Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
13 травня 2014 року справа №812/1744/14
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Бишова М.В., Василенко Л.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі № 812/1744/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій незаконними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконним дії відповідача по проведенню документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, визнання протиправною бездіяльності щодо не надсилання податкових повідомлень-рішень за результатами оскаржуваної перевірки, зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» відомостей щодо акту № 21/22-32742717 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013», зобов'язання відобразити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, відображені ТОВ «Луга-Райз-Агро» самосітйно в поданих деклараціях з податку на додану вартість (без змін, передбачених в акті №21/22-32742717 від 26.12.2013).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, і просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача.
17 жовтня 2013 року відповідачем відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 розділу І, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ, ст.77 глави 8, розділу ІІ Податкового кодексу України винесено наказ № 113 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро», код за ЄДРПОУ 32742717, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 (Т. І а.с.20-22).
Підставою для проведення перевірки був план-графік проведення планових документальних перевірок (Т. ІІІ а.с. 188-189).
17 жовтня 2013 року відповідачем складено повідомлення № 11, в якому зазначено, що 01.11.2013 буде проводитись документальна планова перевірка ТОВ «Луга-Райз-Агро» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Т. І а.с.19).
Повідомлення № 11 від 17.10.2013 р. з копією наказу № 113 від 17.10.2013 р. позивач отримав 22.10.2013 р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. (Т. ІІІ а.с. 160)
Наказами відповідача № 127 від 31.10.2013, № 139 від 14.11.2013, № 150 від 22.11.2013 та № 151 від 29.11.2013 неодноразово вносились зміни до наказу № 113 від 17.10.2013 в частині терміну початку планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Луга-Райз-Агро» з остаточним визначенням початку перевірки з 29.11.2013 р., збільшенням періоду перевірки з 01.10.2010 по 30.06.2013, а також щодо осіб, яким доручено проведення планової виїзної документальної перевірки. (Т. ІІІ а.с. 162-166)
Посадовими особами відповідача в період з 29.11.2013 по 19.12.2013 р. було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2013 № 21/22-32742717 (далі Акт перевірки).
Згідно Акту перевірки встановлено порушення платником податків вимог ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:
· заниження в рядку 14 «Сума податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (стаття 209 розділу V Кодексу), (позитивне значення) (ряд. 14); позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 87251 грн., у тому числі по періодам: травень 2011 року на суму 25344 грн., липень 2011 року на суму 32122 грн., серпень 2011 року на суму 10065 грн., вересень 2011 року на суму 19720 грн.;
· заниження рядку 17 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 14 - рядок 16, позитивне значення)» на суму 1648559 грн., у тому числі по періодам: серпень 2012 року на суму 13383 грн., вересень 2012 року на суму 10295 грн., жовтень 2012 року на суму 36468 грн., листопад 2012 року на суму 1489106 грн., грудень 2012 року на суму 99307 грн.;
· завищення рядку 15 «Сума податку на додану вартість (від'ємне значення) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 15), звітного (податкового) періоду (рядок 7 -рядок 13), наказ 1492 (наказ 41)» на суму 18731 грн., у тому числі по періодам: квітень 2011 року на суму 4167 грн., травень 2011 року на суму 4675 грн., червень 2011 року на суму 9889 грн.;
· заниження рядку 24 «Залишок від'ємного значення включав ключ до складу ПК на ступного податкового періоду, ряд.24» на 21600 грн., у тому числі по періодам: серпень 2013 року - завищено на суму 10800 грн., вересень 2013 року - завищено на суму 10800 грн.
Крім того, в Акті перевірки встановлено, що в порушення п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України здійснено нецільове використання коштів акумульованих на спеціальних рахунках з моменту перерахування на такий рахунок до повного використання у сумі 146084,05 грн.; в порушення норм п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.п168.1.1 п.168.1 ст.168, п.168.4 ст.168, п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169, абзацу а) п.171.2 ст.171, абзацу б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України: податковим агентом ТОВ «Луга-Райз-Агро» не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2011 році на загальну суму 414,11 грн.; в порушення норм порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «153», податковим агентом ТОВ «Луга-Райз-Агро» не відображені (Т.1 а.с.23-105).
За результатами зазначеної перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення не приймалось.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по проведенню планової перевірки позивача є правомірними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не порушують прав позивача, як платника податку, не породжують правові наслідки та не мають обов'язкового характеру для позивача. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не надсилання податкових повідомлень-рішень за результатами оскаржуваної перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача в цій частині також не порушені, у зв'язку з відсутністю об'єкту судового захисту.
Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» відомості щодо акту документальної планової виїзної перевірки № 21/22-32742717, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на підставі вищенаведеного акту перевірки податкова інформація до автоматизованої системи «Податковий блок» не вносилась, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені позову є законним та обґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З наведених процесуальних норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що необхідною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та (або) виникнення додаткового обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо незаконності дій відповідача по проведенню перевірки обґрунтовані тим, що позивач фактично не погоджується з висновками відповідача, які викладенні в тексті Акту перевірки, а також невідповідністю дати початку проведення перевірки наказу про її призначення.
Вирішуючи цей спір в контексті правомірності дій відповідача, що полягали у викладенні в акті своїх висновків, суд апеляційної інстанції виходить з того, що у відповідності до п.86.1 ст.86 ПКУ результати перевірок, в ході яких встановлені порушення, оформлюються актом.
Згідно п. 4, 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984 (далі Порядок № 984), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Оскільки посадові особи відповідача дійшли висновку про наявність порушень з боку позивача, вони обґрунтовано склали акт перевірки, в якому відобразили встановлені факти та свої висновки щодо наявності порушення вимог податкового законодавства.
Як зазначено в п. 3 Порядку № 984, акт перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За таких обставин, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню за її результатами відповідного акту є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сама акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачем не доведено в чому полягає порушення його прав в розумінні ст. 2 КАС України, а тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Що правомірності дій відповідача відносно проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПКУ), документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Приписами п. 77.4 ст. 77 ПКУ встановлено, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що винесений на підставі плану-графіку проведення планових документальних перевірок, наказ відповідача від 17 жовтня 2013 року № 113 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, який є самостійним рішенням керівника відповідача, є чинним, не оскаржувався і не скасовувався, а позивач в своєму позові вимоги про визнання його протиправним чи скасування не заявляє. При цьому копія наказу та письмове повідомлення про проведення перевірки були вручені позивачу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.
Що стосується початку перевірки пізніше, ніж визначалось в наказі № 113, то суд приймає до уваги винесення відповідачем наказів № 127 від 31.10.2013 р., № 139 від 14.11.2013 р., № 150 від 22.11.2013 р., № 151 від 29.11.2013 р., якими вносились зміни до наказу № 113 в частині визначення строків проведення перевірки. Оскільки фактично проведення перевірки позивача було проведено у строки, встановлені наказом № 113 з урахуванням внесених до нього змін, в діях відповідача відсутня протиправність.
Доводи апелянта про те, що незаконність дій відповідача по проведенню документальної планової виїзної перевірки полягає у наявності у податкового органу постанови слідчого про проведення позапланової документальної перевірки позивача, не заслуговують на увагу, оскільки в наказі № 113, який є рішенням органу владних повноважень, прямо вказано, що підставою для проведення перевірки є ст. 77 ПКУ і вона проводиться у відповідності до плану-графіку на 4 квартал 2013 року. Тобто дії по проведенню планової документальної перевірки є законними, а наявність підстави у податкового органу для проведення документальної перевірки ще і з інших підстав (постанова слідчого), ніж ті, які визначені в наказі № 113, не впливають на оцінку правомірності дій відповідача на виконання наказу № 113.
Таким чином, вимоги позивача щодо незаконності проведення відповідачем перевірки є необґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не надсилання податкових повідомлень-рішень за результатами оскаржуваної перевірки, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутній об'єкту судового захисту, оскільки права позивача в розумінні ст. 2 КАС України не порушені.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» відомості за Актом перевірки та зобов'язання відобразити дані згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, колегія суддів вважає їх також безпідставними, оскільки відсутні докази вчинення відповідачем таких дій щодо ТОВ «Луга-Райз-Агро» в ІС «Податковий блок».
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі № 812/1744/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання неправомірними дій по викладенню висновків в акті перевірки та визнання дій протиправними по проведенню документальної позапланової перевірки залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
М.В. Бишов
Л.А. Василенко