ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про прийняття справи до провадження
16 травня 2014 року м. Київ№ 2а-4280/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з справою
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Міндоходів у м. Києві третя особа: - Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся із адміністративним позовом до суду в якому просив визнати противною бездіяльність Державної податкової адміністрації у м. Києві щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1, компенсації в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю у період з 25.12.2002 р. по 28.02.2011 р. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію.
Постановою суду від 12.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року у справі № 2а-4280/11/2670, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом з тим, Вищий адміністративний суд України надав обов'язкові для виконання вказівки. Вказав, що вирішуючи спір суд не вирішив питання щодо залучення до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 52 КАС України, органу внутрішніх справ, в якому позивач проходив службу та виконував роботу в умовах режимних обмежень у період з 2002 по 2007 рік.
Так, згідно наказу ДПА у м. Києві від 25 грудня 2002 року № 662/ДСК позивач працював у Головному відділі податкової міліції Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва.
Також, матеріали справи не містять інформації щодо виконання позивачем роботи в умовах режимних обмежень за період з 2002 року по лютий 2007 року.
Зауважено, що витрати на виплату компенсації у зв'язку з роботою з відомостями, які становлять державну таємницю у державні органи та інші бюджетні установи і організації здійснюють у межах бюджетних асигнувань, виділених на їх утримання, та госпрозрахункові підприємства і організації - за рахунок власних коштів з віднесенням цих витрат на собівартість продукції (робіт, послуг) (пункт 2 постанови КМУ № 414).
Поставлено завдання перевірити можливість здійснення відповідачем вказаних виплат та інші причини не видання наказу про встановлення вказаної компенсації, уточнити позовні вимоги, щодо бездіяльності керівників установ, в яких працював позивач стосовно не встановлення йому розміру надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.
Крім того, позовні вимоги охоплюють період за 2002 -2011 роки, а отже спір потрібно вирішувати з урахуванням вимог статей 99,100 КАС України.
15 травня 2014 року на підставі "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах" справу передано на розгляд головуючому судді Арсірію Р.О.
Керуючись ст.ст. 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Прийняти справу до свого провадження.
2. Призначити судове засідання 26 травня 2014 року о 15:00 год.
3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1, зал судового засідання № 32.
4. Витребувати від Позивача уточнені позовні вимоги та письмові пояснення щодо причин пропуску строків звернення до суду із вказаним позовом на виконання вказівок суду касаційної інстанції.
5. Зобов'язати Відповідача відповідно до ухвали суду касаційної інстанції надати суду інформацію чи були передбачені витрати на виплату вказаної компенсації в установі та причини не видання наказу про встановлення компенсації позивачу.
6. Викликати у судове засідання представника Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва, для вирішення питання про залучення вказаної установи до участі у справі у якості співвідповідача. Надати суду інформацію щодо виконання позивачем роботи в умовах режимних обмежень за період з 2002 року по лютий 2007 року.
Копію ухвали направити сторонам, Державній податковій інспекції в Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Суддя Р.О. Арсірій
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.