14 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1207/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Романенко Л.Л.,
за участю представників сторін
від позивача Лапоши Д.Ю.,
від відповідача Градунова О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської районної ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Державна фінансова інспекція в Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської районної ради виконати вимоги Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції від 26.07.2013 № 1-18/1292, а саме: п. 1, пп. 2.3, 2.5, 2.6, 2.7 п. 2 вимоги в повному обсязі, пп. 2.1 п. 2 вимоги в частині стягнення 660,13 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.2 п. 2 вимоги в частині стягнення 38550,39 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.4 п. 2 вимоги в частині проведення перерахунків та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду на суму 14923,54 грн та зарахувати кошти в рахунок майбутніх платежів.
Свої вимоги мотивує тим, відповідно до звернення СВ Ічнянського РВ УМВС України в Чернігівській області від 11.06.2013 № 5013, ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11.06.2013 та на підставі направлень працівниками Ніжинської об'єднаної Державної фінансової інспекції (далі за текстом - Ніжинська ОДФІ), проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської районної ради (далі за текстом - КП «Бюро технічної інвентаризації» або підприємство) за період 01.01.2012 по 31.05.2013, про що складено акт ревізії від 16.07.2013 №1-24/70.
З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, КП «Бюро технічної інвентаризації» направлені вимоги по усуненню виявлених порушень від 26.07.2013 № 1-18/1292.
Листом від 15.10.2013 № 81 підприємство повідомило про те, що за результатами ревізії слідчим відділенням Ічнянського РВ УМВС України в Чернігівській області відкрито кримінальне провадження.
Разом з тим, на сьогоднішній день вимоги залишаються не виконаними.
Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги Ніжинської ОДФІ від 26.07.2013 № 1-18/1292 в судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, отже, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939 (далі - Закон № 2939), законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Пунктом 10 статті 10 Закону № 2939, передбачено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
При вирішенні даного спору суд зазначає, що правові засади діяльності органів державної фінансової інспекції визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні.
Так, в силу ч. 1 ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Таким чином, органи державної фінансової інспекції мають право здійснювати державний фінансовий контроль у підконтрольних установах, до яких відносяться суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства і організації, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно.
Судом встановлено, що відповідно до звернення СВ Ічнянського РВ УМВС України в Чернігівській області від 11.06.2013 № 5013, ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11.06.2013 та на підставі направлень працівниками Ніжинської об'єднаної Державної фінансової інспекції (далі за текстом - Ніжинська ОДФІ), проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської районної ради (далі за текстом - КП «Бюро технічної інвентаризації» або підприємство) за період 01.01.2012 по 31.05.2013, про що складено акт ревізії від 16.07.2013 №1-24/70 (а. с. 12-21).
Пунктом 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено право органів державної контрольно-ревізійної служби пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
На підставі акту ревізії складено та направлено вимоги Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції від 26.07.2013 № 1-18/1292 щодо усунення виявлених порушень (а. с. 8-10).
Так, ревізією повноти-надходження грошових коштів за надані підприємством послуги встановлено, що на стадії укладання договорів про надання послуг при проведенні розрахунку вартості робіт не враховувались роботи, передбачені параграфами № 4.1, № 4.2.
Передбачені прейскурантом роботи визначені параграфами № 4.1, № 4.2. в акті прийняття - передачі виконаних робіт, розрахунку (калькуляції) вартості робіт та рахунки на оплату виконаних робіт підприємством не включались, що призвело до реалізації послуг за заниженою вартістю, недотримання порядку розрахунку вартості послуг, які визначені, чинним законодавством.
Вищезазначене порушення призвело до порушення п.п. 8.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290, п.п. 7, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318, п.п. 2, 3 «Збірника норм часу на роботи та послуг, що виконуються Бюро технічної інвентаризації України» затвердженого наказом Держкомітетом України з питань житлово-комунального господарства від 21.01.2003 № 198 та «Інструкції про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держкомітетом України з питань житлово-комунального господарства від 24.05.2001 № 127.
Таким чином, КП «Бюро технічної інвентаризації» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1131,46 грн.
Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам посадових окладів, надбавок та доплат встановлено, що заробітна плата технікам II категорії, не зважаючи на затверджені оклади, протягом 2012 року та січня 2013 року нараховувалась по окремому розрахунку в розмірі 33% від вартості виконаних певним техніком робіт з інвентаризації нерухомого майна по окремим відомостям.
Відповідно до п. 4.6 Колективного договору передбачено, що тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності а працівників - залежно від їх кваліфікації та розрядами тарифної сітки, мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) за просту некваліфіковану працю являється основною для відрядної системи оплати праці виробничого персоналу і розроблення калькуляції на роботи, послуги, що надає бюро. Під час проведення контрольного заходу не надано порядок застосування відрядної форми оплати праці, який би підтверджував (обґрунтовував) нарахування заробітної плати технікам з інвентаризації нерухомого майна в залежності від обсягів виконаних робіт (послуг).
Отже, внаслідок недотримання вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108, пунктів 4.5, 4.6 Колективного договору, пунктів 2.13, 2.15 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88 в частині ненарахування заробітної плати за встановленими посадовими окладами, технікам II розряду зайво нараховані кошти у сумі 43227,27 грн, з них у січні-грудні 2012 року 41715,57 грн, січні-травні 2013 року 1511,67 грн.
Тобто нарахування заробітної плати технікам проводились не по посадових окладах, а по відрядній формі, порядок застосування якої не визначено, на загальну суму 43227,27 грн, з яких виплачено 38550,39 грн.
Таким чином, КП «Бюро технічної, інвентаризації» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 38550,39 грн.
Також, було встановлено, що працівникам не проводилось нарахування заробітної плати по посадових окладах на суму 16603,14 грн, чим порушено ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108, пунктів 4.5, 4.6 Колективного договору, пунктів 2.13, 2.15 «Положення, про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.
Таким чином, працівниками КП «Бюро технічної інвентаризації» недоотримано заробітної плати на суму 16603,14 грн.
Крім того, встановлено, що в порушення п. 3.1 Контракту № 32, п.п. 2.13, 2.165 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженою наказом МФУ від 24.05.1995 № 88, працівникам не нарахована надбавка, встановлена в контракті на суму 7060,00 грн.
Таким чином, працівникам КП «Бюро технічної інвентаризації» не донараховано та не виплачено надбавки на суму 7060,00 грн.
Перевіркою дотримання законодавства при нарахуванні відпускних та компенсацій за невикористану відпустку при розрахунку середньої заробітної плати включались одноразові виплати, що в порушення п.п. б) п. 4, р. III «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.02.1995 № 100, що призвело до зайвого нарахування працівникам відпускних та компенсацій за невикористану відпустку на загальну суму 1341,82 грн, з яких виплачено на. суму 660,13 грн.
Таким чином, КП «Бюро технічної інвентаризації» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну сумі 660,13 грн.
Протягом всього періоду, що підлягав ревізії, було встановлено невірний розрахунок середньої заробітної плати та відповідно проведено зайве нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1247,83 грн, чим порушено п.п. б) п. 4, р. III «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.02.1995 № 100.
Таким чином, КП «Бюро технічної інвентаризації» завдано матеріальної шкоди (збитків) у сумі 1247,83 грн.
Протягом ревізуємого періоду було зайво нараховано єдиний соціальний внесок на незаконно нараховану та виплачену заробітну плату, чим порушено ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ, що призвело до зайво нарахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 16883,54 грн. Разом з тим, виплата відрахувань єдиного соціального внеску на суму 1960 грн підприємством не проведена.
Таким чином, КП «Бюро технічної інвентаризації» завдано матеріальної шкоди (збитків) у суму 14923,54 грн.
Так, судом встановлено, що станом на 14.05.2014 не виконаними залишаються п. 1, пп. 2.3, 2.5, 2.6, 2.7 п. 2 вимоги в повному обсязі, пп. 2.1 п. 2 вимоги в частині стягнення 660,13 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.2 п. 2 вимоги в частині стягнення 38550,39 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.4 п. 2 вимоги в частині проведення перерахунків та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду на суму 14923,54 грн та зарахувати кошти в рахунок майбутніх платежів (а. с. 8-10).
В свою чергу, пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено право органів державної контрольно-ревізійної служби звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідач визнав позовні вимоги повністю.
В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість вимоги Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції від 26.07.2013 № 1-18/1292, а саме: п. 1, пп. 2.3, 2.5, 2.6, 2.7 п. 2 вимоги в повному обсязі, пп. 2.1 п. 2 вимоги в частині стягнення 660,13 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.2 п. 2 вимоги в частині стягнення 38550,39 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.4 п. 2 вимоги в частині проведення перерахунків та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду на суму 14923,54 грн та зарахувати кошти в рахунок майбутніх платежів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про зобов'язання виконати зазначену вимогу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, - задовольнити.
Зобов'язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської районної ради виконати вимоги Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції від 26.07.2013 № 1-18/1292, а саме: п. 1, пп. 2.3, 2.5, 2.6, 2.7 п. 2 вимоги в повному обсязі, пп. 2.1 п. 2 вимоги в частині стягнення 660,13 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.2 п. 2 вимоги в частині стягнення 38550,39 грн зайво нарахованих виплат з винних осіб в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством, пп. 2.4 п. 2 вимоги в частині проведення перерахунків та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду на суму 14923,54 грн та зарахувати кошти в рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан