Справа № 752/3351/14-ц
Провадження № 2/752/2690/14
28.04.2014 року м. Київ
головуючого судді Сальникової Н.М.,
секретаря Кондратенко М.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В березні 2014 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.03.2013 року відповідач позичив у позивача грошові кошти у сумі 13 100,00 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, проте відповідач ігнорує вимоги позивача, жодним чином не пояснюючи причини такою поведінки та усіма можливими способами намагається ухилитися від повернення коштів. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13 100,00 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ (9,2359 гривні за 1 долар США на дату підписання позовної заяви) становить грошову суму у розмірі 120 990 грн. 29 коп, неустойку у розмірі 98 002 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 805 грн 50 коп та судові витрати.
Позивач не прибув у судове засідання, попередньо надавши до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав згоду на ухвалення у справі заочного рішення /а.с. 14/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином, жодних клопотань про відкладення розгляду справи завчасно до суду не надходило.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явилися, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно ст.224 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, за наявної згоди позивача.
Дослідив матеріали справи, повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінив усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 2 ст.59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.6 Договору в разі прострочення повернення позики Позикодавець має право нарахувати неустойку в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 06.12.2013 року ОСОБА_2 надала розписку про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 13 100,00 доларів США та зобовязається повернути до 20.12.2013 року /а.с. 5/
Частина 2 ст.1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ст.1051 ЦК України передбачає можливість оспорення договору позики за безгрошовістю.
Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, дослідив всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2198 грн 00 к.
Керуючись ст. ст. 526, 625 та 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 30, 60, 88, 212, 213 та 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, дата народження (дані відсутні), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики у сумі 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, оформленого у вигляді розписки від 06.12.2013, згідно офіційного курсу НБУ (9.2359 гривні за 1 долар США на дату підписання позовної заяви) та неустойку у розмірі 98 002 (дев'яносто вісім тисячі дві) грн 13 коп., 3% річних у розмірі 805 (вісімсот п'ять) грн 50 коп а всього 219 797 (двісті дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 92 к.
Стягнути з ОСОБА_2, дата народження (дані відсутні), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого АДРЕСА_2 судовий збір у сумі 2 198 (дві тисячі сто дев'яносто вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя Н.М. Сальникова