Справа № 189/440/14-ц
2/189/278/14
іменем України
13.05.2014 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Пустовар О.С.
при секретарі Комеристій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок злочину, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок злочину. В обґрунтування позовних вимог вона зіслалася на те, що вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч.1 ст.304 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки. На підставі п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 року вирок в частині визнання вини та призначення покарання ОСОБА_2 - залишено без змін. Відповідно обставинам вказаного кримінального правопорушення, що доведено вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2013 року ОСОБА_2 скоїв крадіжку в розмірі 8000,00 грн., чим спричинив позивачці матеріальні збитки. На даний час матеріальні збитки завдані внаслідок кримінального правопорушення ОСОБА_2 - не відшкодував. Крім того, позивачка зазначила, що зазначеним кримінальним правопорушенням ОСОБА_2 також спричинив моральну шкоду, яка полягає в моральних та психічних стражданнях, які виникли в зв'язку з розкраданням її майна. Також, в моральних та психічних переживаннях, які виникли в результаті порушення її права власності, оскільки вона не мала змоги користуватися та розпоряджатися належними її грошовими коштами. Так, позивачка вважає, що все вищенаведене на її думку є незаперечними підставами для стягнення з відповідача моральної шкоди, яку ОСОБА_1 оцінює в 5000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивачка направила до суду заяви про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що згідно копії вироку Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та на підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки (а.с.29-44).
Так, з матеріалів справи видно, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2014 року, вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишено без змін (а.с.6-14).
У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім завданої матеріальної шкоди, позивачка зазнала моральної шкоди, яка виразилася в моральних та психічних стражданнях, які виникли в зв'язку з розкраданням її майна; в моральних та психічних переживаннях, які виникли в результаті порушення її права власності, оскільки вона не мала змоги користуватися та розпоряджатися належними її грошовими коштами; в моральних та психічних переживаннях, пов'язаних з пошуком додаткового часу та додаткових фізичних і психологічних зусиль для збору та подачі до суду відповідних документів, з метою відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.
Згідно статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до статті 23 ЦК України - розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру заподіяних фізичних та моральних страждань, інших негативних наслідків.
Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4» роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.
Так, суд виходить з принципів розумності та справедливості і вважає, що для повного відшкодування спричиненої позивачці матеріальної і моральної шкоди, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок кримінального правопорушення матеріальну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 (нуль) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок кримінального правопорушення моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.С. Пустовар