07 травня 2014 р. Справа № 876/11063/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №819/1551/13-а за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (Монастириське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
13.06.2013 року Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» звернулося в суд з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 року №3/0000012301.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що нормами ст. 200 розділ V Податкового кодексу України не передбачено обов'язковість вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування. При цьому, відповідно до пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Вважають, що суд першої інстанції не взяв до уваги норми Податкового кодексу України, а лише висновки податкового органу викладені в акті перевірки, що порушує принципи розгляду справи.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, працівниками Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Ковалівський спиртовий завод" з питань правильності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації за вересень 2012 року.
Актом від 13.12.2013 року № 632/22/00375059 оформлено результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Ковалівський спиртовий завод" з питань правильності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації за вересень 2012 року.
Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що в процесі перевірки встановлено, що в податковій декларації за вересень 2012 року ДП "Ковалівський спиртовий завод" у підсумку рядка 24 відображено 2 752 607 грн. ПДВ як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Вказаний показник розшифровано у додатку 2 до декларації (засвідчена копія додається).
За даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 станом на 30.09.2012 року ДП "Ковалівський спиртовий завод" рахується кредиторська заборгованість за поставлені товари, роботи, послуги в сумі 1 062 096,61 грн., в т.ч. ТзОВ "Житлоукрбуд-5" - 642 431,94 грн., ПП "ОСОБА_2" - 48 699,25 грн., ТзОВ "Хімптон" - 1 222 15,50 грн., ДП "Марилівський спирізавод" - 64 831,06 грн., ТзОВ "Уіфбудінвест плюс" - 180 480,10 грн., ФОП ОСОБА_1 - 3 438,76 грн. Це свідчить, що неоплачений постачальникам у складі вартості товарів, робіт, послуг ПДВ становить 177 016,10 грн.
Крім того, актами перевірок від 26.05.2010 № 215/23-00375059 та від 21.06.2010 № 2ф/23-00375059 було встановлено неправомірність формування податкового кредиту на загальну суму 405 602 грн., у наступних податкових періодах ДП "Ковалівський спиртовий завод" не відобразило результати проведених перевірок у рядку 21.3 (колишній рядок 23.4) податкової декларації (назва рядка - "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу"), чим порушено пп.5.12.5 пп.5.12 п.5 Порядку заповненні та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА Украіни від 30.05.1997 № 166 (із змінами і доповненнями). Однак уточненими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ, поданими до декларації за лютий 2010 року від 26.11.2010 № 8527, до декларації за березень 2010 року від 26.11.2010 № 8524, 24 рядок декларації з ПДВ зменшено на 319 157 грн.
Виходячи із вищезазначених порушень, сума неоплаченого ПДВ постачальникам у вартості товарів, робіт, послуг, що згідно норм податкового законодавства має перебувати у складі рядка 24 декларації повинна бути зменшена на 86 445 грн. (405 602-319 157) і відповідно становити 90 571 грн.
Також судом встановлено, що у складі підсумку рядка 24 податкової декларації перебуває 310 066 грн. ПДВ, стосовно яких у 2011 році винесено податкові повідомлення-рішення Ф.В4 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ, однак вказана сума платником не відображена у рядку 21.3 податкової декларації (назва рядка - "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу"), чим порушено п.п. 4..6.7 п. 4.6 п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС Украіни від 25.11.2011 № 1492 (із змінами і доповненнями).
Таким чином відповідач правомірно прийшов до висновку, що, позивачем підсумок рядка 24 податкової декларації за вересень 2012 року завищено на 2 351 970 грн. (2 752 607 грн. - 90 571 грн. - 310 066 грн.).
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу, має від'ємне значення, то: - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг рядки 23 1 та 23.2 податкової декларації); - залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування мелючається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації).
У разі якщо за результатами звітного періоду платник податку має право на отриманий бюджетного відшкодування, він може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, або про повернення такої суми на рахунок у банку. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно із п.200.6. ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.
Таким чином, при фактично проведеній ДП "Ковалівський спиртовий завод" оплаті постачальникам за отримані товари (роботи, послуги) наявні підстави для заявлення таких сум у складі бюджетного відшкодування та відсутні підстави для перебування відповідних сум ПДВ у складі рядка 24 податкової декларації з ПДВ.
Слід відмітити, що й сам порядок розрахунку сум, які належать до включення у рядок 24 податкової декларації, свідчить про те, що у підсумок вказаного рядка відносяться виключно суми ПДВ, які залишаються неоплаченими. Так, у графі 4 додатку 2 до декларації наводиться сума частини залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг (з сум, наведених у графі 3). У даному конкретному випадку виникла ситуація, за якої в графі 4 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року ДП ''Ковалівський спиртовий завод" фактично наведено неправдиві дані, оскільки, як встановлено перевіркою та доводиться даними обліку платника податків, неоплаченими залишаються не 2752607 гра, а лише 177016,10 цш. ПДВ.
Вказане призводить до того, що при відображенні у графі 4 реально сплачених сум ПДВ, при арифметичному розрахунку значення графи 5 додатку 2 до декларації (з якого формується рядок 24 декларації) до підсумку цього рядка не увійшли б суми ПДВ, які реально сплачені постачальникам товарів у складі їх вартості.
14.02.2013 року Монастириським районним судом Тернопільської області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 603/60/13-п за фактами порушень податкового законодавства, які послужили підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Даною постановою справу про адміністративне правопорушення провадженням закрито у зв'язку із закінченням термінів притягнення до адміністративної відповідальності (ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), однак у діях головного бухгалтера ДП "Ковалівський спиртовий завод" ОСОБА_2 встановлено наявність вини та ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановленого порядку ведення податкового обліку).
Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи щодо якої ухвалена постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Монастириський районний суд вказаною постановою встановив наявність у діях головного бухгалтера ДП "Ковалівський спиртовий завод" ознак адміністративного правопорушення, що підтверджує юридичну обґрунтованість позиції податкового органу щодо правомірності винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
ДП "Ковалівський спиртовий завод", оспорюване у даній справі податкове повідомлення-рішення оскаржував в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг ДП "Ковалівський спиртовий завод" ДПС у Тернопільській області та Міністерство доходів і зборів України своїми рішеннями від 18.02.2013 року № 1740/10/10-207/59 та від 24.04.2013 року № 1521/6/99-99-10-10-15 податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 року № 3/0000012301 залишене без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновкоми суду першої інстанції, що вимоги позивача є безпідставними, а податкове повідомлення - рішення № 3/0000012301 від 14.01.2013 року обгрунтоване та таке, що прийняте із дотриманням вимог чинного законодавства, а тому даний адміністративний позов до задоволення не підлягає.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №819/1551/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
І.О. Яворський