Справа № 695/16/14-ц
номер провадження 2/695/289/14
15 травня 2014 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суду Черкаської області в складі
головуючого судді Таратіна В.О.,
при секретарі Курченко В.М.,
представника ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про відвід головуючому у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_2. звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди, пов'язаних з користуванням житловим приміщенням та земельною ділянкою.
До суду від позивачки повторно надійшла заява про відвід головуючого судді, оскільки у неї існують сумніви щодо об'єктивності та неупередженості головуючого судді по справі. Мотивацією таких сумнівів є на думку заявниці агресивне налаштування судді відносно неї, неможливість висловитись в засіданні їй та її представнику, створення умов суддею для нервових потрясінь позивачки.
В судовому засіданні позивачка підтримала свою заяву, звинуватила суддю у спілкуванні з відповідачами поза межами судового засідання та намагалась здійснити тиск на суд вказуючи головуючому на необхідність перегляду телепередач за правовою тематикою, після чого самовільно залишила зал судових засідань, пояснив свої дії небажанням приймати участі в судовому розгляді.
Представник ОСОБА_1 підтримав заяву довірительки та повідомив суд, що не може здійснювати захист її інтересів без її участі.
Статтею 20 ЦПК України чітко визначені обставини, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягаєвідводу.
Вислухавши думку всіх учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що хоча перелік обставини, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу не є вичерпним, заява не підлягає до задоволення, оскільки не є вмотивованим відповідно до ст.20 ЦПК України.
Крім того обставини, викладені в заяві про відвід не відповідають дійсності, є надуманими, упередженими, адже діючим цивільним процесуальним законодавством України передбачено не вільність висловлювань в судовому процесі, а дача пояснень сторонами, можливість задати питання іншим учасникам процесу та отримання відповідей з приводу обставин, що розглядаються по справі.
Щодо стану здоров'я позивачки, який перешкоджає на її думку приймати участь в засіданні, то вона має приймати участь в засіданні як самостійно, так і через представника. Отже присутність в с удовому засіданні є її правом, а не обов'язком.
Також судом сприймається висловлювання позивачки в судовому засіданні щодо звинувачень у спілкуванні з відповідачами поза межами судового засідання як поширення неправдивої інформації, намаганням здійснити тиск на суд, вказуючи головуючому на необхідність перегляду телепередач за правовою тематикою. Вказані обставини є проявом неповаги до суду.
Відповідно до ч.3 ст.162 ЦПК України учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.
Статтею 185-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Крім того відповідно до ст.262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративнеправопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.Адміністративне затримання провадитьсяорганами внутрішніх справ при прояві неповаги до суду.
Статтею 221-1 КУпАП визначено, що місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 185-3 цього Кодексу.
Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до п 7-1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: судовий розпорядник за статтею 185-3.
В той же час відповідно до п.9 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані вище обставини виключають можливість оголошення перерви.
Керуючись ст.ст. 20, 207, 208 ЦПК України суд, -
Відмовити в задоволенні заяви про відвід головуючому.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди- залишити без розгляду.
Копію ухвали направити судовому розпоряднику Золотоніського міськрайонного суду для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ЛістровоюГанною Михайлівною, передбаченого ст.185-3 КУпАП та подальшого направлення протоколу для розгляду відповідним судом.
Копію Ухвали направити начальнику Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області для вирішення питання щодо адміністративного затримання ЛістровоїГанни Михайлівни в порядку ст.262 КУпАП.
Ухвала в частині відводу та направлення матеріалів для перевірки щодо вчинення адміністративного правопорушення оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: В. О. Таратін