Справа: № 826/3045/14 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
15 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просив зобов'язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію усунути порушення чинного законодавства України щодо нього та його родини, надати та прийняти рішення про надання йому та його родині у встановленому чинним законодавством порядку житлове приміщення, яке відповідає вимогам ст.ст. 47, 50 Житлового кодексу Української РСР, видати ордер на житлове приміщення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку за місцем реєстрації в Оболонській районній в місті Києві державній адміністрації з сім'єю з 4 осіб (дружиною - ОСОБА_3, дочкою - ОСОБА_4 та бабою - ОСОБА_5) в першочерговому списку по категорії «працівники прокуратури» з 30.04.2009, де серед першочерговиків, які внесені відповідно до статті 42 Житлового кодексу Української РСР (в редакції з 01.01.2013) до єдиного державного реєстру громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, станом на момент розгляду справи значиться за № 1463, а серед працівників прокуратури (першочерговиків) - за № 17, у загальній черзі за № 3930). Квартирна справа № 32123.
На квартирному обліку в Оболонському районі перебувають 4 працівники прокуратури, які користуються правом позачергового отримання житла (призначені в іншу місцевість). Витяг із справи, та списки працівників прокуратури наявні в матеріалах справи.
07 лютого 2014 року позивач звернувся до Оболонської районної державної в м. Києві адміністрації з проханням забезпечити його та його родину у встановленому законодавством порядку житловим приміщенням, яке б відповідало вимогам ст. 48, ст. 50 ЖК УРСР, прийняти рішення згідно з чинним законодавством України, про надання йому та його родині житлового приміщення на підставі відповідного рішення та видати ордер на житлове приміщення.
13 лютого 2014 року Оболонською районною державною адміністрацією в місті Києві позивачу надана відповідь про відмову у задоволенні його звернення щодо надання житла.
Посилаючись на ту обставину, що працівники прокуратури, які перебували у першочерговій черзі на отримання житла, після позивача, отримали житло, а йому в цьому було відмовлено, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання позивачу та членам його сім'ї житла поза чергою серед такої ж категорії осіб буде грубим порушенням житлового законодавства та соціальної справедливості по відношенню до сімей громадян, які перебувають у черзі раніше, оскільки позивач не перебуває під номером 1 у першочерговому списку «працівники прокуратури».
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про прокуратуру» прокурори та слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку.
Згідно з статтею 56 цього ж Закону під поняттям прокурор слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є прокурором прокуратури Голосіївського району м. Києва.
З серпня 2007 року перебуває на квартирному обліку у Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації як громадянин, який потребує поліпшення житлових умов, та включений до позачергового списку як працівник органів прокуратури.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у єдиному державному реєстрі громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, станом на момент розгляду справи значиться за № 1463, а серед працівників прокуратури (першочерговиків) - за № 17, у загальній черзі за № 3930).
Частиною 1 статті 43 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Згідно з частиною 3 статті 46 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на забезпечення житлом відповідно до вимог частини 6 статті 49 Закону України «Про прокуратуру», а висновок суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позивача житлом «в порядку черговості осіб, які мають право на позачергове пільгове отримання житла»є помилковим, оскільки положення статті 43 Житлового кодексу Української РСР застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, адже ОСОБА_4 згідно з вказаною ч.6 ст.49 Закону України «Про прокуратуру»має переваги в забезпеченні житлом і це не носить характеру порушення черговості, передбаченої ст.43 Житлового кодексу Української РСР.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. N 470, громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача зобов'язання щодо забезпечення позивача житлом та зазначає, що таке зобов'язання повинно бути виконане з дотриманням порядку черговості включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень
Зважаючи на те, що позивач перебуває у черзі першочерговиків на отримання житла під № 17, підстави для задоволення позову на час розгляду справи відсутні.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача про переважне перед іншими першочерговиками надання житла, оскільки вказані особи в своїх правах є рівними перед законом незалежно від підстав зарахування їх у вказану чергу пільговиків.
Посилання апеляційної скарги позивача на забезпечення відповідачем житлом осіб, які були пізніше, ніж позивач зараховані до черги осіб, які потребують поліпшення житла, що є порушенням законодавства, не може бути підставою для задоволення даного позову, оскільки суперечить вимогам житлового законодавства щодо дотримання порядку черговості.
Відносини щодо забезпечення житлом інших осіб, на які посилається позивач, не є предметом даного спору.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.05.2014 року
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.