Дата документу Справа №
Справа №22-ц/778/1772/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пустовіт З.П.
. Суддя-доповідач: Поляков О.З.
14 травня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
суддів: Полякова О.З.
Бабак А.М.
при секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягуваних аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, -
В листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру стягуваних аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.
В обґрунтування позову зазначала, що між нею та відповідачем було укладено шлюб.
Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
08 вересня 1998 року шлюб між ним було розірвано.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.1997 року з ОСОБА_3 на її користь стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дітей.
Відповідач вказане рішення суду не виконує. Станом на 01.09.2013 року сума заборгованості складає 19467,09 грн.
З 2012 року дочка ОСОБА_5 навчається в Донецькому національному медичному університеті, у зв'язку з чим витрати на утримання збільшилися, але її матеріальне становище є недостатнім для задоволення потреб дитини. За 5 років навчання загальна сума становить 89700 грн., тобто по 1495 щомісячно. Плата за житло за місцем навчання - 800 грн. на місяць, проїзд додому з місця навчання та навпаки - 37,56 грн. щоп'ятниці та щонеділі, всього 250,40 грн. на місяць. На придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності прожитковий мінімум згідно ЗУ «Про Державний бюджет на 2013 рік» до 30.11.2013 року складає 1210 грн. Отже витрати по утриманню дитини на місяць становлять 4412,07 грн., тому відповідач відповідно, має сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1352, 50 грн.
У грудні 2013 року ОСОБА_4 подала заяву про зміну предмету позову, в якій послалася на те, що нею щомісячно на утримання дитини витрачаються кошти в розмірі 2203,07 грн. з урахуванням оплати житла за місцем навчання дочки 800 грн. на місяць, проїзду раз на тиждень додому та у зворотному напрямі - 250,40 грн. на місяць, на їжу та предмети першої необхідності відповідно до прожиткового мінімуму, який з грудня 2013 року становить 1286 грн. Крім цього, відповідач повинен брати участь у додаткових витратах на дитину, пов'язаних з оплатою навчання дочки у вищому навчальному закладі згідно договору за надання освітніх послуг, розмір яких за п'ять років навчання становить 89700 грн., відповідно половина суми складатиме 44850
Враховуючи викладене просила змінити розмір стягуваних аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1100,00 грн. до її повноліття, а також додаткові витрати на її користь в сумі 44850,00 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 12375 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, а саме відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано у вересні 1998 року. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про розірвання шлюбу та про народження дитини.
Згідно з копії виконавчого листа по справі №А-312 за 1997 рік, з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку помісячно, починаючи з 30.09.1997 року і до їх повноліття.
Матеріалами справи підтверджено ,що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_5 з 01.09.2012 року навчається на денній формі в Донецькому національному медичному університеті на контрактній формі, плата за надання освітньої послуги, відповідно до договору №Ст126/2012 від 03.08.29012 року, за п'ять років навчання складає 89700 грн. та вноситься кожного семестру як половину суми, визначеної в договорі за один рік навчання.
Відповідно до наданих суду копій квитанцій від 20.08.2012 року, від 10.12.2012 року та від 06.09.2013 року, позивач ОСОБА_4 перераховувала на Донецький медичний університет що семестру по 8250,00 грн., сплативши всього суму 24750,00 грн.
Частиною 1 ст.185 СК України передбачено, що той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані додатковими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Згідно ч.2 статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Районний суд розглянувши справу, вірно визначив необхідність покладення обов"язку на відповідача по участі у додаткових витратах на неповнолітню дитину, які пов'язані з навчанням у вищому учбовому закладі і обґрунтовано стягнув половину суми витраченої позивачкою на навчання дитини.
Посилання апелянта на непогодження з ним учбового закладу і наявність у нього дитини у іншому шлюбі є недоречними і не свідчать про неможливість його участі у додаткових витратах.
В частині відмови у задоволенні інших позовних вимог рішення суду сторонами не оскаржувалося.
На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року у цій справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: