07 травня 2014 р. Справа № 876/9233/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі №819/1012/13-а за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
09.04.2013 року cуб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати протиправними та скасувати рішення Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Тернопільській області від 20.03.2013 року №190186 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн., та розпорядження від 20.03.2013 року №46-р про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами №219186600131 від 12.04.2012 року, виданої позивачу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не врахував, що лише пояснення ОСОБА_2, в яких зазначено, що йому нібито не було видано розрахункового чеку не можуть бути належним доказом факту продажу цигарок без фіскального чеку, оскільки, якщо при здійсненні перевірки мав місце факт продажу цигарок не підтверджений фіскальним чеком, то даний факт мав бути констатований в документах перевірки як порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Будь-які дані про встановлення такого факту або наявності розбіжностей між наявним у магазині товаром (цигарки) та показниками РРО, що мало б бути доказом продажу пачки сигарет без розрахункового документу в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідачем належними і допустимими доказами не доведено дійсності вчиненого правопорушення з боку позивача, а тому відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних рішення та розпорядження.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 17.02.2013 року гр. ОСОБА_3, продавець магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, реалізувала сигарети ТМ «Маrlboro» (Мальборо), неповнолітньому ОСОБА_2, чим порушила вимоги ч.2 ст. 156 КУпАП, про що працівниками ВКМСД Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 030573 від 17.02.2013 року.
Встановлений факт порушення підтверджується поясненням неповнолітнього ОСОБА_2 від 17.02.2013 року в якому він зазначає, що 17 лютого 2013 року. він зайшов у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1 і придбав сигарети «Маrlboro» (Мальборо). Продавець віку неповнолітнього не запитувала, фіскального чеку не видала.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP (далі - Закон України № 481/95-ВР).
Статтею 15-3 Закону України № 481/95-ВР забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно з абзацом 3 статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
За порушення норм Закону України № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Закон № 481/95-BP не визначає підстав, за наявності яких суб'єкт господарювання звільняється від відповідальності. Водночас, абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР встановлено, що за порушення вимог статті 15-3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі - 6800 грн.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481/95-ВР визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481/95-ВР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно листа Відділення кримінальної міліції у справах дітей Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області № 2330 від 19.02.2013 року, регіональним управлінням Департаменту CAT ДПС України в Тернопільській області отримано копії матеріалів щодо встановлення факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років та вирішення питання щодо застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) за порушення вимог ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За порушення вимог статті ст. 15-3 вищезазначеного Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анулюється ліцензія, шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження (ч. 28, ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Оскільки судом першої інстанції встановлено факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення №190186 про застосування фінансових санкцій за продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років - 6800 грн. та розпорядження про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 46-р від 20.03.2013 року до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Слід зазначити, що незважаючи на те, що Закон України № 481/95-ВР прямо не зобов'язує перевіряти вік кожної особи, яка купує алкогольні напої або тютюнові вироби, наявність у статті ст. 15-3 цього Закону категоричної заборони їх продажу неповнолітній особі зумовлює дотримання належного рівня обачності суб'єктів господарювання, який би унеможливлював порушення вказаної заборони.
Отже, відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі №819/1012/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
І.О. Яворський