15 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 520/1662/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Петренко В.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Яковлева Ю.В.
судді -Жука С.І.
судді -Запорожана Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2014 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,
встановила:
Позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ Київському районі м. Одеси, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача у здійсненні йому перерахунку розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, зобов'язати УПФУ у Київському районі м. Одеси, відповідно до довідки апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2014 року, якою заробітна плата працюючого судді на відповідній посаді з 01 грудня 2013 року становить 24116,40 грн., здійснити йому перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 1 грудня 2013 року, що становить 21701, 76 грн., 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, а також зобов'язати УПФУ у Київському районі м. Одеси в подальшому, у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, здійснювати йому перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідок апеляційного суду Одеської області про збільшення розміру заробітної плати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він що 02.12.2010 року, відповідно до постанови Верховної ради України №2764-VI, він набув статусу судді апеляційного суду Одеської області у відставці. Станом на 2013 рік він отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 9248, 13 гривень. Згідно з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2013 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить 20 439, 54грн., тобто у розмірі 90% грошового утримання діючого судді на відповідній посаді. Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством. За правилами ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», який підлягає застосуванню згідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки, але не більше як 90 відсотків. Позивач звернувся до УПФ України у Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідачу довідку апеляційного суду Одеської області від 04.02.2014 року №4, однак відповідачем було прийнято рішення №823202 від 06.02.2014 року про відмову у перерахунку пенсії, яке, на думку позивача є незаконним, оскільки воно було прийняте без урахування вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України справу було розглянуто в порядку скороченого провадження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Було визнано протиправним та скасовано рішення УПФ України у Київському районі м. Одеси № 823202 від 06.02.2014 року про відмову у здійсненні перерахунку розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4
Було зобов'язано УПФ України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_4 згідно довідки апеляційного суду Одеської області № 4 від 04.02.2014 року, починаючи з 01 грудня 2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року та Рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановивши його у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмежень, що на день прийняття судом постанови становило 21 701 (двадцять одна тисяча сімсот одна) грн. 76 коп. щомісячного довічного грошового утримання.
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ України в Київському районі м. Одеси, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач має статус судді у відставці та був звільнений з посади судді апеляційного суду Одеської області постановою Верховної Ради України №2764-VI від 02 грудня 2010року у зв'язку із виходом у відставку.
Згідно довідки апеляційного суду Одеської області № 4 від 04.12.2014 року заробітна плата працюючого судді апеляційного суду Одеської області з 01.12.2013 року по 30.06.2014року, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного утримання суддям у відставці становить 24 116, 40 гривень (а.с. 7).
Судом також було встановлено, що ОСОБА_4, відповідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року, отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 20 439,54 гривень (а.с. 10-12).
ОСОБА_4 звернувся до УПФ України у Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідачу оригінал довідки апеляційного суду Одеської області від 04.02.2014року №4.
Рішенням УПФ України в Київському районі м. Одеси №823202 від 06.02.2014 року, у зв'язку з відсутністю підстав, було відмовлено ОСОБА_4 у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату №4 від 04.02.2014 року, виданої апеляційним судом Одеської області (а.с. 8).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 грудня 2013 року, який має бути здійснений, виходячи з розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, і тому УПФ України у Київському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у перерахунку та у цих виплатах.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.
Спеціальним законом, що регулює гарантії соціального захисту суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно п. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно (з урахуванням ст. 12 ЗУ «Про державний бюджет на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282- VI).
Відповідно до частини 5 статті 138 зазначеного Закону у редакції від 08.07.2011 року, передбачалось, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України» та «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року встановлено, що підлягають застосуванню частини 1, 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 3668б як такі, що не суперечать Конституції України; частина 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина 3 статті 138 зазначеного Закону в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється наЗакон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, зокрема, зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Зміст ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діє внаслідок прийняття рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, чітко та однозначно встановлює співвідношення та залежність розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Існуюче формулювання змісту зазначеної статті закону є цілком достатнім для того, щоб зробити висновок, що зміна розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, є достатньою підставою для зміни розміру відповідного місячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд 1-ї інстанції обґрунтовано не погодився з позицією відповідача щодо неможливості проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням усіх складових суддівської винагороди.
Забезпечення суддів регулюється розділом IX Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином поняття суддівської винагороди, визначене ч.2 ст. 129 зазначеного Закону, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 129 вищезазначеного Закону, слід зробити висновок, що іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.
При цьому зазначений Закон не містить жодних обмежень щодо включення будь-якого з вищезазначених елементів суддівської винагороди до складу довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи вищевикладену позицію суду, щодо співвідношення та залежності розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів визнає обгрунтованим висновок суду 1-ї інстанції щодо необхідності проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з усіх складових суддівської винагороди, передбаченої ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Колегія суддів також зазначає, що за умови сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, надана правова оцінка є обов'язковою для врахування відповідачем при виконанні ним своїх повноважень по відношенню до позивача. Відповідно, такий перерахунок має здійснюватись на постійній основі, за умови виникнення обставин, що його зумовлять та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, без обмеження терміну або строку його проведення.
Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 в №21-53а13, які згідно положень України є обов'язковими для інших судів. В цих постановах зазначено, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2014 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. Яковлев
Суддя:/підпис/С.І. Жук
Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан