Головуючий у 1 інстанції - Васильєва Н.П.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
14 травня 2014 року справа №259/1281/14-а Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05 березня 2014 року у справі № 259/1281/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
20 лютого 2014 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Куйбишевському районі м. Донецька (далі - відповідач) про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивач просила визнати неправомірними та незаконними дії відповідача про відмову призначити допомогу по догляду за дитиною до 6 років. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з дати призначення допомоги з 05.08.2013 року.
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05 березня 2014 року позов було задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної в м. Донецьку ради здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 05 серпня 2013 року по 28 січня 2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Із заявою про призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, з урахуванням доходів позивач не зверталася та не підтвердила право на призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, тобто позивачем не було використане право надати пакет документів та отримувати допомогу з урахуванням сукупного доходу родини.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що з 05.08.2013 року по теперішній час відповідач виплачує позивачу, як не застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з серпня 2013 року по січень 2014 року у розмірі 130 грн. щомісячно на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 року № 59 та від 18.02.2009 року №98 (а.с.16).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року внесено зміни до: - Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, зокрема дію ст. 13 зазначеного Закону поширено на застрахованих осіб, - статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, в т.ч. й пункт 25 розділу ІІ , рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, визначено, що розділ ІІ цього Закону, діє до 31 грудня 2008 року
Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2009 року відновили свою дію ст. 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік .
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає з 1 січня - 972 гривні, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає з 1 січня - 1032 гривні.
Але, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» не було встановлено, що положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України на відповідні роки.
Кабінетом Міністрів України відповідних постанов з цього питання на , 2013, 2014 роки не приймав.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було нараховано та виплачено позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05 березня 2014 року у справі № 259/1281/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок