Рішення від 16.05.2014 по справі 269/1352/14-ц

269/1352/14-ц

№ 2/269/733/2014

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді Курової О.І.

При секретарі Яковлєвій О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду с позовом 03.04.2014 року про визнання права власності на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 68,80 кв.м. житловою площею 35,18 кв.м . Свої позовні вимоги у судовому засідання уточнила, та просить визнати право власності на спірний житловий будинок житловою площею 34,70 кв.м, загальною 68,80 кв.м. та на самовільно збудовану альтанку літ.» Е». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірний будинок розташований на земельній ділянці площею 415 кв.м. належить їй на праві особистої власності на підставі правовстановлюючого документа - договору дарування від 10.10.1995 року. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округа за № 1229. При реєстрації договору дарування нотаріус не повідомила, що договір необхідно реєструвати у БТЇ, тому такої реєстрації не відбулося.

В наступний час вона вирішила приватизувати земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, однак їй було відмовлено, так як я не є власницею будинку. Вона змушена звернутися з позовом до суду, так як не має можливості здійснювати право власності: користуватися та володіти майном, а також вчиняти правові дії.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглянути справу в його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору дарування, укладеного 10.10.1995 року та посвідченого приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округа 10.10.1995 року за № 1221 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно рішення Виконавчого комітету Совєтської районної Ради народних депутатів від 29.05.1991 р за № 203/2 ОСОБА_2 була надана земельна ділянка площею 415 м. кв. за адресою АДРЕСА_1

Згідно технічного паспорту, виготовленого ТОВ» Макіївське БТІ» від 18.04.2014 року при проведені технічної інвентаризації встановлено, що житлова площа спірного житлового будинку складає 34,70 кв.м, загальна 68,80 кв.м.

У зв»язку з придбання будинку за договором дарування в 1995 році та перехідними положеннями ЦК України 2004 року на зазначені правовідносини розповсюджується дія ЦК України від 18.07.1963 року.

Відповідно до вимог ст. 244 ЦК України в редакції 1963 року договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.

До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України від 18.07.1963 року передбачала, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування позивач, в інтересах якого, внаслідок неповноліття, діяла її мати ОСОБА_3, отримала житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, між тим зазначений договір не зареєстрували у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на зазначений житловий будинок .

Позовні вимоги в частині визнання права власності на самочинно збудовану альтанку літ.» Е» задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позивачем не надано відомостей щодо належності йому права користування земельною ділянкою, на якій розташоване самочинне будівництво.В матеріалах справи також відсутні висновки відповідних державних органів: відділу архітектури та будівництва, органів пожежного та санітарного нагляду, органів енергонагляду тощо з питань відповідності самочинно будівництва майна державним нормам та стандартам , вимогам пожежної безпеки, санітарним та іншим нормами.

Керуючись ст... 227 ЦК України від 18.07.1963 року, ст.. 392, 376ЦК Украины в редакції 2004 року, на підставі ст.. 213-215 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 68,80 кв.м. житловою 34,70 кв.м..

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення проголошене і може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд протягом десяти днів із дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, мають право його оскаржити протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Суддя О. І. Курова

Попередній документ
38710426
Наступний документ
38710428
Інформація про рішення:
№ рішення: 38710427
№ справи: 269/1352/14-ц
Дата рішення: 16.05.2014
Дата публікації: 20.05.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Совєтський районний суд м. Макіївки
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність