Справа № 199/516/14-ц
(2/199/1179/14)
Іменем України
28 квітня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
при секретарі Завгородньої Л.В.,
за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третя особа - Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У січні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, де третя особа - Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 01.03.1988 та свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 13.01.2009 позивачка є власником домоволодіння АДРЕСА_1.
Разом з нею в спірному домоволодінні залишився зареєстрований ОСОБА_3, який в домоволодінні не проживає, не користуються ним, не несе витрат на його утримання. Тому позивач звернулася до суду і просила визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщення - домоволодінням АДРЕСА_1; усунути перешкоди позивачці в користуванні власністю, шляхом зняття відповідача з реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1; зобов'язати Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області зняти відповідача з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволені позову наполягала.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягав.
Відповідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області до суду свого представника не направили, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,382 ЦК України).
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01 березня 1988 року, виданого Виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 січня 2009 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі під № 4-72 позивачу ОСОБА_1, належить домоволодіння АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 залишається зареєстрованим в домоволодіння АДРЕСА_1, однак тривалий час не мешкає в ньому без поважних причин, особистих речей в ньому не має, оплату комунальних послуг не здійснює, що підтверджується наданим актом від 09 січня 2014 року та показами допитаних в судовому засіданні свідків.
Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині усунення перешкод в користуванні власністю обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 втратив право користування спірним житлом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області зняти відповідача з реєстрації, суд зазначає наступне.
Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області є у справі третьою особою. Такий процесуальний статус виключає можливість покладення на нього рішенням суду будь-яких обов'язків, а тому позовні вимоги в цій частині задоволення не підлягають.
З урахуванням результату розгляду справи та у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 169, 214, 215, 218, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третя особа - Головне управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, а саме домоволодінням АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1, що є підставою зняття з реєстрації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в домоволодінням АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомий, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 30 квітня 2014 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.
Суддя О.Б.Подорець