Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2014 р. Справа № 805/3469/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька про зобов'язання закрити виконавче провадження та зобов'язання винести постанову про зняття арешту з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 Реалізуючи свої права як власник у січні 2014 року позивач дізнався, що на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька від 07.05.2008 року накладений арешт на спірну квартиру. Запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 порушує права позивача як власника майна.
Сторони до суду не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) №9856 від 19.12.1997 року, виданого представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4.
Відповідно до листа Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 13.03.2014 вих. №П-350-0867 вбачається, що згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державною нотаріальною конторою №5 м. Донецька внесено запис №7193986 про обтяження квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м.Донецька про арешт майна боржника від 07.05.2008 року.
Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька листом від 11.02.2014 №3179 повідомив, що на теперішній час відсутні відомості щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1. Також повідомив, що термін зберігання документів в органах виконавчої служби складає три роки, тому у Відділі відсутні дані стосовно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька про арешт майна боржника від 07.05.2008 року.
Ухвалою суду від 21 березня 2014 року зобов'язано відповідача надати витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо обтяження квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1). Також суд 31.03.2014 року звернувся до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька щодо надання інформації довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно квартири АДРЕСА_1.
Однак витребувані докази на адресу суду не надійшли, тому враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вирішив розглянути справу за наявними в ній доказами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 2 ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) арешт застосовується:
1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Статтею 38 цього Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Враховуючи позицію відповідача в частині не перебування на теперішній час виконавчого провадження стосовно боржника - ОСОБА_1 на виконанні Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, суд вважає запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 порушує права ОСОБА_1 на розпорядження спірним майном.
За таких обставин, суд вважає, що вимога про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження, суд вважає, що в цій частині необхідно відмовити, оскільки судом не встановлено, що на теперішній час в провадженні Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька перебуває незакінчене виконавче провадження відносно позивача.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) витрати зі сплати судового збору в сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.