Справа: № 757/4114/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
15 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог за період з листопада 2001року по 19 серпня 2013 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зі штампу поштового відділення на конверті (а.с. 72) вбачається, що позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду 19.02.2014 року, з вимогами визнати протиправними дії відповідача, починаючи з листопада 2001 року.
Перевіряючи поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного.
Необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.
Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи. Крім того, усі закони, підзаконні нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини. Пенсія є періодичним платежем, яку позивач повинен був отримувати щомісяця, у зв'язку з чим мав можливість дізнатися про порушення свої прав при не здійсненні відповідачем поновлення виплати пенсії. Відповідно до ст. 6 КАС України, право на судовий захист гарантується кожному. Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду.
Спростовуючи посилання апелянта на ту обставину, що строки, встановлені ст. 99 КАС України, на спірні правовідносини не поширюються, оскільки вказане питання врегульоване пенсійним законодавством, колегія суддів зазначає наступне.
Приписи статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, не поширюються на спірні правовідносини, оскільки пенсія позивачу нарахована не була, а тому не можуть бути застосовані під час розгляду спору.
Таким чином, строки звернення до суду визначаються за правилами статті 99 КАС України.
Виходячи з вимог ст. 99, ст. 100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги поза межами строку звернення до суду підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску позивачем цього строку, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 199, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.