14 травня 2014 р.Справа № 816/411/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2014р. по справі № 816/411/14
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
28 січня 2014 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2013 року № 0007681702/433, від 10.12.2013 року № 0015821702/1162, скасування акту перевірки від 30.08.2013 року № 1566/16-03-17-02-07.
12.03.2014 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою виключено з прохальної частини позовної заяви вимогу про скасування акту перевірки від 30.08.2013 року № 1566/16-03-17-02-07.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10.09.2013 року № 0007681702/433 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 2064,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 516,15 грн., від 10.12.2013 року № 0015821702/1162.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнено з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 57,56 грн.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність умислу сторін угод, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто про нікчемність укладених позивачем цивільно - правових угод.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою ОДПІ проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію, за результатами якої складено акт від 30.08.2013 року № 1566/16-03-17-02-07/НОМЕР_1.
У відповідності з висновками акту перевірки позивачем порушено підпункт 168.1.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 2236,65 грн.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 10.09.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007681702/433 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 2795,81 грн., в т.ч. за основним платежем - 2236,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 559,16 грн.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.11.2013 року № 513/М/16-31-10-04-06 податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року № 0007681702/433 залишено без змін, а також збільшено суму штрафних санкцій на 344,10 грн.
На виконання вказаного рішення 10.12.2013 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0015821702/1162, яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 344,10 грн.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року № 6726/М/99-99-1001-0314 податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року № 0007681702/433 (з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.11.2013 року № 513/М/16-31-10-04-06) залишено без змін.
В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність, колегія суддів зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, із акту перевірки судом встановлено, що в ході проведення перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 виявлено, що в своїй діяльності підприємець протягом липня-серпня 2013 року використовував працю 8 найманих працівників (швейна майстерня по вул. Перемоги, 10) та при цьому податок на доходи фізичних осіб до бюджету не сплачував. Сума недоплати становить 2236,65 грн. (з розрахунку 15% з мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 01.01.2013 року в сумі 1 147 грн.)
Позивач наполягає на тому, що між ним та виконавцями укладалися цивільно-правові угоди, які за своєю суттю є договорами підряду відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України.
Також, з матеріалів справи, вбачається, що позивачем надавалися інспектору під час перевірки цивільно-правові угоди, укладені із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 За умовами угод Замовник доручає Виконавцям за винагороду виконати роботи з пошиття та обробки одягу, з визначенням кількості продукції для кожного Виконавця.
З письмових пояснень вказаних осіб слідує, що вони виконували роботи за винагороду за вільним графіком.
Після складення сторонами угод актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 здійснено оплату за виконані роботи, що підтверджується відомістю на виплату грошей за вересень 2013 року.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної грн.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір підряду має певні схожі риси з трудовим договором, оскільки обидва договори спрямовані на регулювання процесу виконання роботи. Відмінності полягають в наступному: 1) організація роботи, її забезпечення в цивільному договорі покладається на виконавця, а в трудовому - на роботодавця; 2) робітник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього поширюються всі гарантії та пільги, передбачені трудовим законодавством (лікарняні, відпустки, норми праці та відпочинку та інше). В підрядних правовідносинах виконавець не користується такими пільгами; 3) оплата в підрядному договорі здійснюється за результат, а в трудовому - за процес виконання роботи; 4) підрядник самостійно визначає порядок, способи досягнення результату, а робітнику це встановлює роботодавець; 5) строк виконання певної роботи в цивільному договорі має істотне значення, а в трудовому робота може виконуватись протягом невизначеного часу.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність умислу сторін угод, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто про нікчемність укладених позивачем цивільно - правових угод.
Таким чином, суми винагород, виплачених вказаним платникам податків відповідно до зазначених умов цивільно-правових угод, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10.09.2013 року № 0007681702/433 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 2064,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 516,15 грн., від 10.12.2013 року № 0015821702/1162.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2014р. по справі № 816/411/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2014 р.