Єдиний унікальний номер 268/4709/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3281/2014
Головуючий в 1 інстанції Шуляк Л.В. Єдиний унікальний номер 268/4709/13ц
Доповідач Курило В.П. Номер провадження 22ц/775/3281/14
Категорія 46
12 травня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П.,
суддів Космачевської Т.В., Будулуци М.С.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Макіївської міської ради, про визнання дій протиправними, відібрання малолітніх дітей і передачі їх матері для проживання з нею,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 лютого 2014 року,-
Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 25 лютого 2014 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії ОСОБА_2, з утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання яких рішенням Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 28 травня 2013 року визначено з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1. Відібрано у ОСОБА_2 та передати матері - ОСОБА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, для проживання з матір'ю за місцем її мешкання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що судом першої інстанції порушені норми діючого законодавства. Крім того, судом неправомірно було відмовлено у задоволені заявлених клопотань про виклик свідків, та витребування доказів. У зв'язку з викладеним просить скасувати рішення, ухвали нове про відмову у задоволені позову.
В апеляційному суді ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 7 червня 2005 року по 27 квітня 2012 року. Від спільного проживання подружжя мають неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які проживають з відповідачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 травня 2013 року місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення міста проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за його місцем проживання, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2013 року рішення місцевого суду залишено без змін рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 28 травня 2013 року. Воно набрало законної сили і було звернуто судом до виконання : ОСОБА_1 09 вересня 2013 року видано виконавчий лист № 2/268/92/13.
Даний виконавчий лист ОСОБА_1 передано на виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області і постановою державного виконавця від 16 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження.
Згідно інформації Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області під час примусового виконання рішення суду, державним виконавцем вживались заходи примусового виконання, передбачені ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі двічі на відповідача ОСОБА_2 накладався штраф за невиконання рішення суду. Станом на 03.02. 2014 р. рішення суду виконано не було, тому відповідно до вимог п. 2 ст. 89, ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець 05 лютого 2014 року звернувся до Кіровського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області з поданням про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за невиконання рішення суду, та постановою від 05.02.2013 року закрив виконавче провадження.
Також, судом першої інстанції встановлено, що органом державної виконавчої служби вжито всіх заходів примусового виконання, визначених Законом України «Про виконавче провадження» при виконанні даної категорії виконавчого документа, однак на дату розгляду даної справи рішення Кіровського районного суду міста Макіївки від 28 травня 2013 року відповідачем не виконано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 у порушення рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 28 травня 2013 року, яким місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено з матір'ю - ОСОБА_1, утримує дітей за місцем свого проживання і такі дії відповідача суд визнав протиправними, а тому вони підлягають припиненню, шляхом відібрання дітей у відповідача і передачі їх матері - ОСОБА_1 для проживання з нею за місцем її мешкання.
Апеляційний суд, повністю погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким зокрема є п. 3) припинення дії, яка порушує право.
Згідно із ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 травня 2013 року місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визначено з матір'ю - ОСОБА_1. Дане рішення набрало законної сили, а тому підлягає обов'язковому виконанню. Відповідач ухиляється від виконання рішення суду , позбавляє позивача ОСОБА_1 проживати разом із дітьми, що передбачено судом рішенням. Тому належним, допустимим і єдиним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є відібрання дітей від відповідача і передача їх для спільного проживання з їх матір'ю, як визначено попереднім рішенням суду.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не має достатнього матеріального забезпечення для проживання разом з дітьми, і, зокрема, окремого жилого приміщення, орендує житло і проживає в однокімнатній квартирі своєї сестри, де нібито проживають і діти сестри, які до того ж хворіють на інфекційні захворювання, не можуть бути підставою для скасування рішення суду через те, що вони вже були предметом дослідження суду першої інстанції під час розгляду Кіровським районним судом міста Макіївки справи 28 травня 2013 року за позовом сторін про визначення місця проживання дітей. Як видно з рішення суду по вказаній справі і пояснень сторін на час розгляду наступної справи про відібрання дітей матеріальне і побутове положення ОСОБА_1 залишилось без змін, не погіршилося. Тому підстав для відмови ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про відібрання дітей у суду першої інстанції не було. Суд не приймає доводи ОСОБА_2 про його забезпеченість власним житлом як підставу для скасування рішення суду першої інстанції. І цей факт був предметом дослідження суду першої інстанції під час розгляду справи щодо визначення місця проживання дітей. Тому під час розгляду наступної справи він не може бути покладений в основу рішення як підстава для залишення дітей з відповідачем. Відповідач ОСОБА_2 як батько дітей не позбавлений можливості проявити свою турботу про неповнолітніх дітей і забезпечити їх власним житлом за свій рахунок навіть у випадку їх проживання з матір'ю.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, незаконно відмовив у призначення судової експертизи, не викликав свідків, є безпідставними.
Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми діючого законодавства та зробив правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 Проведення будь якої експертизи, або опитування сестри позивача, витребування медичної документації щодо неповнолітньої дитини цієї особи не викликались необхідністю.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційного суду.
Судді: