04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" травня 2014 р. Справа№ 910/22498/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Новікова М.М.
секретар: Шевченко Я.А.
за участю представників:
позивача: Захарова М.Ю.;
відповідача: Місіна Л.П.;
третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 02.04.2014р.
у справі №910/22498/13 (головуючий суддя Лопатін А.В.,
судді: Лилак Т.Д., Третьякова О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтхаус Ріал
Естейт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська
пожежно-страхова компанія"
про стягнення 499 827,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. провадження у справі №910/22498/13 було зупинено до закінчення судової будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. у справі №910/22498/13.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що на думку відповідача призвело до безпідставного зупинення провадження у справі. Відповідач наголошував на тому, що місцевий господарський суд не витребував у позивача доказів на підтвердження факту завдання йому збитків, а зупинення провадження у справі унеможливлює надання цих доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2014р.
Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2014р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. у справі №910/22498/13.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2014р. зазначив про те, що залишає вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 12.05.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтхаус Ріал Естейт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" (далі - відповідач) 484 827,21 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття підвального приміщення, яке орендує позивач та псування товару (косметичної продукції), що знаходився в підвальному приміщенні, а також 15 000,00 грн. витрат позивача на товарознавчу експертизу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2014р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - третя особа) (том справи - 1, аркуші справи - 181-182).
В процесі судового розгляду відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи (том справи - 2, аркуші справи - 26-27).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. провадження у справі №910/22498/13 було зупинено до закінчення судової будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для призначення у справі судової експертизи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду останньої, серед іншого, є вимога позивача про стягнення з відповідача 484 827,21 грн. матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття відповідачем підвального приміщення.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, для правильного вирішення спору необхідно встановити чи було здійснено відповідачем залиття підвальних приміщень, враховуючи місцезнаходження приміщення магазину ТОВ "Фора" та затопленого підвального приміщення, а також чи могло бути залито приміщення підвалу з інших приміщень, що знаходяться над ним, за виключенням приміщення магазину ТОВ "Фора". Однак розв'язання вищевказаних питань потребує спеціальних знань.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Водночас і згідно з ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (аналогічна правова позиція наведена в п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Зважаючи на наявні в матеріалах справи пояснення і докази, а також характер спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
В п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у зв'язку з призначення господарським судом судової експертизи.
Таким чином, в даному конкретному випадку наявні всі правові підстави для зупинення провадження у справі №910/22498/13.
Посилання відповідача в апеляційні скарзі на те, що місцевий господарський суд повинен був витребувати у позивача додаткові докази, а не зупиняти провадження у даній справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Окрім того, згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Тобто, питання про витребування доказів вирішується безпосередньо судом, однак сторони не позбавлені можливості реалізувати своє процесуальне право на звернення до суду з клопотаннями, зокрема, про витребування доказів.
При цьому господарський суд наділений правом, наданим йому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, на вирішення спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. у справі №910/22498/13 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 79, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2014р. у справі №910/22498/13 - без змін.
2. Матеріали справи №910/22498/13 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
М.М. Новіков