13 травня 2014 р. Справа № 209/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сім - Сім» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року у справі за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «Сім - Сім» про стягнення штрафу за порушення ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», -
23.09.2010 р. Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ТзОВ «Сім - Сім» про стягнення штрафу за порушення вимог статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі 14 144,00 грн. у зв'язку з відмовою у прийнятті на роботу громадян із категорій соціально не захищених у межах встановленої броні для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, який накладений згідно акта від 25 червня 2010 року в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожну відмову і в добровільному порядку не сплачений.
В позові Тернопільський обласний центр зайнятості покликається на те, що розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації від 25.12.2009 року № 900 ТзОВ «Сім-Сім» на виконання ст.5 Закону України «Про зайнятість населення» для працевлаштування безробітних з числа соціально незахищених категорій громадян доведена квота на II квартал 2010 року в кількості 2 чоловік із категорії жінок, які мають дітей віком до 6 років, одиноких матерів з дітьми до 14 років або з дітьми інвалідами. Відповідно до вказаного розпорядження Тернопільським міськрайонним центром зайнятості було видано направлення в рахунок квоти №19011004020013056 від 16.04.2010 року безробітній ОСОБА_2 на посаду укладальника - пакувальника, аналогічно було видано направлення № 190110004020013051 від 15.04.2010 року безробітній ОСОБА_3, № 19011004020013001 від 06.04.2010 року безробітній ОСОБА_4, № 19011004020013016 від 12.04.2010 року безробітній ОСОБА_5. Однак, всім їм було відмовлено у працевлаштуванні з мотивів зайнятості вакансії, що стало підставою для застосування спірного штрафу у відповідності до вимог чинного законодавства України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року позовну заяву Тернопільського обласного центру зайнятості до ТзО«ѳм - Сім» про стягнення штрафу за порушення ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» - задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Сім - Сім» в користь Тернопільського обласного центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 14 144 грн. штрафу на рахунок Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.
У поданій апеляційній скарзі ТзОВ «Сім - Сім» просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Покликається на те, що працевлаштувати безробітних по квоті у II кварталі не було можливості через сезонний характер роботи - перероблення овочів та фруктів та встановлення неповного робочого дня з 01.02.2010 року по 01.05.2010 року з метою уникнення масового вивільнення працівників на підприємстві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підставі Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 24 червня 1991 року № 47, начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського обласного центру зайнятості 24.06.2010 року було проведено перевірку щодо дотримання вимог статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» ТзОВ «Сім - Сім», за результатами якої було складено акт від 25.06.2010 року, в якому зафіксовано факт порушення відповідачем положень ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» і запропоновано у 30-денний строк внести штраф у сумі 14 141.00 грн.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту на ринку праці. До таких громадян належать жінки, які мають дітей віком до шести років, одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів. молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової служби або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям-сиротам. які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть прийматись на роботу, особи перед пенсійного віку, особи, звільненні після відбуття покарання або примусового лікування, інваліди, які не досягли пенсійного віку. Для працевлаштування вищезазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності га організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними 5 відсотків загальної кількості робочих місць.
У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій соціально незахищених (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Одержані кошти спрямовуються до Фонд) загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ та організацій, які створюють робочі місця для цих категорій понад встановлену квоту.
Стаття 20 Закону України «Про зайнятість населення» покладає на підприємства, установи, організації обов'язок щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 25 грудня 2009 року № 900 «Про бронювання робочих місць для соціально незахищених категорій громадян на підприємствах, установах, організаціях, що знаходяться на території Тернопільського району на 2010 рік» для відповідача - ТзО«ѳм - Сім» була доведена квота на II квартал 2010 року в кількості 2 чоловік із категорії жінки, які мають дітей віком до 6 років, одинокі матері з дітьми до 14 років або з дітьми інвалідами і молодь, яка закінчила або припинила навчання у вищих закладах освіти і якій надається перше робоче місце. Тернопільським міськрайонним центром зайнятості на підставі вказаного розпорядження було видано направлення для працевлаштування в ТзОВ «Сім - Сім» за № 19011004020013056 від 16.04.2010 року безробітній ОСОБА_2, за № 19011004020013051 від 15.04.2010 року безробітній ОСОБА_3, за № 19011004020013001 від 06.04.2010 року безробітній ОСОБА_4, за № 19011004020013016 від 12.04.2010 року безробітній ОСОБА_5 на посаду укладальника - пакувальника. Однак, підприємством їм було відмовлено в прийнятті на роботу із зазначенням, що вакансія зайнята.
На підставі Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 24 червня 1991 року № 47, начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського обласного центру зайнятості 24.06.2010 року було проведено перевірку щодо дотримання вимог статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» ТзОВ «Сім - Сім», за результатами якої було складено акт від 25.06.2010 року, в якому зафіксовано факт порушення відповідачем положень ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» і запропоновано у 30-денний строк внести штраф у сумі 14 141.00 грн. На день розгляду справи в суді зазначений штраф відповідачем ТзОВ «Сім-Сім» в добровільному порядку не сплачений. При цьому суд не бере до уваги твердження представника відповідача про можливість працевлаштування у ТзОВ «Сім-Сім» соціально незахищених безробітних по квоті в літній період з 01.07.2010 року, оскільки ними не було погоджено у відповідності до п. 2.2 розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації від 25.12.2009 року №900 «Про бронювання робочих місць на підприємствах, організаціях та установах Тернопільського району для працевлаштування соціально - незахищених громадян у 2010 році» зміни до термінів працевлаштування на заброньовані робочі місця в установленому порядку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сім - Сім» - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року у справі № 2-а-3067/10/1970 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М.Гінда
В.Я. Качмар