Справа: № 755/3241/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бартащук Л.П. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
15 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Штабовенко та інші проти України» № 22722/07 від 25 квітня 2013 року в частині, що стосується позивача, протиправними;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з невиконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 року по справі № 2-а-56/2007 протиправними;
- зобов'язати відповідача з 01 вересня 2008 року здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 15% посадового окладу, що становить 127,10 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 вересня 2008 року здійснити виплату позивачу частини недоотриманої пенсії з урахуванням здійснених виплат.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 по справі № 2-а-56/2007 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві:
- визнано дії Київського міського військового комісаріату неправомірними щодо виключення із загального розміру пенсії ОСОБА_1 належну йому пенсію у вигляді додаткового виду грошового забезпечення - компенсації за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;
- зобов'язано Київський міський військовий комісаріат з 01 листопада 2006 року провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення - компенсації за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці у вигляді 15% надбавки до посадового окладу, враховуючи поетапне збільшення на 90%, 33,3%, і що розмір її становить не менше 51,16 грн.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення - компенсації за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 15%, надбавки до посадового окладу, враховуючи її послідовне збільшення на 90%, 33,3%, і що розмір її становить не менше 51,16 грн.; з 01 травня 2007 року - в розмірі 15%, надбавки до посадового окладу, враховуючи її послідовне збільшення на 90%, 68%, і що розмір її становить не менше 64,48 грн.;
- вирішено стягнути з Київського міського міського військового комісаріату на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 по справі № 2-а-56/2007 03.08.2011 року було відкрито два виконавчі провадження: № 27984702 та № 27985595.
Виконавче провадження № 27984702 було закінчено.
Виконавче провадження № 27985595 станом на червень 2013 року не закінчене.
У зв'язку з тривалим невиконанням вказаного рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до Європейского суду з прав людини з позовом до держави України щодо тривалого невиконання рішення національного суду.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Штабовенко та інші проти України» №227222/07 від 25 квітня 2013 року встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 13 конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та постановлено, що (a) держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у додатку 4, та 1500 (одна тисяча п'ятсот) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у додатку 5, як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових та інших витрат разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державно виконавчої служби України про від 24.05.2013 року ВП 38126380 відкрито виконавче провадження на підставі рішення Європейського суду з прав людини №227222/07 від 25 квітня 2013 року.
У зв'язку з невиконанням вказаного рішення суду в частині, що стосується виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 по справі № 2-а-56/2007 в частині про виплату пенсії за період з 01.01.2008 по 30.04.2012 року позивач в січні 2014 року звернувся до відповідача і третьої особи з відповідними заявами про надання пояснень щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини.
ОСОБА_1 отримав відповіді, з яких вбачається, що третя особа - Київський міський військовий комісаріат на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 у справі № 2-а-56/2007 ще в липні 2012 року передала відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача, де зазначила про розмір надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці в розмірі 15% посадового окладу, що становить 171,75 грн.
У відповіді Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві зазначає, що відповідач виконав постанову Дніпровського районного суду м. Києва частково - лише за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 року, а за період, починаючи з 01.01.2008 року зазначає, що пенсія перерахуванню не підлягає, посилаючись на постанову КМУ № 1294 від 07.07.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача є протиправними.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В резолютивній частині судового рішення, на невиконання якого скаржиться позивач, зазначено про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення - компенсації за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 15%, надбавки до посадового окладу, враховуючи її послідовне збільшення на 90%, 33,3%, і що розмір її становить не менше 51,16 грн.; з 01 травня 2007 року - в розмірі 15%, надбавки до посадового окладу, враховуючи її послідовне збільшення на 90%, 68%, і що розмір її становить не менше 64,48 грн.
Тобто зобов'язано відповідача вчинити дії без обмеження кінцевою датою.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, суд виходив з того, що не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних дій, відповідач посилається на ту обставину, що перерахунок пенсії позивача відповідачем був проведений за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки з 01.01.2008 року позивачу було перераховано пенсію у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу». Нараховані за рішенням суду кошти виплачено позивачу 30.11.2011 року.
З 01 січня 2008 року набула чинності постанова КМУ від 07.11.2007 року №129 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу», якою були запроваджені нові умови грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.
З цієї дати за рішенням КМУ відбулися зміни розміру та були введені нові види грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.
Органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок раніше призначених пенсій з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначених постановою КМУ № 1294.
У зв'язку з тим, що нормативно - правові акти, на підставі яких ухвалювалася постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007 року, втратили чинність після прийняття постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, Головне управління ПФУ в м. Києві провело перерахунок пенсії позивача у відповідності до чинного законодавства України.
Колегія суддів вважає такі посилання апелянта помилковими, з огляду на наступне.
Підпункт 8 п.6 постанови КМУ №1294 від 07.07.2007р. регламентує виплату надбавки за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» затверджене постановою КМУ від 15.06.1994 року № 414 (далі по тексту - Положення), що є чинною.
Згідно з п.2 вказаного Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно» - 15 відсотків.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає невиконання відповідачем Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2007р. у справі № 2-а-56/2007 протиправним.
Наведене було встановлено і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Штабовенко та інші проти України» №22722/07 від 25 квітня 2013 року в частині, що стосується позивача.
Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України регулюються Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до ст. 7 цього Закону протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Згідно з ч. 5. ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні докази закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Штабовенко та інші проти України» №22722/07 від 25 квітня 2013 року в частині, що стосується позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 197, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.