15.05.2014 Справа № 920/337/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло", м. Шостка, Сумська область,
до відповідача: Колективного підприємства торгівлі "Корал-1", м. Шостка, Сумська область,
про стягнення 19335 ,58 грн.
Суддя Моїсеєнко В.М.
Представники:
Від позивача - Леонідова В.І. (довіреність № 14 від 04.02.2014року);
Від відповідача - Куцолабська А.В., довіреність від 20.03.2014р.
При секретарі судового засідання Сорока Л.М.,
У судовому засіданні 03.04.2014року судом оголошено перерву до 24.04.2014року.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 19335,58 грн. збитків, завданих внаслідок відмови останнього від оплати послуг по постачанню теплоенергії, що отримувалися з жовтня 2012 року.
02.04.2014року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства послуги у сфері забезпечення опаленням здійснюються виключно на договірних засадах, а тому позивач не має права вимагати відшкодування збитків за відсутності укладеного та діючого договору з відповідачем. Відповідач також вказує на те, що не користується послугами позивача, так як в цьому не має потреби.
03.04.2014року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог № 74 від 02.04.2014року, в якій просить стягнути з відповідача 22523,35 грн. збитків, завданих внаслідок відмови останнього від оплати послуг по постачанню теплоенергії, що отримувалися останнім з жовтня 2012 року по березень 2014 року.
24.04.2014року позивач подав заперечення від 22.04.2014року на відзив відповідача, в якому повністю підтримує позовні вимоги. Також позивач подав копії ліцензій, згідно з якими ТОВ "Шостка - тепло" здійснює виробництво, постачання та транспортування теплової енергії.
14.05.2014 р. відповідач подав додаткові заперечення до відзиву, згідно яких позовні вимоги не визнає, при цьому зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за теплову енергію , в зв'язку з відсутністю укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії, що підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. по справі 920/665/13, яке набрало законної сили.
Зазначені документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19335,58 грн., позивач посилається на те, що за опалювальний період 2012р.- 2013р. відповідачем були спожиті послуги з централізованого опалення на суму 19335,58 грн., а саме спожита теплова енергія на опалення приміщення за адресою: м.Шостка, вул. Орджонікідзе,8, орендарем якого відповідно до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 14 від 01.03.2012р.., укладеного відповідачем з Шосткинською міською радою, є відповідач.
Позивач зазначив, що ним неодноразово надсилалися пропозиції до відповідача про укладення договору на постачання теплової енергії на опалення, однак відповідач відмовився від укладення договору.
Як стверджує позивач, відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства України і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 19335,58 грн.. ,тому позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки договір між сторонами на постачання теплової енергії не укладався, що було також встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. по справі № 920/655/13, яке набрало законної сили. Як зазначає відповідач, позивач не надав належних доказів, які були б обов'язковою підставою щодо будь-яких зобов'язань між ним та позивачем.
Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачено актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачено цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст..1 Закону України « Про теплопостачання» у цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні: споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Частиною 1 ст. 19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах..
Як стверджує позивач , послуги з теплопостачання надавалися відповідачу для орендованого ним приміщення в опалювальний період 2012 - 2013рр. , з яким договір не укладався, тобто протягом спірного періоду з 2012р. по 2013р. між сторонами не існувало правовідносин з теплопостачання у сфері житлово-комунальних послуг.
Виходячи з системного аналізу змісту ст..ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 19 , п.п. 1, 5 ч.3 ст.20,п.3 ч.2 ст.21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» відносини між сторонами по справі , як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору.
Наведене спростовує твердження позивача про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах, оскільки договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладався.
Згідно вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали , які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Посилання позивача на копії рахунків як на підставу фактичного надання послуг теплопостачання відповідачу , суд вважає безпідставними , оскільки копії рахунків не є належними доказами надання та відповідно отримання послуг з опалення приміщення відповідача.
В описовій та резолютивній частинах позовної заяви позивач в обґрунтування підстав позову зазначив про те, що він був вимушений звернутися до. господарського суду Сумської області з вимогою застосувати до відповідача заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків.
У відповідності до ст.. 22 Цивільного кодексу України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. . Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Однак, при зверненні до господарського суду позивач жодним чином не обґрунтував наявність вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, які є підставами для відшкодування збитків, що виключає застосування до даних правовідносин положень ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.32 ГПК України ,доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ,господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст.33 ГПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень.
Позивач не подав належних доказів , в підтвердження своєї позиції , тому суд вважає його вимоги такими, що не відповідають обставинам справи та суперечать чинному законодавству.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84,85 ГПК України - СУД
1.В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « Шостка-тепло» , Сумська область, м. Шостка - відмовити.
Повне рішення складено 16.05.2014р.
Суддя В.М. Моїсеєнко