Справа № 723/683/14-ц
Іменем України
19.05.2014 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого: Пташник А.М.
при секретарі Полішенко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики зазначила, що 11 квітня 2013 року відповідач позичив у ОСОБА_1 15000, 00 гривень на термін два - три місяці. Договору позики та розписку сторони не складали, так як відповідач являється для позивача родичем, та ОСОБА_1 надіялась на його порядність. З часом позивач почала дзвонити ОСОБА_2 та просила повернути їй гроші, однак останній просив трохи почекати. Через деякий час, ОСОБА_2 повернув позивачу 500 гривень та обіцяв, що останні гроші обов'язково віддасть. На протязі півроку ОСОБА_1 просила повернути їй борг, однак ОСОБА_2 говорить, що не має грошей, та він їх не поверне. У зв'язку з вищевказаними обставинами, позивач 19.12.2013 року звернулась до Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області з відповідною заявою. Висновком про результати розгляду заяви, позивачу рекомендовано звернутись до суду. 26.02.2014 року позивач направила повідомлення ОСОБА_2, в якому просила його повернути їй позику до 06.03.2014 року. В разі не повернення, вказала, що буде змушена звернутись до суду. Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 14 500 гривень за договором позики.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені вище, просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що ОСОБА_2 ніяких коштів в ОСОБА_1 не позичав, позовні вимоги надумані. Просить відмовити в задоволенні даного позову.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, 11 квітня 2013 року відповідач позичив у позивача 15000, 00 гривень на термін два - три місяці. Письмового договору позики сторони не укладали. На підтвердження укладення договору позики та його умов у позичальника ОСОБА_1 розписку не брала.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість рече й того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Законодавець визначає певні докази, які надаються на підтвердження правовідносин на існування договору позики. У відповідності до ст. 1047 ЦК України, такими доказами можуть бути: укладений у письмовій формі договір позики, та на підтвердження передання певної суми коштів повинна бути представлена розписка.
В судовому засіданні позивач підтвердила, що таких документів не укладалось та не існує. Таким чином жодних доказів того, що 11 квітня 2013 року відповідач позичив у ОСОБА_1 15000, 00 гривень позивачем не представлено, тому у позові про стягнення боргу за договором позики, ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі ст.ст. 1046,1047ЦК України,
керуючись ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити за безпідставністю.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: