79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.11.06 Справа № 7/82
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі (далі Управління ПФУ в Шевченківському районі) м. Чернівці за № 4287/07 від 14.06.2006
на постанову господарського суду Чернівецької області від 05.06.2006 р.
у справі № 7/82
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Чернівцірембуд», м. Чернівці
до відповідача: Управління ПФУ в Шевченківському районі, м. Чернівці
про визнання недійсною вимоги
за участю представників:
від позивача: Янчук Р.О. -доручення № 7 від 13.11.06 р.
від відповідача: не з'явився
Ухвалою від 27.09.06 р. розгляд справи призначено на 14.11.06 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі про підготовку справи до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належно повідомлений, згідно поштового повідомлення про вручення № 1707844.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегією суддів встановлено:
Постановою господарського суду Чернівецької області від 05.06.06 р. у справі № 7/82 (суддя Турченко Л.М.), задоволено позов ТзОВ «Чернівцірембут»; скасовано вимогу про сплату боргу від 21.03.06 р. № Ю-148, надіслану УПФ України і Шевченківському районі м. Чернівці; скасовано рішення УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці від 23.03.06 р. № 55 про застосування фінансових санкцій; повернуто позивачеві з державного бюджету державне мито, сплачене ТзОВ «Чернівцірембут» в сумі 76, 50 грн. по платіжному дорученню № 1067 від 18.04.06 р. та в сумі 8,50 грн. -по платіжному дорученню № 1049 від 06.04.06 р.
Постанова суду мотивована тим, що в акті від 14.03.06 р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування» УПФ України у Шевченківському районі м. Чернівці зазначено про те, що перевіркою виявлення заниження ТзОВ «Чернівцірембут» фактичних витрат на оплату праці за квітень -грудень 2005 р. на загальну суму 268 649,50 грн., на які повинно бути нараховано штрафні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32,3% або 86 773,79 грн.; суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; серед страхувальників, в т. ч. платників єдиного податку, якими вони являються, сплачують єдиний податок, частина суми якого поступає на пенсійне забезпечення.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення господарського суду Чернівецької області від 05.06.06 р. порушує норми матеріального права; перевіркою виявлення заниження фактичних витрат на оплату праці за квітень-грудень 2005 р. на загальну суму 268 649,50 грн. в т. ч. 32,3 % -268 649,50 грн.; донараховано внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень -грудень 2005 р. на загальну суму 86 773,79 грн., в тому числі 32,3 % - 86 779,79 грн.; підприємства, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру, провинні сплачувати страхові внески за найманих (застрахованих) осіб на загальних підставах тобто 32 % від нарахованого фонду оплати праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності; страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство; просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження; скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 05.06.06 р. по справі № 7/82; внести нове рішення по справі, яким визнати вимогу про сплату боргу серії Ю № 148 від 21.03.06 р. та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 55 від 23.03.06 р. такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Позивачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав:
Відповідно до «Перехідних положень» Конституції України Президенту України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України надано право видавати укази з економічних питань не врегульованих законами з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної ради України.
Президент України видав Указ «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98 (надалі Указ № 727/98), який набрав сили Закону і діє на даний час, тому, будь-які посилання на перевагу того чи іншого Закону над даним Указом є безпідставними.
Фактично і юридично з набранням чинності Указом Президента № 727/98 в державі було створено дві системи загальнообов'язкового державного страхування, в т.ч. пенсійного, а саме: загальну систему, яка діє сьогодні для тих суб'єктів господарювання, які не мали підстав або не використали своє право на спрощену систему і спрощену систему - для тих хто мав підстави і обрав таку систему.
Право вибору спрощеної системи оподаткування, об'єкт оподаткування єдиного податку, строки сплати єдиного податку і порядок нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, їх розміри, види податків, зборів від сплати яких звільняється суб'єкт і інші, чітко визначені Указом Президента України № 727/98 (зі змінами на 28.06.1999 р. № 764/99).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (надалі Закон № 1058-ІУ) регулює відносини, які виникають в загальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в т.ч. ст. 14 цього Закону дає перелік страхувальників, а п. 6 ч.2 ст. 17 Закону передбачає обов'язок сплати страхових внесків всіма страхувальниками, в т.ч. і тими, хто обрав спрощену систему оподаткування, оскільки вони теж є страхувальниками, сплачуючи єдиний податок.
В ч.1 ст. 19 Закону України № 1058-ІУ визначено об'єкт на який нараховуються внески.
В пп. 11.17 Інструкції № 21-1 передбачено право страхувальників, в т.ч. які обрали особливий спосіб оподаткування (все таки визнано два способи оподаткування) на повернення або зарахування в майбутні платежі тим, хто переплатив внески в більшому розмірі. Ця норма стосується всіх страхувальників. Закон України № 1058-ІУ регулює загальні питання обох систем і не регулює розміру внесків.
Ст. 15 Закону № 1058-ІУ визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону. Сплата відповідачем єдиного податку, який відповідно до п.3 Указу Президента № 727/98 Держказначейством України перераховується до Пенсійного фонду України в розмірі -42% від суми єдиного податку є підтвердженням того, що відповідач є і страхувальником і платником внесків.
Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності або загальна надається особі на її вибір, що передбачено ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063 ( далі Закон № 2063).
Ст. 11 Закону № 2063 передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку встановленому законодавством України може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку та застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на вибір суб'єкта підприємництва ( Закон № 2063 та Указ Президента в редакції 28.06.1999 р.)
Указом № 727/98 (п.6) встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Закон № 1058-ІУ передбачає серед страхувальників в т. ч. платників єдиного податку, якими вони і являються, сплачуючи єдиний податок, частина суми від якого поступає на пенсійне забезпечення.
Як вбачається з свідоцтва № 2412005972 від 20.12.2004р. позивач в 2005р. знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності -є платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків, а отже, керується відповідними нормативними актами, якими введено порядок сплати такого податку, зокрема, Указом Президента № 727/98, який є діючим на час розгляду справи в суді та Законом України № 2063.
За наслідками позапланової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТзОВ «Чернівцірембут» відповідачем складено акт № 22 від 14.03.06р. яким апелянту донараховано за квітень - грудень 2005 р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 86 773,79 грн. за ставкою 32 % з врахуванням сплаченого єдиного податку.(а.с.13), та прийнято рішення № 55 від 23.03.06р. яким застосовано до позивача фінансові санкції на суму 29 243,58 грн.(а.с.9)
21.03.06.2006 р. позивачу виставлена вимога про сплату боргу № Ю-148 на суму 55 926,07 грн. (а.с. 8)
Як вбачається з копії платіжних доручень, які долучено до матеріалів справи, єдиний податок за ставкою 10 % за спірний період відповідачем сплачено.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ (далі Закон № 1251-ХІІ) під збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до державного цільового фонду... Тому, необґрунтоване твердження, що Законом № 1058-ІУ зобов'язано страхувальників сплачувати внески, а не збори. Цільове призначення даних платежів не змінилося. Це є обов'язкові платежі до державного цільового фонду. А якщо спірні платежі до Пенсійного фонду не складають систему оподаткування і вони не є зборами до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку (ст. 1 Закону № 1251-ХІІ), то платник не зобов'язаний їх платити, оскільки, розмір внесків діючим законом не передбачений.
Що стосується ч.6 ст. 18 Закону № 1058-ІУ, якою передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати страхових внесків, то колегія суддів зазначає, що суб'єкти малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування зобов'язані виконувати нормативні акти, які є спеціальними для них. А якщо відповідач вважає, що нормативні акти, що регулюють спрощену систему оподаткування не відповідають спеціальному для них закону, то вони можуть ставити питання про внесення змін чи скасування даних нормативних актів. Одночасно з прийняттям нових норм законів, повинні бути внесені зміни до інших нормативно-правових актів, щоб не виникало колізій (невідповідності) у їх застосуванні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 р. № 58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування» вирішено підтримати пропозицію Пенсійного фонду України, погоджену з Мінфіном та Державною податковою адміністрацією, щодо тимчасового припинення перевірок юридичних та фізичних осіб -платників єдиного та фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 р.- 1 кварталі 2005 р., застосування пов'язаних з цим санкцій... до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
Законопроект «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» пройшов перше читання, однак на даний час закон не прийнятий.
Оскільки, на час виникнення спірних правовідносин не внесено змін і не прийнято Закону про спрощену систему оподаткування, тому, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що відсутня вина в діях позивача. Встановлені податки і внески сплачені за рахунок єдиного податку.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що відповідач, застосовуючи Указ Президента № 727/98 та Закон № 2063 і сплачуючи виключно єдиний податок, дотримувався вимог чинних законодавчих актів, а тому, безпідставно донараховувати йому 32 % ставку страхових внесків.
Отже постанова господарського суду Чернівецької від 05.06.06 р. у справі № 7/82 законна і колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для її скасування.
З огляду на викладене, оскаржувану постанову місцевого господарського суду Чернівецької області від 05.06.06 р. у справі № 7/82 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п.6 Розділу VІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Постанову господарського суду Чернівецької області від 05.06.2006 р. у справі № 7/82 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Чернівецької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д