Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/1857/14 Головуючий у 1 інстанції: Діоба Г.О.
2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
„13" травня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.
при секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Приазовської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Мелітопольське державне лісомисливське господарство, відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення землі,
У листопаді 2013 року заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся в суд із позовом до Приазовської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення землі.
У позові зазначав, що розпорядженням голови Приазовської РДА від 28.12.2009 року № 1070 ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,88 га, у т.ч. пасовища - 0.88 га, у власність для ведення садівництва із земель запасу Приморсько-Посадської сільської ради.
У подальшому розпорядженням голови Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок вищевказаним громадянам загальною площею 0,88 га, у т.ч. пасовища - 0,88 га, із земель запасу Приморсько-Посадської сільської ради у власність для ведення садівництва. На підставі вказаного розпорядження, відповідачами отримано державні акти на право власності на землю:
- ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1 880.38 грн. серії ЯИ № 498219 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0470);
- ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1 880,38 грн. серії ЯИ № 498220 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0471) (за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України змінено прізвище на ОСОБА_3):
- ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1880,38 грн. серії ЯИ № 498221 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0472);
- ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1880.38 грн. серії ЯИ № 498222 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0473);
- ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0.11 га вартістю 1880,38 грн. серії ЯИ № 498223 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0474);
- ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0.11 га вартістю 1880.38 грн. серії ЯИ № 498224 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0475);
- ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1880,38 грн. серії ЯИ № 498222 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0476);
- ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,11 га вартістю 1880,38
грн. серії ЯИ № 498226 (кадастровий номер 2324584800:02:004:0477).
Проте спірні земельні ділянки належать до категорії земель лісогосподарського призначення , були передані для ведення садівництва без зміни їх цільового призначення, а тому розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації від 18.03.2010 року № 278 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення садівництва» є незаконним, прийнятим всупереч вимогам ст. ст. 20, 55, 56, 207 Земельного кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», яким вилучення та зміна цільового призначення земельних ділянок лісового фонду з 10.04.2008 року прямо заборонені.
В обгрунтування позову зазначав, що пунктом 3 рішення Приазовської районної ради народних депутатів від 13.09.1990 року № 244 було передано у порядку обміну 5,8 га земель під лісом від колгоспу "Прогрес" колгоспу "Комунар". Передана ділянка розташована на березі Азовського моря в 1 км південно-східніше с. Примпосад. При вказаній передачі зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення не відбулося, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування Приазовської виробничої дільниці Мелітопольського лісгоспу 1979 року , інформацією Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області від 09.10.2013 року.
В подальшому розпорядженням голови Приазовської районної ради Запорізької області від 12.04.2001 року № 63 було затверджено схему поділу земель колективної власності КСП „Приморський" і 8,5 га малопродуктивних тутових насаджень були передані в землі запасу Приморсько-Посадської сільської ради. При цьому зміни цільового призначення вказаної ділянки в порядку, встановленому земельним законодавством, також проведено не було, що підтверджується картографічними матеріалами: схемою інвентаризації земель запасу Приморсько-Посадської сільської ради, які проводилися Запорізьким філіалом інституту землеустрою 26.01.1995 року та 27.01.2005 року; схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП „Приморський", складеною 09.04.2001 року.
Таким чином, ні розпорядженням Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278, ні до його прийняття зміна цільового призначення спірних земельних ділянок у встановленому законом порядку не проводилась.
На теперішній час спірні земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю і за своїм зовнішнім виглядом не відрізняються від розміщеної поруч ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Мелітопольського державного лісомисливського господарства на підставі державного акта, отриманого господарством 01.04.2008 року.
Передача земельних ділянок лісового фонду у власність для цілей садівництва не передбачена чинним законодавством та суперечить вимогам ст. 55, 56 Земельного кодексу України, враховуючи, що розпорядженням голови Приазовської райдержадміністрації від 18.03.2010 року № 278 у приватну власність 8 громадянам були передані земельні ділянки загальною площею 0,88 га лісового фонду, які не знаходяться у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Приймаючи розпорядження від 28.12.2009 року № 1070 та від 18.03.2010 року №278, голова Приазовської районної державної адміністрації вийшов за межі своїх повноважень, оскільки розпорядився земельними ділянками лісового фонду , виділення яких належить до компетенції Запорізької обласної державної адміністрації.
При прийнятті розпорядження від 18.03.2010 року № 278 також не було відшкодовано втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, що підтверджується інформацією Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 09.10.2013 року № 6065-1.
Крім того, у проекті землеустрою спірні земельні ділянки значаться як пасовища, хоча передаються у власність для садівництва, тобто в межах категорії землі сільськогосподарського призначення змінюється вид цільового призначення, що потребує обов'язкового дотримання механізму зміни цільового призначення землі, визначеного ст. 20 Земельного кодексу України.
Отже при відведенні спірних земельних ділянок не було дотримано не лише процедуру зміни їх цільового призначення із земель лісового фонду у землі садівництва, але не здійснено і переведення їх із задокументованої у проекті землеустрою категорії пасовища у землі садівництва.
Враховуючи наведені обставини та посилаючись на те, що незаконним відчуженням спірних земельних ділянок порушено інтереси держави у сфері земельних відносин, охорони та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації від 18.03.2010р. № 278 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення садівництва", визнати недійсними державні акти на право власності на землю, які видані 19.03.2010 р. відповідачам, а саме, ОСОБА_2 серії ЯИ № 498219, ОСОБА_3 серії ЯИ № 498220, ОСОБА_4 серії ЯИ. № 498221, ОСОБА_5 серії ЯИ № 498222. ОСОБА_6 серії ЯИ № 498223, ОСОБА_7 серії ЯИ № 498224, ОСОБА_8 серії ЯИ № 498225. ОСОБА_9 серії ЯИ № 498226 та витребувати у них на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельні ділянки площею 0.11 га кожна, які розташовані на території Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області.
Ухвалою судді Приазовського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2013 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучені Мелітопольське державне лісомисливське господарство, відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року у задоволенні позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Приазовської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення землі, - відмовлено.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову заступника прокурора Запорізької області, що діє в інтересах Запорізької обласної адміністрації, суд першої інстанції послався на відсутність правових підстав для захисту вказаної державної адміністрації, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт належності виділених у власність 8 відповідачам земельних ділянок загальною площею 0,88 га до земель лісогосподарського призначення, у зв"язку з чим недоведено і недотримання вимог земельного законодавства при прийнятті розпорядження голови Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278, на підставі якого 8 відповідачів отримали державні акти, у тому числі щодо зміні виду використання зазначених земельних ділянок, як ділянок сільськогосподарського призначення.
Висновки суду слід визнати обгрунтованими, оскільки суд дійшов їх на підставі всебічно з"ясованих обставин справи, надавши оцінку наданим по справі доказам з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України та правильно застосувавши норми матеріального права.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора Запорізької області подав до суду позов в інтересах Запорізької державної обласної адміністрації, посилаючись на те, що розпорядження голови Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,88 га ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було видане за межами повноважень посадової особи, оскільки зазначені ділянки відносяться до земель лісогосподарського фонду, а відповідно до ч.5 ст. 122 ЗК України органом, уповноваженим розпоряджатися такими ділянками, є Запорізька обласна державна адміністрація.
В обгрунтування належності виділених відповідачам земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення позивач посилався на п.3 рішення Приазовської районної ради народних депутатів від 13.09.1990 року № 244, згідно якого розташовану на узбережжі Азовського моря в 1 км південно-східніше с. Примпосад ділянку - 5,8 га земель під лісом передано в порядку обміну від колгоспу "Прогрес" колгоспу "Комунар"(а.с.136), посилань на те, що вказана ділянка входила до складу земель Мелітопольського лісгоспзага, п.3 рішення не містить.
Відповідно до листа ДП „Мелітопольське лісомисливське господарство", у 1969 році була організована Приазовської виробничої дільниці Мелітопольського лісгоспу, до держлісфонду якої від колгоспів було передано 293,57 га непридатних для сільгоспвиробництва земель(а.с.245).
01.04.2008 року Мелітопольське державне лісомисливське господарство одержало Державний акт на право постійного користування землею площею 19 га для ведення лісового господарства(а.с.37-38), до складу яких спірні ділянки не входять.
Будь-які правовстановлюючі документи про належність ділянок до складу земель Мелітопольського лісгоспу на підприємстві відсутні.
Зазначеним та іншим доказам, наданим на підтвердження належності спірних ділянок до земель лісогосподарського призначення, зокрема, плану лісовпорядкування Приазовської виробничої дільниці Мелітопольського лісгоспу 1979 року(а.с.41), схемі інвентаризації земель запасу Приморсько-Посадської сільської ради, які проводилися Запорізьким філіалом інституту землеустрою 26.01.1995 року та 27.01.2005 року; розпорядженню голови Приазовської районної ради № 63 від 12.04.2001 року, яким затверджено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП „Приморський" і 8,5 га малопродуктивних тутових насаджень передано в землі запасу Приморсько-Посадської смільської ради(а.с.47), суд надав всебічну оцінку і наведений в рішенні висновок суду про недоведеність належності спірних ділянок до категорії земель лісогосподарського призначення є обгрунтованим.
При цьому суд правильно виходив з того, що віднесення спірних земельних ділянок до категорії земель лісового фонду, без належних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, є порушенням ст. 60 ЦПК України.
Статтями 4,5 Земельного кодексу Української РСР 1970 року, що діяли на момент прийняття рішення від 13.09.1990 року № 244, визначалось, що єдиний державний земельний фонд, відповідно до основного цільового призначення земель, складається, зокрема, з земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей; земель державного лісового фонду; земель державного запасу.
Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, що приймають рішення про надання земель у користування.
Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України в редакції від 21.01.1994 року, що діяла на час прийняття розпорядженню голови Приазовської районної ради № 63 від 12.04.2001 року, до лісового фонду не належать окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях.
Не визнано судом належним доказом і план лісовпорядкування Приазовської виробничої дільниці Мелітопольського лісгоспу 1979 року, враховуючи, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЛК України планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є документами, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками.
Посилання ж у позові на те, що спірні земельні ділянки за своїм зовнішнім виглядом не відрізняються від розміщеної поруч ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Мелітопольського державного лісомисливського господарства на підставі державного акта, отриманого господарством 01.04.2008 року, не може вважатися доказом належності їх до лісового фонду, оскільки у даному випадку грунтується на припущенні.
За поясненнями представника відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області у засіданні апеляційного суду, графічна схема інвентаризації земель запасу Приморсько-Посадської сільської ради, що була складена Запорізьким філіалом інституту землеустрою 26.01.1995 року та 27.01.2005 року, не має прив"язки до кутів, конкретне місцезнаходження ділянок, що були виділені у власність відповідачам з земель запасу, встановити по ній неможливо.
Згідно даних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 та іншим 7 відповідачам, відведені їм земельні ділянки мають код цільвого призначення земель сільськогосподарського призначення.
Погоджуються з обставинами справи та положеннями ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" і висновки суду про безпідставність доводів позивача про те, що розпорядження голови Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам загальною площею 0,88 га було прийнято без позитивних висновків державної експертизи щодо вказаних ділянок.
За вимогами ст. 35 Закону України від 17.06.2004 року „Про державну експертизу землевпорядної документації" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи провинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об"єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Якщо об"єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об"єктів обов"язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
У разі якщо об"єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об"єкта державної експертизи. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об"єкта державної експертизи.
Об"єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об"єкта державної експертизи повинна бути всебічно обгрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов"язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об"єктів державної експертизи.
Між тим, як вбачається з матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_2 та іншим і встановлено судом, за висновком державної експертизи землевпорядної документації від 10.02.2010 року № 84, проект землеустрою щодо земельних ділянок загальною площею 0,8800га на території Приморсько-Посадської сільської ради для ведення садівництва у власність громадян не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства, у зв"язку з чим був направлений на доопрацювання, при цьому містив конкретні зауваження та пропозиції до земельної документації, а після доопрацювання 26 лютого 2010 року був затверджений начальником Головного управління Держкомзему у Запорізькій області.
За вказаних обставин підстав вважати, що за висновком проведеної державної експертизи об"єкти експертизи були оцінені негативно у розумінні положень ч.7 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації", суд першої інстанції не мав.
Наведені в апеляційній скарзі докази та обставини фактично повторюють підстави заявленого позову, які були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребуть, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Зазначені доводи по суті зводяться лише до іншої оцінки обставин справи та доказів, які відрізняються від зробленої судом першої інстанції. Повноважень щодо переоцінки доказів, які за вимогами ст. 212 ЦПК України суд першої інстанції оцінив за внутрішнім переконанням, суд апеляційної інстанції не має.
Посилання в апеляційній скарзі на невірне застосування судом положень ст.ст.20, 22 ЗК України при вирішенні спору щодо порушення при наданні спірних ділянок, як сільськогосподарських земель, механізму зміни виду їх використання, не є переконливими, враховуючи також, що доводів стосовно того, як в такому випадку розпорядженням голови Приазовської РДА від 18.03.2010 року № 278 були порушені, невизнані або оспорені права Запорізької обласної державної адміністрації, в інтересах якої заявлено позов, вони не містять.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області відхилити.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: