Справа: № 2а-3042/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лісовська О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
08 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати УПФУ у Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 29.01.1997р. та зобов'язати УПФУ в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.01.1997 року по час призначення розміру пенсії.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив поновити строк подачі адміністративного позову з 29.01.1997 року, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати УПФУ у Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 29.01.1997 року по даний час.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року даний позов в частині вимог за період з 29.01.97 р. по 03.10.10 р. залишено без розгляду.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів в частині вимог за період з 29.01.1997 року по 03.10.2010 року, а тому дійшов висновку про необхідність залишення позову в цій частині без розгляду.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шетимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинними положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 04 квітня 2011 року, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.01.1997 р. по даний час.
Оскільки при подачі позовної заяви позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та не надано належних і обґрунтованих доказів поважності причин його пропуску, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову без розгляду в частині заявлених ним вимог за період з 29.01.1997 р. по 03.10.10 р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.