Справа № 194/610/14-а
Провадження № 2-а/194/82/14
08 травня 2014 року м. Тернівкf
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Ощепковій І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім 'ям з дітьми" як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. У позивача є малолітня дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не вище 130 грн. щомісячно.
Позивач вважає, що відповідач невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так як гарантована державою соціальна державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на її думку згідно чинного законодавства України повинна нараховуватися наступним чином: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати перерахувати, нарахувати та виплатити суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за період з 28.09.2013 року по 28.03.2014 року, а також з дати подачі адміністративного позову та до досягнення нею трирічного віку, та стягнути на її користь судовий збір по справі.
Позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі а також розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, відповідно до змісту якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає свої дії такими, що відповідають чинному законодавству України, а позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно до ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Суд дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Дослідженням наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що у позивача є малолітня дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, у зв'язку з чим вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та з 02.01.2013 року отримує допомогу по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги, яку отримала позивач на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, складає з січня 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 130,00 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН № 416254 від 24.02.2014 року.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції з 01.01.2002 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» допомога по догляду за дитиногю надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 25 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 27 грудня 2007 року низку положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» , у тому числі й статтю 43, було виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у зв"язку з порушенням порядку прийняття змін та внесення доповнень до чинних законів було визнано недійсними п.25 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно зміни визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» правового регулювання відносин, пов"язаних із правом осіб, застрахованих в системі загальнообов"язкового соціального страхування, на матеріальне забезпечення у разі народження дитини та необхідності догляду за нею. У зазначеному рішенні Конституційнй Суд України вказав на те, що застосований законодавцем у даному випадку порядок прийняття змін та внесення доповнень до чинних законів створює протирічча у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законами України «Про державний бюджет України» на 2009-2010 роки передбачалося, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» взагалі не було передбачено жодних обмежень щодо призначення та виплати вказаного виду допомоги.
Згідно абз. 1 п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, з наступними змінами, відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, з огляду на положення ч.1 ст.2, ч.1 ст.6 КАС України позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави прийняття рішення відносно прав, які ще не порушеною та відсутні будь-які законні підстави для винесення постанови на майбутні періоди, так як за змістом зазначених норм КАС України суд може захистити вже порушене право, свободу чи інтерес, а не грунтувати своє рішення на припущеннях щодо можливого порушення прав позивача відповідачем у майбутньому.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних
вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням наведеного, вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату відповідної держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 28.09.2013 року по 08.05.2014 року, в розмірі, передбаченому відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені по справі судові витрати у розмірі 73 грн. 08 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 69, 104, 122 ч.3,159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку за період з 28.09.2013 року по 28.03.2014 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області здійснити перерахування та нарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку за період з 28.09.2013 року по 08.05.2014 року, відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), понесені по справі судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: І.П. Пономаренко