ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 травня 2014 року № 826/805/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Національний центр імені Олександра Довженка"
до Державної фінансової інспекції в місті Києві
провизнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 9, 11 та частково 8 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013
Державне підприємство "Національний центр імені Олександра Довженка" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в місті Києві про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 8, 9, 11 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013.
12.03.2014 позивачем через канцелярію суд були подані доповнення до адміністративного позову в яких пункт 2 прохальної частини позовної заяви викладено в наступній редакції: "2. Визнати пункти 1, 2, 4, 5, 9, 11 та частково пункт 8 вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві викладені в листі від 23.12.2013 № 26-04-14-14/16875 стосовно Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» протиправним та скасувати їх.".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги викладені в пунктах 1, 2, 4, 5, 8, 9 та 11 листа № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013 не відповідають дійсним обставинам справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема, позивач посилався на наступне:
- договір з ТОВ "Інноваційний центр "Бізнес Групп" було укладено на виконання пункту 6.6 Методичних рекомендацій щодо порядку розміщення державного замовлення в галузі кінематографії, що здійснює Державне агентство України з питань кіно затверджених наказом Державного агентства України з питань кіно № 22 від 07.10.2011 та на забезпечення проведення аудиту, тобто послуг, які фактично відносяться до інформаційно - консультаційних послуг з огляду на що були оплачені за рахунок інших адміністративних витрат (рядок 014/5). Також позивач посилався на те, що фінансовий план на 2012 рік було складено та затверджено до 01.09.2011 коли потреби в проведенні аудиту не існувало та на те, що відповідачем було визначено суму збитків за зазначеним договором без документального підтвердження факту наявності збитків та нормативно - правового обгрунтування визначення їх суми;
- при визначенні відповідачем порушення щодо завищення вартості виконаних ремонтних робіт за договором з ПП "Електроком" за рахунок різниці у вартості матеріалів та заробітної плати на загальну суму 6224,96 грн. безпідставно не було враховано транспортні послуги з перевезення вантажу та визначена сума збитків не відповідає дійсності;
- послуги за цивільно - правовими договорами з ОСОБА_2 надавались останньою в вільний від роботи час та ніяким чином не співпадають і не дублюються із завданнями визначеними її посадовими обов'язками, як заступникаголовного бухгалтера;
- головний бухгалтер ОСОБА_3 була направлена до м. Одеси на 3-й Міжнародний кінофестиваль "Німі Ночі 2012" у службове відрядження, що підтверджується відповідними документами, у той час, як відповідач встановлене в акті ревізії порушення посиланням на жодну норму права, а суму збитків визначив на власний розсуд, без будь - якого правого обгрунтування;
- факт виконання належним чином робіт ТОВ "Саламандра - Україна" за договором № 9 від 22.01.2013 підтверджується відповідними первинним документами, та відповідна ціна за один метр без ПДВ за виведення матеріалу на негатив у розмірі 40,00 грн. була погоджена сторонами при укладанні договору.
Представники позивача у судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 14.02.2014 та 02.04.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної ревізії фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.05.2013 по завершений звітний період 2013 року (01.10.2013) було виявлено порушення, які відображено в акті ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 з метою повного усунення яких та відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" було складено письмову вимогу викладену в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013
У судових засіданнях представники відповідача заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 02.04.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, колегія суддів,
В період з 16.08.2013 по 07.11.2013 Держаною фінансовою інспекцією в місті Києві проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" за період з 01.05.2012 по завершальний звітний період 2013 року за результатами якої складено акт № 04-30/2496 від 14.11.2013.
28.11.2013 Державним підприємством "Національний центр Олександра Довженка" були подані заперечення на акт № 04-30/2496 від 14.11.2013 за результатами розгляду яких складено висновок на заперечення затверджений заступником начальника Дрежфінінспекції в м. Києві 19.12.2013.
23.12.2013 Держаною фінансовою інспекцією в місті Києві з метою повного усунення виявлених ревізією, результати якої відображені в акті № 04-30/2496 від 14.11.2013, порушень та недоліків, попередження їх виникнення в подальшому на ім'я в.о. генерального директора Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" складено лист № 26-04-14-14/17465 "Про усунення порушень, виявлених ревізією".
В пунктах 1 та 2 зазначеного листа вказано наступне: "1. Опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
2. Ревізією встановлено, що Центром (Виконавець) в рамках виконання договорів державного замовлення щодо збереження національної кіноспадщини, в січні 2013 року укладено Договір з ТОВ «Саламандра-Україна» на виконання робіт з виведення матеріалу на негатив загальною вартістю 3200000,0 гривень.
При цьому, незважаючи на те, що Методичними рекомендаціями щодо При цьому, незважаючи на те, що Методичними рекомендаціями щодо порядку розміщення державного замовлення в галузі кінематографії, що здійснює Державне агентство України з питань кіно, затверджених наказом Державного агентства України з питань кіно від 07.10.2011 №22 визначено, що при виборі підприємств-підрядників на виконання послуг Виконавець не повинен допускати необгрунтованого завищення вартості робіт (матеріалів, послуг), Центром при укладанні договору з ТОВ «Саламандра-Україна», в порушення п.4 ст.179 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №43 6-ІV, не ініційовано включення до договору умову надання Товариством копій документів підтверджуючих фактичні витрати. Як наслідок, проведеною зустрічною звіркою в ТОВ «Саламандра - Україна» встановлено завищення вартості виконаних робіт через безпідставне або включення в завищених розмірах до калькуляції витрат окремих послуг, в результаті чого Центром в період з 01.01.2013 по 01.10.2013 додатково використано державних фінансових ресурсів та завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на суму 1603,92 тис. гривень.
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 1603,92 тис. грн. в порядку визначеному ч.1 cm. 1166 Цивільного кодексу України та забезпечити повернення цих коштів до державного бюджету."
Пунктами 4 та 5 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013 передбачено наступне: "4. В іншому випадку, Центром в порушення вимог п.1 ст.75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV здійснено додаткові витрати на оплату ТОВ «Інноваційний центр «Бізнес Групп» за надання аудиторських послуг, необхідність яких не підтверджена та не передбачена фінансовими планами на 2012 та 2013 роки, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на суму 30,0 тис. гривень.
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 30,0 тис. грн. в порядку визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України.
5. Ревізією встановлено, що Центром, в порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV та умов договорів оренди, не укладено з орендарями договори про відшкодування витрат на утримання орендованого майна. Як наслідок, Центром здійснювалася сплата земельного податку без послідуючого відшкодування вказаних витрат ІШ «Абсолют-Холдінг» на суму 181,95 тис. грн. та ТОВ «Інтершарм» на суму 6,53 тис. грн., чим в період з 01.05.2012 по 01.10.2013 Центром проведено непродуктивних витрат та завдано збитків державі на загальну суму 188,48 тис. гривень.
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 188,48 тис. грн. в порядку визначеному ч.1 cm. 1166 Цивільного кодексу України.
Також, забезпечити укладання договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (компенсацію земельного податку) з ПП «Абсолют-Холдінг» та ТОВ «Інтершарм»."
В пунктах 8 та 9 вказаного листа зазначено наступне: "8. Центром при використанні коштів на ремонтні роботи не здійснювався контроль за достовірністю включення даних до актів приймання виконаних будівельних робіт щодо їх вартості та обсягів, в результаті чого недотримано вимоги ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від
27.08.2000 №174, та безпідставно сплачено ТОВ „Компанія „Сельта" - за рахунок бюджетних коштів 15,77 тис. грн., ПП Фірма «Лука» 7,27 тис. грн. (в т.ч. за рахунок бюджетних коштів - 2,68 тис.грн.) та ПП «Електрошком»;- 6,22 тис. грн., а також Центром в період 01.05.2012 по 01.08.2013 завдано збитки державі на загальну суму 29,26 тис. гривень.
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відновити в бухгалтерському обліку Центру дебіторську заборгованість за ТОВ "Компанія"Сельта" на суму 15,77 тис. грн., ПП Фірма «Лука» на суму 7,27 тис. грн., ПП «Електрошком» на суму 6,22 тис. грн., провести претензійно-позовну роботу по погашенню вказаними підрядними організаціями цієї дебіторської заборгованості, а також: забезпечити повернення коштів до державного бюджету на суму 18,45 тис. гривень.
9. Проведеним співставленням положень посадових інструкцій, цивільно-правових договорів та актів приймання-передачі виконаних робіт, встановлено, що роботи в укладених цивільно-правових договорах з фізичною особою ОСОБА_2 (підбір та обробка інформації, складання бюджетного запиту на 2014-2016 pp., протягом 2012 року здійснювати пошук в архіві Центру Довженко даних по заробітній платі, згідно звернень, та надавати ці дані у формі інформаційної довідки) дублюють виконання основних посадових обов'язків штатного працівника - заступника головного бухгалтера ОСОБА_2, на яку посадовою інструкцією покладено відповідальність за ведення операцій із заробітної плати. Розрахунки з фізичною особою ОСОБА_2 Центром проведено на підставі актів виконаних робіт від 24.12.2012 та 30.07.2013, при цьому без зазначення та конкретизації в них обсягу робіт та одиниці виміру господарських операцій. В свою чергу, заступником головного бухгалтера Центру ОСОБА_2 не вчинено відповідних дій під час виконання наданих їй службових повноважень, а саме не перевірено складені і підписані нею (як фізичною особою) акти виконаних робіт (наданих послуг) від 24.12.2012 та від 30.07.2013 на наявність у документах обов'язкових реквізитів та відповідність господарських операцій діючому законодавству, прийнято їх до виконання, а також не передано головному бухгалтеру для прийняття відповідного рішення, як це передбачено п. п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Зазначене вплинуло на необ'єктивність рішення керівництва Центру щодо прийняття до виконання вказаних актів виконаних робіт, складених з порушенням п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, та одержання ОСОБА_2 неправомірної вигоди у вигляді винагороди на загальну суму 17,4 тис. грн. (узгодженої між сторонами в договорах без номерів реєстрації та дат їх складання), а також Центром завдано матеріальної шкоди (збитків) державі назагальну суму 23,44 тис. грн. (з урахуванням відрахувань до фондів соціального страхування).
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 23,44 тис. грн. в порядку визначеному ч.І cm. 1166 Цивільного кодексу України."
Також в пункті 11 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013 передбачено наступне: "11. Також встановлено порушення вимог п.7 постанови Кабінету Міністрів України „Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" від 02.02.2011 №98, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, при розрахунках з підзвітними особами в період з 01.05.2013 по 01.10.2013, а саме: безпідставна оплата проїзду заступнику генерального директора Козленку І.В. з Канн до Ніцци на суму 0,19 тис. грн. та ОСОБА_8 з Ніцци до Канн на суму 0,13 тис. грн., безпідставна оплата проживання в м. Порденоне (Італія) генеральному 1 директору Федорчук В.О. на суму 3,02 тис. грн., безпідставна оплата поїздки головного бухгалтера ОСОБА_3 на Міжнародний кінофестиваль (м. Одеса) на суму 1,78 тис. грн., оплата добових в завищених розмірах заступнику ' генерального директора Козленку І.В. при відрядженні на 63-й Берлінський міжнародний кінофестиваль на суму 0,8 тис. грн., внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на загальну суму 5,92 тис. гривень.
В зв'язку з цим Держфінінспекція в м. Києві вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 5,92 тис. грн. в порядку визначеному ч.1 cm. 1166 Цивільного кодексу України.".
Державне підприємство "Національний центр імені Олександра Довженка" не погоджуючись з 1, 2, 4, 5, 9, 11 та частково 8 пунктами вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013 та вважаючи вказані пункти протиправними та такими, що підлягаю скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Абзацом 5 пункту 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 встановлено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Пунктами 1, 7, 8, 13 та 15 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Таким чином, Державна фінансова інспекція та її територіальні органи, зкорема, наділені повноваженнями пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку та порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. При цьому розгляд питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності можливий лише після розгляду матеріалів ревізії, в яких і зазначено яке саме порушення допущено і відповідальну за порушення особу.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для викладення в пункті 1 листа № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2013 вимоги щодо опрацювання матеріали ревізії та розглянути питання притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Відповідно до акту ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ "Салманадра - Україна" за договором про закупівлю робіт № 9 від 22.01.2013 розрахунки за яким проводились шляхом безготівкової оплати за рахунок державних фінансових ресурсів.
Розділом 1 вказаного договору визначено, що Виконавець зобов'язується у 2013 році виконати роботи, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: роботи з виведення матеріалу на негатив. Кількість робіт складається із сумарної кількості робіт згідно з Актами приймання-передачі виконаних робіт. Перелік та обсяг робіт, які необхідно виконати викладені у Додатку №1 «Технічне завдання» до Договору №9. Роботи виконуються на підставі письмової заявки Замовника (1.4 договору). Відповідних письмових заявок до зустрічної звірки не надано.
Згідно з пунктом 3.1 договору № 9 від 22.01.2013, вартість робіт з виведення матеріалу на негатив у кількості 80000 метрів (40,00 грн. за 1 метр без ПДВ) становить 3200000,00 грн., без ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Розділом 4 Договору №9 від 22.01.2013 визначено порядок здійснення розрахунків, а саме: Замовник протягом 5-ти банківських днів підписання Договору, перераховує на поточний рахунок Виконавця аванс у розмірі 70% ціни Договору, що становить 2240000,00 грн., решту 960000,00 грн. Замовник сплачує протягом 30-ти банківських днів після остаточного виконання робіт.
Відповідно до пунктів 5.2 та 5.3 вказаного договору, Виконавець щомісячно складає акт приймання - передачі виконаних робіт та передає його Замовнику протягом п'яти робочих днів після наступного за звітним. Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту приймання - передачі виконаних робіт від Виконавця повинен надіслати Виконавцю підписаний акт або вмотивовану відмову від приймання робіт в письмовому вигляді.
Підпунктами 6.1.4 та 6.1.8 договору №9 від 22.01.2013 визначено, що Замовник зобов'язаний надати Виконавцю в письмовому вигляді керівну інструкцію щодо виконання робіт за договором. Відповідні інструкції до звірки не надано. Замовник зобов'язаний передати вихідні матеріали Виконавцю протягом семи календарних днів з дня підписання цього договору, що оформлюється актом приймання - передачі вихідних матеріалів.
Актом ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ "Саламандра - Україна" встановлено, що до зустрічної звірки письмових заявок, документів щодо перегляду та ініціювання перегляду ціни договору та її зменшення та актів приймання - передачі за квітень 2013 року не надано, при цьому відповідні письмові відмови на адресу ТОВ "Саламандра - Україна" не надходили, що підтверджується відсутністю відповідних відміток в журналі реєстрації вхідної кореспонденції вказаного товариства. Крім того до зустрічної звірки ТОВ "Саламандра - Україна" надано накладну без дати та без номера, відповідно до якої ним було прийнято від Центру жорсткі диски із зазначенням дати отримання та назв фільмів. В графі «відпустив» та «прийняв» проставлено підписи осіб без зазначення посад та прізвищ.
Додатком №1 до Договору №9 від 22.01.2013 є Технічне завдання, в якому зазначено наступне: "На виконання державного контракту щодо здійснення робіт з відновлення вихідних матеріалів фільмів, що відносяться до національної спадщини, для поповнення національного кіно фонду державним підприємством «Національний центр Олександра Довженка» заплановано закупити роботи з виведення матеріалу на негатив у кількості 80000 метрів. Роботи з виведення матеріалу на негатив - це технологічний процес, який являється однією із складових етапу «Контратипування»".
З аналізу наявних в матеріалах справи договіру на закупівлю, технічного завдання, вбачається, що назви фільмів, по яким здійснювалося відновлення вихідних матеріалів в істотних умовах договору та додатках до нього відсутні, метраж фільмів в розрізі назв не зазначено, а вказано лише загальний метраж матеріалу в кількості 80000,0 метрів без розмежування та вказання емульсії (98 чи 97).
Назви фільмів по яким здійснювалося відновлення вихідних матеріалів з зазначенням метражу фільмів в розрізі назв зазначено в наявному в матеріалах справи додатку № 1 до акту здачі - приймання робіт (надання послуг), водночас позивачем доказів на підтвердження фактів надання відповідного додатку до ревізії та до зустрічної звірки ТОВ "Саламандра - Україна" суду надано не було, як і було зазначено наявності відповідних фактів.
Актом ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 встановлено, що ТОВ "Саламандра - Україна" до зустрічної звірки надано акт прийому-передачі матеріалів від 13.05.2013 за підписом технолога ОСОБА_7, який є працівником позивача, відповідно до якого ТОВ "Саламандра - Україна" передає, а позивач приймає залишки фотоплівки в розрізі фільмів в кількості 60 пакунків плівки Кодак 2254, а саме: 44 пакунки 98 емульсії метражем 2388,7 м. та 16 упаковок 97 емульсії метражем 1083,6 м. Відповідні відмітки Товариства (підписи відповідальних осіб, печатки, тощо) на акті відсутні. Загальний метраж становить 3472,3 метри.
Таким чином, оскільки загальний метраж матеріалу згідно договору №9 від 22.01.2013 становить 80000,0 метрів, фактично передано згідно вищевказаного акту 3472,3 метри, різниця складає 76527,7 метра.
Актом ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 за результатами аналізу лімітно - забірної картки форми №8-МА встановлено, що інтернегативну плівку KODAK 2254 (610 м) в кількості 132 шт. (80520,0 м) Центром було передано ТОВ «Саламандра Україна» на виконання державного замовлення. Плівка передавалася частинами, а саме: 28.03.2013 - 610,0 м; 04.04.2013 -10370,0 м.; 08.04.2013 - 6100,0 м; 10.04.2013 - 6100,0 м; 11.04.2013 - 6100,0 м; 12.04.2013 - 14640,0 м; 15.04.2013 - 6100,0 м; 19.04.2013 - 12200,0 м; 23.04.2013 - 6100,0 м; 24.04.2013 - 6100,0 м.;27.04.2013 - 6100,0 м, у той час, як відповідно до лімітно-забірної картки форми №8-МА без дати, без номеру та без підпису встановлено, що експоновану плівку 2254 (після виконання робіт) ТОВ «Саламандра Україна» передало позивачу частинами, а саме: 29.03.2013 - 589,1 м; 05.04.2013 -6467,2 м; 12.04.2013 - 3634,5 м (97 емульсія); 12.04.2013 - 13984,9 м (98 емульсія); 19.04.2013 - 17617,7 м; 26.04.2013 - 16930,0 м; 08.05.2013 - 13329,2 м; 14.05.2013 - 7283,7 м.
Таким чином, різниця між переданою позивачем плівкою ТОВ «Саламандра Україна» та плівкою, яка була проекспонована та передавалася позивачу від ТОВ «Саламандра Україна» становить 683,2 м.
При цьому умовами договору №9 від 22.01.2013 не передбачено, що відповідні матеріали, а саме, фотоплівка в рулонах з розмежуванням та зазначенням емульсії (98 чи 97) передаються Замовником Виконавцю для виконання робіт по виведенню матеріалів на негатив.
Відповідно до акту ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 за результатами зустрічної звірки ТОВ «Саламандра Україна» встановлено, що синтетичний облік отримання фотоплівки KODAK 2254 від позивача, її використання та передача залишків позивачу в період виконання умов договору не вівся ТОВ «Саламандра Україна», оборотно-сальдова відомість по відповідному рахунку бухгалтерського обліку на предмет відображення в обліку надходження відповідних товарно-матеріальних цінностей залучених у виробництво (фотоплівка в рулонах) до звірки не надано.
Відповідно до зазначеного акту ревізії в обґрунтування ціни договору №9 від 14.11.2013 ТОВ «Саламандра Україна» до зустрічної звірки надано плановий розрахунок собівартості виробництва на місяць, затверджений директором товариства Долінченко О.М. 03.09.2012 та підписаний заступником головного бухгалтера ОСОБА_9, відповідно до якого собівартість виводу 1 метра плівки із врахуванням податку на прибуток становить 43,56 грн.
В зазначеному розрахунку зазначено статті витрат (оренда, електроенергія, опалення, вода, амортизація, охорона, заходи пожежної безпеки, заробітна плата, нарахування на фонд заробітної плати, обслуговування виробництва, адміністративні витрати, послуги зв'язку та банку, непередбачувані витрати, транспортні витрати, ремонтні роботи, електромонтажні роботи). Планова сума склала 1008000,0 грн. Також проведено розрахунок собівартості виводу одного метра плівки: потужність виробництва на день - 2000 м; потужність виробництва на місяць - 42000,0 м; собівартість виводу одного метра плівки - 24,0 грн.; з урахуванням проб, плівки та хімії 20% - 28,8 грн.; собівартість виводу із врахуванням проценту прибутковості 25% - 36,0 грн.; собівартість виводу із врахуванням податку на прибуток 21% - 43,56 грн.
Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Відповідно до акту ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 за результатами аналізу банківських документів ТОВ «Саламандра Україна» щодо проведених фактичних видатків в березні-травні 2013 року на предмет їх порівняння з плановим розрахунком собівартості виробництва встановлено наступне: фактичні витрати за квітень 2013 року склали 433598,03 грн.; за 15 днів травня 2013 року фактичні видатки склали 115839,02 грн.; з 28.03.2013 по 29.03.2013 фактичні витрати склали 5789,4 грн.; амортизація основних засобів, які були задіяні при виконанні даного виду робіт (сіневатор модель «SINEVATOR FIVE») за березень-травень 2013 року склала 7033, 56 грн.; загальний розмір фактичних витрат склав 562260,01 грн.
Зазначеним актом встановлено, що фактична сума витрат склала 562260,01 грн., а собівартість виводу одного метра плівки із врахуванням податку на прибуток 19% (оскільки відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в 2013 році податок на прибуток складав 19%») - 19,91 грн., а саме: потужність виробництва на день - 2000 м; потужність виробництва на місяць - 42000,0 м; собівартість виводу одного метра плівки - (562260,01 /42000,0 м) - 13,38 грн.; з урахуванням проб, плівки та хімії (дана позиція при розрахунку не враховувалася, оскільки умовами Договору №9 не передбачалося використання фотохімікатів та проведення проб); собівартість виводу із врахуванням проценту прибутковості 25% - 16,73 грн.
Таким чином, фактична вартість робіт за договором № 9 від 22.01.2013 із врахуванням проведених витрат становить 1589552,67 грн. (19,9 х 79836,9 м.). Різниця між сплаченою вартістю та вартістю виведеною з урахуванням фактичних витрат Товариства становить 1603919,32 грн. (3193472,00 грн. - 1589552,67 грн.).
Відповідно до акта № 04-30/2496 від 14.11.2013 згідно наданого усного пояснення директора ТОВ «Саламандра Україна» ОСОБА_9 ( в період з 01.11.2012 по 21.10.2013 - головний бухгалтер), ціна договору не зменшувалася, товариством її перегляд не ініціювався, оскільки Замовником робіт виступав позивач, а відповідно до підпункту 6.2.2 договору № 9 від 22.01.2013 саме позивач мав право зменшувати як обсяг робіт так і його загальну вартість.
Позивач факт того, що ним не здійснювалось ініціювання зменшення вартості робіт за договором № 9 від 22.01.2013 не заперечується.
Отже, позивачем в січні-жовтні 2013 року здійснено оплату виконаних ТОВ «Саламандра Україна» робіт за договором № 9 від 22.01.2013 в завищених розмірах в наслідок чого непродуктивні витрати державних коштів протягом зазначеного періоду склали 1603919,32 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на вказану суму.
Факт того, що станом на 07.11.2013, дату закінчення ревізії, оплата за договором № 9 від 22.01.2013 була проведена в повному обсязі сторонами за рахунок державних фінансових ресурсів сторонами не заперечується.
Згідно з пунктом 6.3 Методичних рекомендацій щодо порядку розміщення державного замовлення в галузі кінематографії, що здійснює Державне агентство України з питань кіно затверджених наказом Державного агентства України з питань кіно № 22 від 07.10.2011 виборі підприємств-підрядників на виконання послуг з виробництва фільму виконавець за рівних умов надає перевагу державним підприємствам - суб'єктам кінематографічної діяльності. Стимулювання та захист вітчизняного виробника (резидента) товарів, робіт і послуг - виконавця державного замовлення - здійснюються згідно чинного законодавства України. Виконавець не допускає необґрунтованого завищення вартості матеріалів, робіт, послуг у процесі виконання договорів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги відповідача викладено в листі № 26-04-14-14/16875 від 23.12.2013.
Позивачем було укладено з ТОВ "Інноваційний центр "Бізнес групп" договір № 30 від 20.12.2012 на надання послуг із організації проведення аудиту за яким проведено витрати на сплату послуг із організації проведення аудиту в розмірі 30 000,00 грн.
Частинами першою та другою статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до акта ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 в рядку 014/4 «Витрати на аудиторські послуги» Фінансового плану позивача на 2012 рік, за підписом в.о. генерального директора Іванової В.О., затвердженого заступником Міністра - керівником апарату Губіною О.О. 20.01.2012, позивачем не заплановано витрати на аудиторські послуги. Крім того, в рядку 014/4 «Витрати на аудиторські послуги» Звіту про виконання фінансового плану за 2012 рік, за підписом в.о. генерального директора Федорчук В.О., позивачем не зазначено проведені фактичні витрати на аудиторські послуги.
Відповідно до пункту 2.17 Додатку № 2 "Рекомендації щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них" до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України № 173 від 21.06.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за №336/16352 у рядку 016 "Інші операційні витрати" відображається розмір собівартості реалізованих виробничих запасів, сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів, витрати на благодійну допомогу, відрахування на недержавне пенсійне забезпечення, втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані фінансові санкції, інші витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Посилання позивача на те, що ним було заплановано видатки на забезпечення проведення аудиту в рядку 014/5 «Інші адміністративні витрати» та в рядку 016 «Інші операційні витрати», є необгрутованими з огляду на те, що згідно Фінансового плану позивача на 2012 рік заплановано в рядку 014/5 «Інші адміністративні витрати» наступні витрати: витрати на службові відрядження, витрати на зв'язок, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальногосподарського призначення, витрати на операційну оренду основних засобів та роялті, що мають загальногосподарське призначення, витрати на страхування майна загальногосподарського призначення, організаційно-технічні послуги, консультаційні та інформаційні послуги, юридичні послуги, витрати на охорону праці загальногосподарського персоналу, витрати на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, витрати на поліпшення основних фондів, інші адміністративні витрати (матеріальні затрати (вода, електроенергія, переклади, послуги охорони, сигналізація, підписка періодики)).
Згідно підпунктом 6.6 розділу 6 Методичних рекомендацій щодо порядку розміщення державного замовлення в галузі кінематографії, що здійснює Державне агентство України з питань кіно затверджених наказом Державного агентства з питань кіно № 22 від 07.10.2011 після закінчення кожного відповідного технологічного періоду або етапу виробництва фільму, а також у разі одержання авансових платежів і незавершення технологічного періоду або етапу протягом шести місяців, виконавець (продюсер) додає акт та звіт про фактичне використання коштів замовника та співпродюсера. Звіт про використання коштів підписується відповідальними особами виконавця та затверджується продюсером (керівником продюсерської компанії). Достовірність звіту (окрім періоду режисерської розробки) підтверджується незалежною аудиторською фірмою. Державні кіностудії мають право не подавати таке підтвердження.
Підпункту 7.3.6 пункту 7.3 розділу 7 додатку № 1 "Примірна форма державного контракту на виробництво національного фільму на умовах державного замовлення" до зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що після закінчення відповідного періоду (етапу) протягом п'яти робочих днів надати Замовнику акт про закінчення відповідного періоду (або етапу), звіт про використання коштів Замовника, наказ про запуск фільму у наступний період. Звіти про використання коштів Замовника на підготовчий період (включаючи період розробки режисерського сценарію), знімальний період та Фільм в цілому мають бути підтверджені незалежним аудитом (пункт для недержавних студій).
Отже, вимога щодо необхідності підтвердження звіту про використання коштів незалежним аудитом встановлена встановлена виключно для недержавних кіностудій, у той час, як державні кіностудії, до яких належить позивач, мають право не подавати таке підтвердження.
З урахуванням наведеного позивачем проведено витрати на сплату послуг із організації проведення аудиту на загальну суму 30 000,0 грн. (в тому числі в період з 01.05.2012 по 31.12.2012 на суму 15000,0 грн. та в період з 01.01.2013 по 01.07.2013 на суму 15000,0 грн.) з порушенням частини першої статті 75 Господарського кодексу України, а саме не у відповідності до фінансового плану на 2012 рік та 2013 рік (І півріччя), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на загальну суму 30000,0 гривень., з огляду на що у суду відсутні правові підстави для скасування пункту 5 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/16875 від 23.12.2008.
Згідно з актом ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 ревізією дослідження питання повноти сплати земельного податку, встановлено, що умовами договору оренди № 2908-96 від 30.08.1996, з урахуванням змін внесених додатковим договором №3835 від 21.05.2007, укладеним позивачем з ПП "Абсолют - Холдінг" та додатковим договором № 3827/1 від 27.03.2007 до договору оренди нерухомого майна, що належить додержавної власності № 16 від 21.03.2001 укладеного позивачем з ТОВ "Інтершарм" передбаченозобов'язання орендаря (ПП "Абсолют-Холдінг" та ТОВ "Інтершарм") укласти з балансоутримувачем (позивач) договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Водночас ревізією встановлено, що позивачем з ПП "Абсолют-Холдінг" та ТОВ "Інтершарм" договори про відшкодування витрат на утримання орендованого майна не укладались, рахунки на компенсацію податку на землю не виставлялись, та відповідно, зазначеними підприємствами не відшкодовувався земельний податок.
З огляду на зазначене актом ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 встановлено, що позивачем за рахунок державних коштів відшкодовувались витрати ПП "Абсолют-Холдінг" та ТОВ "Інтершарм" на сплату земельного податку, внаслідок чого в період з 01.05.2012 по 01.10.2013 позивачем понесено непродуктивних витрат (збитків) на суму 181 947,64 грн. та 6524,09 грн.
Позивачем факт відсутності укладених з ПП "Абсолют-Холдінг" та ТОВ "Інтершарм" договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, відсутності факту виставлення рахунків на компенсацію податку на землю та відшкодування вказаними підприємства земельного податку не заперечувався.
Крім того, позивачем в позовній заяві не наведено жодного обгрунтування, як на спростування наявності непродуктивних витрат (збитків) на суму 181 947,64 грн. та на суму 6524,09 грн., так і на обгрунтування наявності підстав для скасування пункту 5 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/16875 від 23.12.2012.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 5 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/16875 від 23.12.2012.
Позивачем було укладено з ПП "Електроком" договори № 16/12 від 10.07.2012 відповідно до якого останнє виконувало функції генпідрядника з електрозабезпечення вентиляції 5-го поверху виробничо-адміністративного приміщення позивача та №19/12 від 31.07.2012 - з електрозабезпечення вентиляції 8-го поверху від ПР6-3 (6 поверх) виробничо-адміністративного приміщення позивача.
Відповідно до акту ревізії № 04-30/2496 від 14.11.2013 за результатами зустрічної звірки ПП "Електроком" за період з 01.05.2012 по 01.08.2013 проведеної з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків встановлено, що в порушенням пунктів 3.3.10.1 та 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 ПП «Електроком» завищено вартість виконаних ремонтних робіт (за рахунок різниці у вартості матеріалів та заробітній платі) на загальну суму 6224,96 грн. (оплату проведено за рахунок власних коштів).
Позивач, як на обгрунтування безпідставності зазначеного твердження відповідача посилається на те, що відповідачем було безпідставно не враховано транспортні послуги з перевезення вантажу, водночас вказані посилання позивача не можуть бути належним обгрунтуванням наявності підстав для часткового скасування пункту 8 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2012, оскільки завищення вартості ремонтних робіт на суму 6224,96 грн. було встановлено у зв'язку з виявленням факт відповідного завищення за рахунок різниці у вартості матеріалів та заробітній платі, а не у зв'язку з встановленням факту без підставного включення до вартості будівельних робіт транспортних послуг.
Інших доказів та обгрунтувань крім зазначених позивачем на підтвердження наявності підстав для скасування пункту 8 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2012 позивачем суду надано не було.
З огляду на зазначене у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 8 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2012.
До ревізії позивачем було надано цивільно - правові договори № 48 від 01.07.2013 та б/н б/д укладені з громадянкою ОСОБА_2
Згідно з пунктом 1.1 Договору №48 від 01.07.2013 позивач доручає, а ОСОБА_2 зобов'язується виконати наступні роботи (надати послуги): підбір та обробка інформації, складання бюджетного запиту на 2014-2016 pp.
Пунктами 1.2, 1.3 та 3.1 вказаного договору встановлено, що позивач зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити виконану роботу. Термін виконання робіт з 01.07.2013 по 31.07.2013. За виконану роботу позивач сплачує ОСОБА_2 винагороду у розмірі 5000,0 грн.
Згідно даних розрахунково-платіжної відомості №000001600 за липень 2013 року ОСОБА_2 нараховано 5000,0 грн., розрахунки проведено в повному обсязі.
Згідно розділу 1 договору б/н б/д укладеного позивачем з ОСОБА_2, позивач доручає, а ОСОБА_2 бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): протягом 2012 року здійснювати пошук в архіві Центру Довженко даних по заробітній платі, згідно звернень, та надавати ці дані у формі інформаційної довідки.
Пунктами 1.3, 2.1 та 2.2 вказаного договору встановлено, що позивач зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити виконану ОСОБА_2 роботу. За виконану роботу позивач сплачує ОСОБА_2 винагороду у розмірі 12400,0 грн. Оплата виконується в грудні 2012 року.
Згідно даних відомості нарахування коштів №31 28.12.2012 ОСОБА_2 перераховано коштів в розмірі 9969,60 грн.
Факт того, що ОСОБА_2 працює в позивача на посаді заступника головного бухгалтера сторонами визнається.
Відповідно до пункту 8 Посадової інструкції для заступника головного бухгалтера, затвердженої генеральним директором позивча Мандрика В.А. 15.01.2008 заступник головного бухгалтера приймає участь у проведенні економічного аналізу діяльності, рентабельності і фінансового стану, розрахунку показників, які характеризують діяльність, рентабельність і фінансовий стан Центру.
Пунктами 2, 7 та 7 зазначеної Посадової інструкції встановлено, що заступник головного бухгалтера здійснює супроводження ведення бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності у відповідності з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів. Здійснює ведення бухгалтерського обліку заробітної плати і інших видів оплати прац.
Згідно з пунктами 7, 8 та 13 Посадової інструкції заступника головного бухгалтера, узгодженої головним бухгалтером ОСОБА_3 начальником відділу правової роботи, кадрової роботи та документоообігу Шевель І.П. та затверджену в.о генерального директора Федорчук В.О. 21.02.2013 заступник головного бухгалтера приймає участь у складанні фінансової звітності по всім видам діяльності. Складає бухгалтерську, статистичну та податкову звітність. Виконує роботи з формування, ведення і зберігання бази даних бухгалтерської інформації, вносить зміни до довідкової та нормативної інформації, використовуваної при обробці даних.
Таким чином, з аналізу положень договорів № 48 від 01.07.2013 та б/н б/д укладених позивачем з громадянкою ОСОБА_2 та положень Посадових інструкцій заступника головного бухгалтера вбачається, що роботи виконані за укладеними цивільно-правовими договора з ОСОБА_2 дублюють виконання основних посадових обов'язків штатного працівника - заступника головного бухгалтера ОСОБА_2
З огляду на зазначене, позивачем в липні 2013 року проведено безпідставні витрати на оплату праці, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 6735,0 грн. («Заробітна плата» на суму 5000,0 грн. та „Нарахування на заробітну плату" на суму 1735,0 грн.) та в грудні 2012 року проведено безпідставні витрати на оплату праці, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 16702,8 грн. («Заробітна плата» на суму 12400,0 грн. та „Нарахування на заробітну плату" на суму 4302,8 грн.).
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 9 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2012 є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до наказу № 69к від 09.06.2012 ОСОБА_3 була відряджена до м. Одеса на 3-й Міжнародний кінофестиваль „Німі Ночі 2012", організатором якого є благодійний фонд імені Івана та Юрія Липів. Відповідно до запрошення, Благодійний фонд просить Центр посприяти в безпосередній організації фестивалю та відрядити до Одеси для підготовчих та організаційних робіт спеціалістів Центру (прізвища спеціалістів не зазначено).
Відповідно до звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №32 від 22.06.2012, ОСОБА_3 неправомірно відшкодовано кошти на відрядження, чим завдано збитків на суму 1780,40 гривень.
Пунктом 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 встановлено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
Позивачем документів на підтвердження факту зв'язоку службового відрядження ОСОБА_3 з його основною діяльністю, як відповідачу під час проведення ревізії, так і суду надано не було.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для висновку про безпідставність відшкодування ОСОБА_3 у якості коштів на службове відрядження суми в розмірі 1780,40 грн. та відсутність підстав для скасування пункту 11 вимоги викладеної в листі № 26-04-14-14/17465 від 23.12.2012.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У задоволенні позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко