,24грн. Зазначена сума стягнення була погоджена представниками сторін у засіданні Львівського апеляційного господарського суду.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення від 27.06.2006р. у справі № 4/435-17/52 господарського суду Львівської області частково скасувати. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»(м. Львів) на користь відкритого акціонерного товариства «Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури»(м. Львів) 10000,95грн. Основного боргу, 885,29грн. -3% річних та 108,86грн. Витрат по сплаті державного мита.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.