№ 249/1966/14-к
Іменем України
м.Шахтарськ
19 травня 2014 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 04 квітня 2014 року за № 12014050560000548, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Макіївка Донецької області, має середню спеціальну освіту, працює без укладення трудового договору, одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
04 квітня 2014 року приблизно о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , керуючи технічно справним механічним нерейковим транспортним засобом - автобусом пасажирським марки «VOLKSWAGEN» моделі «LT 35 ПЕ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по однорідному асфальтобетонному без пошкоджень покритті проїжджої частини з шириною 7,9 м здійснював рух по автомобільній дорозі Н-21 сполученням «м. Старобельськ - м. Луганськ - м. Макіївка - м. Донецьк», що частково проходить по території м. Шахтарська, рухаючись зі сторони м. Зугрес, у напрямку вул. Крупської м. Шахтарська. Проїжджаючи ділянку на 212 км + 200 м вказаної автомобільної дороги, ОСОБА_5 , діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не дотримався вимог п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, які приписують:
- п 1.5. - Дія або бездіяльність учасників дорожнього руху і інших осіб не повинні створювати небезпеки або перешкоди для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, заподіювати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган;
- п. 2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В порушення зазначених правил, ОСОБА_5 належної уваги до зміни дорожньої обстановки не приділяв, був неуважний, не вірно оцінив дорожню обстановку, що склалася, а саме - появу на проїжджій частині пішохода ОСОБА_4 , яка переходила проїжджу частину зліва направо відносно руху автобусу, не прийняв негайних заходів для зменшення швидкості керованого ним автобусу, аж до повної його зупинки, і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забою м'яких тканин волосяної частини голови, забою грудної клітини, поперекового відділу хребта, тазу, та тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день, у вигляді закритого перелому правої ключиці.
Дії ОСОБА_5 , що не відповідали вказаним вимогам Правил дорожнього руху, знаходились в прямому причинному зв'язку з виникненням і настанням дорожньо-транспортної пригоди та з настанням шкідливих суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень потерпілій.
Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - поясненнями обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив суду, що як водій здійснює пасажирські перевезення автобусом марки «VOLKSWAGEN» моделі «LT 35 ПЕ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . 04 квітня 2014 року він перевозив пасажирів з Донецька в м. Шахтарськ. Приблизно о 13 годині 10 хвилин на одній із зупинок в м. Шахтарську висадив пасажирів і рухався в напрямку м. Торез. На узбіччі дороги побачив потерпілу, яка почала переходити проїзну частину. Він подав потерпілій звуковий сигнал, але вона не реагувала, в результаті скоїв наїзд на потерпілу. Він визнає, що дорожньо-транспортна пригода була скоєна в результаті порушення ним вимог п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 12.3 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.
Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.
При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 винен у скоєнні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , є щире каяття, оскільки він повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого злочину, дав правдиві пояснення з приводу обставин події. Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставини, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді штрафу без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
В судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про звільнення його від відбування покарання у відповідності з пунктом «в» Закону України «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до пункту «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від відбування покарання у виді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються засуджені за вчинені з необережності злочини, які не є особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських праві, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
ОСОБА_5 вперше вчинив з необережності злочин невеликої тяжкості (відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України). На день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» мав дитину, який не виповнилось 18 років, відносно якої він не позбавлений батьківських прав, що підтверджується довідкою служби у справах дітей Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради.
Таким чином наявні всі передбачені законодавством підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання. Обвинуваченому роз'яснені наслідки застосування амністії.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році», п.п. 1, 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі пункту «в» Закону України «Про амністію у 2014 році».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1